Інтерв'ю голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева агентству "Інтерфакс-Україна" (перша частина)
Автор: Дмитро Кошовий
— Дозвольте розпочати з нагальних поточних тем, одна з них – блокування податкових накладних. Кілька тижнів тому ви анонсували зміни до СМКОР, щоб ця система стала "людянішою". Коли на них очікувати? Наскільки, на ваш погляд, ці зміни зменшать рівень проблеми і зможуть поновити довіру бізнесу?
— Діалог між бізнесом і владою триває постійно у різних форматах, і на це не можуть вплинути недоброзичливці, які намагаються зіпсувати стосунки влади й бізнесу. Довіра поступово вибудовується. Потрібний час. Ми повинні розуміти, що це тривалий та складний процес в країні, що має 30-річну історію протистояння податкової та платників податків. Тому, зміна податкових відносин на "людяніші" в Україні – це процес. Це те, що необхідно нарощувати і тренувати як м'язи кожного дня. І ми це робимо.
Щодо відсотку блокування податкових накладних, то в березні він становить 0,79% від загальної кількості. Це безперечно не те, на що ми хотіли б вийти, але певна від'ємна динаміка є. Ми продовжуємо працювати над вдосконаленням системи СМКОР. Є чергові зміни до постанови №1165 (від жовтня 2022 року). Вони стосуються так званої ретроспективної ризиковості. Коли ти можеш бути занесений до ризикових, якщо твій контрагент став ризикованим після того, як ти мав з ними відносини. Ми погодили з Мінфіном термін шість місяців зараз з перспективою його зменшення: тобто таке рішення може бути прийняте лише протягом шести місяців з моменту операції.
Друге серед принципових – можливість оскарження платником рішень територіальних комісій центрального офісу податкової, тоді як зараз таке рішення оскаржується тільки до суду. А також передбачаємо можливість подання документів і продавцем, і покупцем відповідного товару чи послуги, автоматичне розблокування податкових накладних за умови реєстрації таблиці платника (тобто, якщо платник зареєстрував таблиці, то всі податкові накладні, які були заблоковані до цього, автоматично розблокуються) тощо.
— Коли я запитую про довіру, то це я передаю реакцію бізнесу на слова, що заблокованими є, умовно, лише відсоток податкових накладних, тоді як насправді 40% всього бізнесу стикаються з цією проблемою. І це підтвердив нещодавній звіт бізнес-омбудсмена.
— Ми бачили цю цифру зі звіту бізнес-омбудсмена: це 40%, платників ПДВ, які стикнулися з блокуванням у четвертому кварталі 2022 року. Але це точно не та цифра, яка є зараз, зараз вона помітно зменшена. Якщо говорити про кількість підприємств, у яких була зупинена реєстрація, то це десь 9% по місяцю.
Взагалі, проблема кінця 2022 року з блокуванням податкових накладних вирішена, але вона показала нам потенціал для подальшого покращення системи. Якраз над цим ми разом з бізнесом, бізнес-омбудсменом і Мінфіном працюємо зараз. Це є якраз однією з площадок для діалогу.
— Наступна тема. Бізнес місяцями скаржиться на те, що податкова відмовляється визнавати перелік територій, де ведуться бойові дії, який затвердило Мінреінтеграції. Про це говорили днями під час зустрічі із першим віце-прем'єром Юлію Свириденко на заході NV, а сьогодні УКАБ звернувся до Ради нарешті вирішити проблему через законопроєкт №7632.
— В самому запитанні є фундаментальна помилка: бізнес скаржиться на податкову. І так це дійсно сприймає суспільство. А насправді, в законі чітко написано, що перелік повинен бути затверджений Кабінетом міністрів. І податкова не може юридично застосовувати перелік, який затверджений міністерством. Тому в ситуації, що склалася, винуватий хто завгодно, тільки не податкова і не Верховна Рада, бо Верховна Рада надала ці повноваження Кабміну, а Кабмін замість того, аби їх реалізувати, доручив це зробити Мінреінтеграції.
— Так, Свириденко саме так і сказала: "Ми доручили Мінреінтеграції"
— Але розумієте, в чому абсурд ситуації: тепер ми в законопроекті 7632 підганяємо закон під постанову Кабміну і виправляємо помилку. Але безперечно це зробимо.
— Тобто у Кабміну сьогодні є можливість це питання у будь який момент вирішити?
— Так. Але так, як він його вирішує, думаю, що ми швидше приймемо 7632.
— І останнє з нагальних питань – декларування доходів громадянами України, які виїхали за її межі. Бо квітень вже розпочався і дуже швидко пробіжить. Якісь роз'яснення є, але чіткої картини нема: треба подавати, не треба подавати. Більш-менш є розуміння, що виплати допомоги за кордоном в Україні не оподатковуються. Але, наскільки я розумію, від обов'язку подавати декларацію відсутність такого оподаткування не звільняє.
— Перше. Теза про те, що громадянин України повинен подавати декларацію в українську податкову, якщо проживає за кордоном, хибна. Декларацію повинен подавати податковий резидент України, якщо проживає за кордоном. Хто такий податковий резидент, визначається в статті 14.1.213 Податкового кодексу України. Там діють критерії визначення резидентства за каскадним принципом: перший критерій – це місце проживання; другий – постійне місце проживання, третій – це центр життєвих інтересів, потім 183 дні… І тільки якщо всі ці критерії не спрацьовують, тоді вмикається критерій громадянства. Але якщо біженець проживає більше 183 днів за кордоном, він декларацію подавати не повинен.
Разом з тим, аби усунути всі ці незрозумілі речі, ми, знову ж таки в 7632, передбачаємо відповідну норму: якщо податковий резидент отримує виключно пільговані доходи, він звільняється від обов'язку подавати декларацію.
— Тобто, наприклад, ті наші люди, які вже повернулися додому, але встигли отримати в минулому році за кордоном такі пільговані доходи, декларацію можуть не подавати.
— Так. Але життєві обставини можуть бути різними. І взагалі це достатньо складне питання. Тому ми уточнюємо норму закону.
— А люди, які залишаються за кордоном, але продовжують працювати в Україні? Думаю, Україна зацікавлена, щоб ці зв'язки залишалися. В мене, наприклад, є знайомі вчителі, які продовжують он-лайн працювати в українській школі.
— Якщо податковий нерезидент додатково отримує доходи з джерелом походження з України, то податковий агент, який сплачує ці доходи, утримує ПДФО з цього нерезидента. Тобто у вашому випадку вчитель отримує дохід за вирахуванням ПДФО (та військового збору).
— Тобто для них нічого не змінюється?
— Змінитися для них щось може за кордоном. До мене звернулася жінка, яка у Франції має статус біженця, який автоматично передбачає статус податкового резидента і право на роботу. Так ось вона у Франції повинна подавати податкову декларацію, бо там діє загальне декларування. Тобто в Україні вона може і не подавати, а у Франції має подавати. Там правила набагато жорсткіше, ніж у нас. І, думаю, багато з наших співгромадян в цьому переконалися протягом 2022 року.
— Дякую за пояснення. Тоді переходимо до більш довгострокових тем. Меморандум щодо економічної та фінансової політики в рамках програми EFF з МВФ. Наразі там з 19 структурних маяків 10 – фіскальні. Один з перших щодо термінів виконання – прийняття вже внесеного Кабміном законопроєкту №8401 з відміною 2% спрощеної системи та повернення документальних перевірок. Я говорив з паном Арахамією, так за його словами цей законопроект важко сприймається в залі у такому вигляді.
— Я дуже поважаю Давида Георгійовича, але не думаю що концепцію законопроекту можна сильно змінити. Подання цього законопроекту урядом до Верховної Ради було одним із структурних маяків попередньої Моніторингової програми, виконання якої було прологом до отримання повноцінної кредитної програми. У новому Меморандумі під програму EFF ми взяли зобов’язання ухвалити цей законопроект до кінця першої половини цього року як фіскальний структурний маяк, який буде оцінюватись при наступних переглядах програми. Нагадаю, Меморандум від України підписує президент, голова Кабінету міністрів, міністр фінансів і голова НБУ. Тобто у цього питання є своя історія, і ми двічі брали на себе політичну відповідальність розробити і прийняти цей закон. Навіть якщо буде спроба внести зміни, в будь-якому випадку нам треба не вийти за червоні лінії співпраці з Міжнародним валютним фондом, бо це може спричинити серйозні наслідки. Фонд у своєму звіті зазначає, що несхвалення даного законопроекту нестиме серйозні ризики розмивання податкової бази (до 1% ВВП) і розширення дефіциту фінансування. Тому звісно дискутувати, аби вийти на найбільше компромісне рішення, ми будемо, але маємо дотримуватись генеральної лінії взятих раніше зобов’язань.
Щодо 2%-го податку, він не має істотного значення для нашого бізнесу. Незважаючи на те, що більше 310 тис. платників перейшло на цей податок, ми бачимо, що більшість ФОПів і більшість юридичних осіб залишилися на звичайній системі оподаткування. Тобто якійсь бізнес цей 2% податок підтримує, але точно не всю економіку. Тому я вважаю, що він свою роль відіграв.
— Давид Георгійович, як політик, лише обережно припустив, що голоси у Раді може бути важко зібрати.
— Сьогодні політик повинен обирати між популярним, але ризиковим для майбутнього, і не популярним, але необхідним. Ми можемо гратися в популізм, але не можемо одночасно, як деякі наші колеги, вимагати підняття зарплат військовим і скасування податків. Це нонсенс. Політик скільки завгодно може вдавати з себе дурня, але війна такого не пробачає. І ці ігри можуть завершитися дуже трагічно для країни, трагічно для унікального історичного шансу захистити її незалежність.
Серед усіх вад найбільшою вадою і політикума, і суспільства, яке політикум презентує, я би назвав хворобу на нескінчений пошук простих рішень складних проблем. Рішень, яких не існує. Переважна більшість українських політиків завжди надасть перевагу сьогохвилинному політичному інтересу перед інтересом майбутніх поколінь. У нас завжди (навіть у війну) цьогомісячний рейтинг має вищий пріоритет за довготривалий результат. І суспільство в цьому активно підіграє політикам. Це вада не тільки нашої демократії, в 1970-ті Уільям Нордхауз назвав її проблемою "політичного циклу", але саме у нас сьогодні ця проблема набула неабиякої величини, ставши загрозою існування нації як такої. Ми не можемо саме сьогодні, у війну, приймати рішення, спрямовані на рейтинги наступного місяця, ми маємо приймати рішення в інтересах ненароджених, наступних поколінь, про які йдеться у Конституції, а не в угоду флігеля суспільної думки.
— А коли очікується перше читання цього законопроекту?
— Думаю, що вже в травні.
— Після того, як ви прочитали Меморандум, ви бачите якусь рамку для інших законопроектів, що містять якісь пропозиції податкових пільг, за яких умов вони можуть бути прийняті? В меморандумі є деяке відсилання на питання безпеки, але чи загалом залишилося опція прийняття у Раді податкових пільг в якихось окремих випадках?
— Те, що ми будемо робити точно, це підтримка нашого оборонно-промислового комплексу. Це питання принципове: оборонно-промисловий комплекс має стати одним із локомотивів розвитку економіки країни в цілому, і тут нема жодного маневру для дискусій. Тому ми зробимо все, аби розвинути сучасний оборонно-промисловий комплекс, і я не виключаю такі секторальні пільги і підтримку.
Якщо ж говорити про якісь більш істотні пільги до кінця війни, от на цьому етапі стійкості, я не бачу для цього підстав. Однак, я бачу підстави для покращення адміністрування податків, особливо акцизного податку, імпортних податків на митниці.
— Відразу зворотне питання – про можливість підняття податків. У МВФ є негативний сценарій зі збільшенням необхідного фінансування за чотири роки зі $115 млрд до $140 млрд, де сказано, що окрім міжнародної допомоги у такому випадку варто розраховувати й на якісь внутрішні додаткові заходи та збільшення доходів. Є також посилання, що Україна буде наближувати акцизну політику до європейської. Я так розумію, що це передбачає більші ставки. Ви бачите можливості в цьому році прийняти якісь додаткові закони, аби збільшити податкові доходи?
— Ні, ми не бачимо зараз можливостей для підвищення ставок взагалі ніяких. Тут нема поля для дискусій.
— Наступне запитання – щодо повернення контролю за ПЕП – політично-значущих осіб. Воно, напевно, також буде важко політично прийматися. За моєю інформацією, начебто прийнято компромісна пропозиція про те, що буде ризик-орієнтований підхід до різних щодо значущості ПЕП.
— Не хочу нікого шокувати, але, по-перше, питання про ПЕП – це питання чутливе тільки для ПЕП. І безперечно, зазначені особи повинні відповідати тим стандартам, які є у всьому світі. А у всьому світі діє принцип: "once PEP – forever РЕР". І цей принцип і був записаний у нас в законі. Я не голосував за те, щоби скасувати цю норму. Але вона знайшла підтримку в залі. І зараз з'явилася знову в меморандумі з МВФ. Річ у тім, що так само правило і було сформульовано: ти стаєш ПЕПом на все життя, але в залежності від того, якою є твоя фінансова діяльність, банк може тебе відносити до високо ризикових чи не відносити до високоризикових. Це і буде зафіксовано в законі.
— Єдине що, банки наші, наскільки я знаю, сильно перестраховувалися і майже всіх ПЕП та пов'язаних з ними заносили у категорію високоризикованих.
— Так. І в цьому була проблема. До мене звертався депутат 1-го скликання, бо його онука попала під фінансовий моніторинг, заблокували всі її активи, бо в неї дід депутат. Тобто взагалі безглуздість. І це, що було, це було виключно проблема правозастосування наших банків.
— Схоже, що як і з переліком зон бойових дій вам доведеться все це прописувати прямо у законі.
— Можливо, я цього не виключаю.
— Перезавантаження БЕБ – ще одна умова Меморандуму. Сьогодні читав колонку голови бюро пана Мельника про те, що роботу БЕБ просто не помічають і це не заслужено. Наприкла, ось "Укртатнафта", яку взяло під контроль Міноборони, сплатила 605 млн грн…
— Щодо "Укртатнафти", я трошки в курсі цього питання. Саме тому мені важко зрозуміти – яке відношення до цього мав БЕБ. В нас сьогодні (4 квітня) була дуже цікава ТСК (тимчасова слідча комісія), і питання було щодо аміаку (що зберігався на Одеському припортовому заводі і потім був проданий АРМА, як арештоване майно). І от ми там десь перші півгодини всі силилися зрозуміти, як можна було БЕБ порушити кримінальну справу по аміаку 5/04/22, а в суд передати матеріали для продажу лише 13/07. Що треба було робити три з половиною місяці? На жаль, у нас питання до керівника БЕБ одні і ті самі за всю історію взаємовідносин – неефективність. Держава не помічає результатів його роботи, бо їх м’яко кажучи обмаль – і це відповідь на статтю, про яку ви згадали. До речі, підозри по кримінальній справі щодо аміаку досі немає.
Тому дійсно партнери слідкують дуже за діяльністю БЕБ і так само не задоволені результатами, як і ми. Тому в меморандумі ми бачимо пункт про перезавантаження. БЕБ – це найважливіший орган у сфері контролю за використанням фінансів, які вони надають нам зараз і будуть надавати на відновлення. Це орган номер один. І залишити цей напрям в тому стані, в якому він є зараз, неможливо. Податкові міліціонери не повинні складати 80% від персонального складу.
Візьмемо нещодавній кейс з мережею кінотеатрів "Мультиплекс", яка звернулася до мене. Компанія мала заборгованість зі сплати ЄСВ, яку погасила. БЕБ порушує кримінальну справу і кажуть, що оце ж нас ВР зараз перезавантажує, тож нам треба зараз зробити показники – це можна прямо так і писати в інтерв'ю – тож, будь ласка, дайте якусь нам людинку, ми їй підозру пред'явимо, а справа ж ваша все одно в суді розвалиться. І вам добре, і нам. Уявляєте собі?! Отже все це повинно піти в минуле без будь-яких варіантів.
— По термінах, бо в Меморандумі більш-менш зрозуміло, що планується зробити з БЕБ, але без термінів. На ваш погляд, як швидко це вдасться зробити?
— Думаю, що до кінця року ми повинні вже навести там лад повністю.
— Це мають бути якісь зміни до законодавства?
— Зміни до законодавства, і разом з ними атестацію провести і призначити нового керівника за участі міжнародників. До речі, те ж саме ми хочемо зробити і в митниці, і в податковій.
