У середині квітня російські військові здійснили крайню атаку на Україну, яка, якби була вдалою, стала загрозою для інфраструктури та екосистеми країни. Йдеться про намагання зруйнувати керованими авіабомбами дамбу Печенізького водосховища у Харківській області.
Малі та великі гідротехнічні споруди в Україні росія атакує регулярно. Мотиви – комплексні: сповільнити просування Сил оборони, спровокувати екологічну й техногенну катастрофу, залякати цивільне населення.
Про наслідки таких військових операцій противника та про те, де в Україні може повторитися катастрофа такого рівня, яка сталася після того, як росія підірвала Каховську ГЕС, знищивши водосховище та затопивши навколишні села, УНН поспілкувався з експертом, екологом Олегом Листопадом.
Дамби та греблі в Україні: скільки їх функціонує та як захищені
За словами співрозмовника УНН, в Україні функціонують багато гідротехнічних споруд різного рівня: їхня кількість вимірюється десятками тисяч.
На річках України офіційно на сьогоднішній день понад 50 тисяч гребель. Є 1100 водосховищ і ще десятки тисяч ставків
– зазначає Листопад.
Серед цих об’єктів – як великі стратегічні водосховища, так і локальні споруди. І екологи вже зафіксували випадки їх пошкодження або руйнування внаслідок дій російських військових. Йдеться, зокрема, про Оскільське водосховище (існувало до 2022 року на Харківщині) та удари по дамбі Карачунівського водосховища (розташоване у Кривому Розі на Дніпропетровщині).
При цьому характер руйнувань на них відрізняється. За словами Листопада, ракетні удари не завжди призводять до критичних пошкоджень.
Бомбардуванням або ракетними обстрілами ці об’єкти складно зруйнувати. Для гарантованого знищення потрібен доступ до споруди і можливість закласти вибухівку
– пояснює він.
Саме такий сценарій, за оцінкою експерта, російські військові й зреалізували у випадку Каховської ГЕС, яку підірвали зсередини 6 червня 2023 року.
Чому москва атакує українські гідроспоруди
Мотиви атак окупантів на гідротехнічні об’єкти можуть бути різними. Еколог не виділяє один визначальний фактор, вказуючи на комплексний характер впливу.
Ймовірні всі версії одночасно. Це і спроби вплинути на бойові дії, і бажання створити проблеми з водопостачанням, і завдання шкоди довкіллю
– говорить Листопад.
Окремо експерт згадує про вплив на цивільне населення через створення кризових умов у тилу.
Чи можливе в Україні повторення "Каховського сценарію"
Олег Листопад дотримується думки, що ризик повторення катастрофи залежить від кількох факторів, серед яких ключовий – контроль над територією. Без фізичного доступу до об’єкта реалізувати сценарій масштабного руйнування значно складніше.
Водночас загроза не зникає повністю. Експерт підкреслює, що ігнорувати ризики не варто, однак і перебільшувати їх не має сенсу.
Розслаблятися не варто, але і лякатися постійно теж не потрібно
– зазначає Листопад.
Він звертає увагу на те, що для кожного об’єкта гідроінфраструктури існують заздалегідь розроблені плани реагування. Вони передбачають злагоджені дії служб цивільного захисту та місцевих органів влади у разі надзвичайної ситуації.
Систему реагування на подібні загрози в Україні сформували ще до повномасштабної війни. Вона включає алгоритми дій для різних сценаріїв
– деталізує еколог.
Експерт наголошує, що ефективність реагування значною мірою залежить від координації служб і участі громадянського суспільства. Зокрема, йдеться про необхідність узгоджених дій, чіткого розуміння пріоритетів і розподілу ресурсів у кризових умовах.
Рятувальники працюють дуже якісно, але допомога волонтерів також відіграє важливу роль
– зазначає Листопад.
Що чекає на столицю, якщо ворог зруйнує дамбу Київського водосховища
Еколог не приховує: у планах противника може бути руйнація дамби Каховського водосховища, але паралельно акцентує, що відповідні сценарії вже прорахували та використовуються їх під час навчань рятувальників та інших представників служб.
У Києві регулярно проводять навчання на випадок руйнації дамби Київського водосховища. Найбільша загроза – для лівого берега. Там вода може піднятися приблизно на шість метрів
– пояснює він.
За словами Олега Листопада, якщо такий сценарій агресору вдасться втілити в життя, основним завданням для столичної влади буде своєчасна евакуація або переміщення людей на безпечні рівні будівель. Йдеться передусім про мінімізацію людських жертв, тоді як матеріальні збитки вважаються неминучими.
Експерт також уточнює, що вода не залишиться у місті на тривалий час.
Вона зійде, і можна буде повертатися до відновлення
– переконаний Листопад.
Наслідки атак росії на дамби та греблі: якими вони будуть для українців
Як розтлумачує еколог, будь-яке руйнування гідроспоруд матиме значний вплив на довкілля. Зміна рівня води призводить до загибелі екосистем, які формувалися роками.
Коли спускають водосховище, гинуть всі його мешканці. При затопленні також гинуть тварини, які не встигають евакуюватися
– зазначає експерт.
Він деталізує: йдеться як про дрібних гризунів і птахів, так і про більших представників фауни, які опиняються в зоні швидкого затоплення. Подібні процеси мають довготривалий характер і впливають на біорізноманіття всього регіону.
Окремий блок – ризики для інфраструктури країни та всієї економіки. Адже руйнування деяких дамб може мати локальні, але відчутні наслідки для міст і регіонів. Зокрема, йдеться про проблеми з водопостачанням і вплив на аграрний сектор.
Це створить проблеми з водопостачанням великого міста. Є резервні джерела, але їх використання потребує часу і ресурсів
– пояснює Листопад.
Співрозмовник УНН додає, що система водозабезпечення в окремих регіонах, зокрема на сході України, вже зазнала значних руйнувань. За словами Листопада, інфраструктура, яка забезпечувала подачу води, фактично знищена.
Зруйновані водогони, насосні станції, системи очищення. Фізично немає можливості подавати воду
– зазначає він.
Це унеможливлює швидке відновлення навіть за наявності альтернативних джерел.
Окупанти атакували 6 КАБами критично важливу Печенізьку дамбу на Харківщині – ОВА14.04.26, 12:54 • 33830 переглядiв
