Вихід нерезидентів з українських цінних паперів навряд чи позначиться на макроекономічних показниках за підсумками січня-березня 2022 року, однак вплине на бюджетну сферу і вплине в більш довгостроковій перспективі, вважають опитані агентством "Інтерфакс-Україна" експерти.
"Найпомітніше ці нові обставини вплинуть на бюджетну сферу. Апетит інвесторів до українського боргу, і в гривні, і в іноземній валюті, різко впав протягом останніх двох тижнів. Отже, безперебійне фінансування дефіциту бюджету буде ускладнено щонайменше протягом першого півріччя 2022 року", – сказав у коментарі агентству голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.
Щодо валютних запозичень уряду доведеться практично повністю покладатися на фінансування від міжнародних організацій, а не приватних ринків капіталу, зазначив Ваврищук.
З ним погоджується експерший заступник міністра економіки, керівник із політичних питань Київської школи економіки (КШЕ, KSE) Павло Кухта. За його словами, вихід нерезидентів з українських боргових паперів насамперед чинить тиск на валютний ринок, тоді як вплив цього процесу на макропоказники першого кварталу 2022 року поки що малоймовірний.
"Вплив на економічне зростання в січні-березні навряд чи буде помітним, але затягування Росією конфлікту вплине на настрої бізнесу, і той може частково заморозити інвестиційні програми, особливо з огляду на значне зростання вартості кредитних ресурсів. Отже, довгострокові ефекти будуть більшими", – пояснив Віталій Ваврищук.
На думку заступника директора Центру економічної стратегії Марії Репко, головний ефект обвалу євробондів України полягає у девальвації гривні, яка, у свою чергу, впливає на декілька процесів.
"По-перше, у гривневому вираженні збільшується сума валютного держборгу, і відповідно, процентних виплат. По-друге, девальвація посилює інфляцію в сегменті імпортних товарів, по-третє, робить українські продукти дешевшими щодо імпортних аналогів. Це наразі особливо актуально для харчової промисловості, де через зростання цін на сировину стало складніше конкурувати з імпортом", – прокоментувала Репко.
Водночас вона нагадала, що нинішній курс гривні поки що на рівні початку 2021 року.
"Нацбанк, імовірно, стримуватиме великі коливання, але через геополітику ризик України суттєво збільшився, і якщо найближчим часом ситуацію не буде врегульовано, закритий доступ на зовнішні ринки поставить перед урядом запитання: де у лютому та березні брати гроші на погашення зовнішніх позик", – зазначила заступник директора ЦЕС.
Проте критичної ситуації з держборгом не очікується, хоча закриті зовнішні ринки створюють труднощі для Мінфіну.
Теги: #нерезиденти #цінні_папери
