Цієї весни в Україні очікується підйом рівня води через велику кількість снігу, що може призвести до підтоплень у деяких регіонах. Експерти прогнозують підвищення рівня води на 0,2-0,7 метра, а також можливі підтоплення житлових будинків на Південному Бузі та в Кропивницькому. Для Києва загроза підтоплень також існує, особливо для низинних районів лівого берега.
Цієї весни українців знову лякають можливими повенями та паводками. Через велику кількість снігу зима 2026 року викликала занепокоєння щодо підтоплень у різних регіонах. Детальніше про те, як потепління може вплинути на рівень води у водоймах та що можуть зробити місцеві жителі, щоб зменшити ризики підтоплення будинків, розповів журналістці УНН експерт з питань довкілля Мережі захисту національних інтересів АНТС Олег Листопад.
За словами фахівця, оцінювати реальні ризики мають профільні служби, зокрема Український гідрометеорологічний центр. Саме вони ведуть постійні спостереження, мають мережу гідропостів, обладнання та математичні моделі для прогнозування.
Вони ведуть регулярні спостереження. У них є мережа спостережних пунктів, необхідне обладнання, математичні моделі, висококласні фахівці. Я рекомендую всім користуватися їхнім ресурсом. Мої оцінки базуються лише на тому, що за останні два місяці випало багато снігу і цьому снігу треба буде кудись подітися
– пояснює Олег Листопад.
Де вже очікується підйом води
Водночас, за даними Гідрометеорологічного центру, з 27 лютого по 2 березня у низці регіонів очікується підйом води на 0,2-0,7 метра, місцями і більше. Йдеться про річки суббасейну Прип’яті, басейн Західного Бугу, а також Південного Бугу та його притоки.
Крім того, частині областей можливий вихід води на заплави (І рівень небезпеки — жовтий). На окремих ділянках, зокрема на річці Південний Буг та в місті Кропивницький, прогнозують часткове підтоплення житлових будинків (ІІ рівень небезпеки – помаранчевий). В Одеській області складна ситуація зберігається і на річці Тилігул.
Еколог наголошує: ключовий фактор – не лише обсяг снігу, а й швидкість того, як він тане. Якщо потепління буде різким, вода одночасно піде в річки, що може спричинити підйом рівнів. Водночас, довгострокові температурні прогнози залишаються неточними.
Україна втратила понад 272 тис. га морських заповідних акваторій через агресію рф – Академія наук13.02.26, 09:44 • 5328 переглядiв
"Як швидко він буде танути – від цього і залежить ситуація. Будь-який фахівець скаже, що прогноз температур більш-менш точний максимум на три дні. Далі його ймовірність різко знижується. Тому знову ж таки, слідкуйте за офіційними повідомленнями", – наголошує еколог
Чи є загроза для Києва
Окреме питання – це ризики для столиці та прибережних територій.
Загроза є. Але як саме вона проявиться і в які часові проміжки, залежить від температур у Києві та у верхів’ях Дніпра і його приток. Усе це фіксується, закладається в моделі, і потім фахівці надають прогноз
– зауважив Олег Листопад.
Еколог також прокоментував гіпотетичний сценарій пошкодження греблі Київської ГЕС. За його словами, такі моделі давно прораховані, а ймовірність подібного розвитку подій низька. А у разі навіть найгіршого сценарію підтоплення торкнуться насамперед низинних районів лівого берега столиці.
Навіть якщо щось станеться з греблею, що має дуже низькі шанси, відомо, які території будуть підтоплені. Це переважно низинні райони лівого берега, частково Оболонь. Вода може піднятися максимум приблизно на шість метрів. Це рівень другого поверху. За умови вчасного попередження, людям достатньо буде піднятися вище і перечекати
– каже еколог.
В Україні готуються до паводків: названо найнебезпечніші регіони, ОВА доручили сформувати резерви техніки26.02.26, 15:32 • 2629 переглядiв
Як діяти у разі небезпечних паводків
Головне під час повеней і паводків – це збереження життя, підкреслює експерт. У разі небезпеки потрібно виконувати рекомендації служб цивільного захисту, евакуюватися за потреби та заздалегідь подбати про власне майно.
"Людям треба пам’ятати, що вода може підніматися, і не будувати нічого цінного там, де є ризик. Важлива розумна містобудівна політика, відновлення заплав і торфовищ. Місцеві мешканці можуть впливати на це через вибір тих, хто відповідально ставитиметься до довкілля і роботи служб. Бо профілактика завжди ефективніша, ніж ліквідація наслідків", – підкреслив Олег Листопад
