Україна найближчим часом розпочне консультації з Єврокомісією, Румунією та країнами-членами міжнародних екологічних конвенцій щодо питання днопоглиблення української частини Дунаю, яке забезпечить прохідну осадку суден – 7,2 метра, на одному рівні із Сулинським каналом (Румунія), повідомив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Юрій Васьков агентству "Інтерфакс-Україна".
"Ми вважаємо за доцільне довести глибину української частини Дунаю для забезпечення прохідної осадки суден – 7,2 метра, що дорівнюватиме прохідній осадці Сулинського каналу (Румунія). Це дасть можливість суттєво підвищити пропускну спроможність українських портів, отримати кращі умови навігації Дунаєм і в результаті збільшити вантажообіг у Дунайських портах до 32-35 млн тонн на рік", – пояснив Васьков.
Він наголосив, що Україна планує реалізовувати днопоглиблювальний проєкт виключно в тісній співпраці з міжнародними партнерами, з дотриманням усіх природоохоронних аспектів і міжнародних конвенцій.
"Ми робитимемо це виключно в тісній співпраці з нашими міжнародними партнерами, з дотриманням усіх природоохоронних аспектів і міжнародних конвенцій. Зокрема, тільки після того, як ми проведемо відповідні консультації та узгодимо план дій із Європейською комісією, румунськими колегами та країнами-членами міжнародних екологічних конвенцій, буде можливо стверджувати, що днопоглиблення відбудеться", – наголосив заступник міністра.
Консультації планується розпочати вже цього року, найближчим часом, додав Васьков.
Раніше віцепрем'єр – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков повідомив, що обсяг перевалки вантажів у Дунайських портах до кінця поточного року може збільшитися до 20 млн тонн проти 16 млн тонн вантажів торік, що втричі більше довоєнного рівня.
Крім того, повідомлялося, що, незважаючи на труднощі, у портах "Ізмаїл" і "Рені" було проведено днопоглиблювальні роботи, відновлено всі паспортні характеристики портів і каналів, і наразі прохідна осадка становить 6,5 м. У цих портах також підготовлено необхідну інфраструктуру та організовано перевалку нових вантажопотоків – контейнерів, наливних, зернових та інших вантажів. Розпочато експлуатацію понад 20 терміналів. Застосовуються нові технології перевантаження з використанням плавкранів, мобільних перевантажувачів, ліхтерів, суден-накопичувачів як плавучих складів, інших засобів. У портах побудовано нові тимчасові склади, обладнані вагами, лабораторії.
