У Верховній Раді створили робочу групу для підготовки пакету "воєнних" законопроєктів і вирішення питання щодо повернення виплат військовослужбовцям, повідомила співголова фракції "Європейська солідарність" Ірина Геращенко.
"У ВР створена робоча група, яка має напрацювати пакет "воєнних законопроєктів", розв’язати проблему повернення виплат, враховуючи принцип справедливості. Про створення такої групи з листом до ВР звернулися Головнокомандувач В. Залужний і його колеги, порекомендувавши включити в її склад військових", – написала вона на своїй сторінці у фейсбуці в суботу.
На уточнювальне запитання кореспондента агентства "Інтерфакс-Україна" про те, хто саме з представників силового блоку, військового керівництва та членів уряду ввійшов до складу цієї робочої групи, Геращенко уточнила, що "Міністерство (оборони України – ІФУ) і Генштаб делегують представників та експертів".
У фейсбуці нардепка написала, що перше засідання робгрупи відбулося в п'ятницю, 5 травня.
"Європейська солідарність" запропонувала конкретні ініціативи по секвестру бюджету, аби перерозподілити кошти з доріг і марафону, інших корупційних і лобістських статей на ЗСУ. Також пропонуємо унормувати інші проблеми, збільшити військовим відпустки, спростити демобілізацію поранених", – додала Геращенко.
Парламентарій також наголосила на важливості не затягувати процес у рамках робочої групи, щоб пакет законопроєктів було напрацьовано якнайшвидше й ухвалено на найближчому засіданні Верховної Ради.
Раніше голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія повідомляв, що представники силового блоку звернулися до Ради з додатком створити міжвідомчу робочу групу із членами уряду і Генерального штабу Збройних сил України (ЗСУ) для напрацювання законопроєкту про врегулювання питань оплати праці захисників.
Відповідний лист підписали міністр оборони Олексій Резніков, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, начальник Генерального Штабу ЗСУ Сергій Шаптала, голова Держприкордонслужби Сергій Дейнеко, командувач Нацгвардії Юрій Лебідь та голова СБУ Василь Малюк.
Арахамія також зазначив, що у своєму листі представники силового блоку звернули увагу на те, що проголосована нещодавно поправка не розв'язує питання, пов'язані з грошовою винагородою, зокрема, строковиків і курсантів, її текст не враховує особливостей проходження служби в різних регіонах і виконання завдань різного ступеня складності. При цьому система оплати праці має бути справедливою та забезпеченою бюджетним фінансуванням, а не просто існувати на папері, тоді як популізм у цьому питанні може мати вкрай негативні наслідки та викликати розчарування.
Як повідомлялося, 254 народні депутати за необхідного мінімуму 226 голосів підтримали поправку ексспікера Ради, позафракційного депутата Дмитра Разумкова до ухваленого загалом закону №8312 (про вдосконалення процедури примусового відчуження майна під час війни) про повернення виплат 30 тис. грн військовослужбовцям, поліцейським і ДСНС.
Водночас вона передбачає запровадження з квітня цього року і до кінця воєнного стану стелі в 10 мінімальних зарплат (67 тис. грн) на грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ і підприємств, на 100% підконтрольних державі. Це обмеження також стосується народних депутатів, членів Кабміну, прокурорів, працівників Нацбанку та працівників інших держорганів, діяльність яких регулюється спеціальними законами, наприклад, НАБУ.
Водночас, як повідомило агентству "Інтерфакс-Україна" поінформоване джерело в кулуарах "Весняних зустрічей" Міжнародного валютного фонду та Світового банку у Вашингтоні, ухвалена поправка викликала запитання представників МВФ.
Крім того, 11 квітня народний депутат Володимир Цабаль (фракція "Голос") зареєстрував у Верховній Раді проєкт постанови № 8312-П про скасування рішення щодо ухвалення відповідного законопроєкту.
Раніше, 21 березня, Рада збільшила витрати держбюджету-2023 на 487 млрд грн, а доходи – на 61 млрд грн, що спричинило збільшення дефіциту на 419 млрд грн. Згідно із Меморандумом із МВФ, набуття чинності до кінця квітня цього закону після підписання президентом є найближчим структурним маяком нової програми.
Крім того, уряд зобов'язався до кінця травня внести в Раду законопроєкт із посиленням положень Бюджетного кодексу для мінімізації ad hoc змін до бюджету.
