Теплоенергетичні станції компанії "ДТЕК" за січень-жовтень 2022 року отримали 17,6 млрд грн збитків, понад третину з яких – у третьому кварталі, останні російські обстріли загострили ситуацію ще більше і зумовлюють необхідність підтримки компанії нарівні з усією галуззю, повідомив глава "ДТЕК" Максим Тімченко.
"За вісім місяців (війни – ІФ-У) наші ТЕС отримали 17,6 млрд грн збитків, і це при розрахунку вартості вугілля, яка штучна, 4,2 тис. грн/тонна. Але ми далі не можемо виживати за таких умов. Не можна вважати, що збитки 17,6 млрд — це те, з чим ми якось упораємося", — сказав він у коментарі агентству "Інтерфакс-Україна" в кулуарах Українсько-німецького економічного форуму в Берліні у вівторок.
Тімченко уточнив, що, для порівняння, ціна вугілля у Польщі вже зараз 8,4 тис. грн/тонна, а привезти імпортне вугілля коштуватиме 12,5-12,6 тис. грн/тонна.
Згідно з наданими ним даними, збитки ТЕС "ДТЕК" у першому кварталі 2022 року становили 3,6 млрд грн, у другому – 4,9 млрд грн, у третьому – 6,36 млрд грн та у жовтні – вже 2,74 млрд грн.
Крім того, Тімченко зазначив, що збитки, яких зазнала компанія з 10 жовтня, після масованих ударів російських військ по енергооб'єктах України, сягнули близько $40 млн.
"Це ті збитки, яких завдано нам за тиждень. Ця цифра не відображає всього масштабу руйнувань, які були до цього і які ми вже профінансували зі своїх джерел. Загальний обсяг обчислюється мільярдами гривень", — пояснив він.
Глава компанії також повідомив про дев'ятьох поранених і одного загиблого енергетика компанії внаслідок останніх атак, назвавши це найбільшою платою в цій війні.
Тімченко назвав ситуацію в компанії "без перебільшення катастрофічною і з погляду руйнувань, і з погляду зусиль, які потрібні на відновлення".
У зв'язку з цим глава "ДТЕК" висловив упевненість, що в такій ситуації держава має надати підтримку приватному бізнесу, тим паче з огляду на те, що вона це робить щодо державних компаній.
Як приклад він навів надання НЕК "Укренерго" кредитів ЄБРР на відновлення мереж під держгарантії, що недоступно приватному бізнесу, а також підтримку державної теплової генерації в особі ПАТ "Центренерго", зазначивши, що "ДТЕК", зокрема, як і обіцяв, поставив 100 тис. тонн вугілля на його ТЕС.
"Наше бачення – енергосектор має працювати як єдине ціле. Сьогодні на лінії фронту передусім "Укренерго", але, звісно, і теплова генерація. Ми теж мішень – із семи станцій, які працюють, шість — наших. Якщо підтримувати держсектор, то треба підтримувати і приватний. Потрібно розуміти, що нам теж складно, ми не отримуємо жодної зовнішньої допомоги для відновлення", – поділився проблемою Тімченко.
Однією з найважливіших проблем ринку, яка суттєво впливає на фінансове становище виробників електроенергії, він назвав ціну ресурсу, яка не відповідає реальному стану справ та обмежена прайс-кепами (на ринку "на добу наперед" максимальний прайс-кеп для годин мінімального навантаження становить 2 тис. грн). грн/МВт-год, для годин максимального навантаження – 4 тис. грн/МВт-год – ІФ-У).
"Не можна штучно тримати ціну і вважати, що ми можемо економічно встояти в цій ситуації. Ця вартість має бути наближена до реальності. Це не повинно коштувати, наприклад, 300-350 євро/МВт-год (як у Європі), але система буде фінансово незбалансованою, якщо ми залишимо рівень 80-85 євро/МВт-год", – зазначив СЕО "ДТЕК".
За озвученими ним даними, якщо прайс-кепи залишаться на нинішньому рівні, додаткові збитки ТЕС "ДТЕК" у листопаді-грудні становитимуть 5,3 млрд грн.
Водночас Тимченко наголосив, що не йдеться про необхідність підвищення тарифів на е/е для населення, фіксацію яких задекларовано на найвищому держрівні.
"Ми говоримо про ціну на ринку, яка суттєво нижча, ніж має бути", – зазначив глава енергохолдингу.
За його словами, говорити про необхідність підвищення ціни електроенергії на ринку є всі підстави, враховуючи, зокрема, вартість обладнання, металу, зростання інфляції.
"Штучне заниження прайс-кепів позбавляє кисню всю галузь. Ми маємо розрахунки. Ми своє бачення показали і сподіваємося, що все буде збалансовано з боку регулятора НКРЕКП, закликаємо його до розуміння", – сказав він.
Тимченко додав, що усвідомлення проблем внутрішніх виробників електроенергії та їх підтримка дасть змогу мінімізувати суттєво дорожчий імпорт енергоресурсів – вугілля, електроенергії, газу.
Він навів дані, згідно з якими на жовтень спотова ціна базової е/е в Україні становила 92 євро, у Польщі — 136 євро та понад 200 євро — в Угорщині, Словаччині, Румунії, при цьому до кінця року вона має суттєву тенденцію до зростання.
За його словами, є й інші механізми підтримки приватної генерації, необхідно їх лише задіяти.
"Наприклад, є 6,5 млрд грн боргів старого ринку. Їх теж можна було б заплатити й дати нам можливість профінансувати ремонтні роботи", – озвучив одну з пропозицій Тімченко.
Щодо наявності обладнання для відновлення пошкоджень від ракетних ударів, то, за його словами, компанія створює його резерви ще з початку війни.
"Ми розпочали роботу ще в березні, але вона була націлена на дистрибуційні компанії. За цей час ми отримали гуманітарного обладнання на $12 млн. Ми його використали для відновлення мереж після деокупації Київської області, а зараз працюємо з ним у Донецькому регіоні, Одесі, Дніпрі, куди завдаються удари", – поділився досвідом Тімченко.
Водночас Тимченко пояснив, що є обладнання, яке потрібне негайно, але також компанія вже зараз має розміщувати замовлення на нове обладнання, виготовлення якого триває 9-17 місяців.
"Ми зв'язалися з усіма нашими постачальниками обладнання, з колегами, які управляють вугільними станціями в ЄС, із проханням поділитися, продати, дати в борг, поставити як гуманітарну допомогу. Використовуємо всі варіанти", — описав алгоритм дій компанії її керівник, додавши, що "колеги зі США, Єврокомісії нас також чують і допомагають".
Водночас він зазначив, що компанія розраховує на підтримку з боку Міністерства енергетики, хоча це не закриває всіх потреб.
"Ми маємо хороший, оперативний контакт із Міненерго, щогодини з ними на зв'язку, що потрібно, яке обладнання, але формування замовлень — це лише перший крок. Далі нам потрібна підтримка", – повернувся до проблеми голова "ДТЕК".
При цьому він висловив упевненість, що без підтримки приватного бізнесу, без приватного капіталу Україні не вдасться швидко відновитися.
"Але якщо про глобальне recovery ми говоритимемо після перемоги, то про ситуацію за останні два тижні, про оперативне відновлення говоримо вже зараз", — наголосив він.
Як повідомлялося, компанія "ДТЕК" створена у 2005 році для управління енергетичними активами групи "Систем кепітал менеджмент" ("СКМ", Донецьк) Ріната Ахметова. Їй делеговано функції зі стратегічного управління підприємствами групи, що становлять вертикально інтегрований ланцюжок із видобутку та збагачення вугілля, виробництва і реалізації електроенергії, видобутку природного газу.
НКРЕКП на засіданні 19 жовтня планувала остаточно затвердити, зокрема, прайс-кеп на РДН до 2476 грн/МВт-год для годин мінімального навантаження та до 4952 грн/МВт-год — для годин максимального навантаження, але перенесла це питання. За словами учасників ринку, питання підвищення прайс-кепів мало вирішуватися в комплексі зі змінами в ПСО щодо забезпечення доступної електроенергії для населення, згідно з якими частину фінансових зобов'язань мала взяти на себе теплова генерація. Наразі ПСО забезпечують "Енергоатом" та "Укргідроенерго", також частину фінансування закривали експортери електроенергії зі свого прибутку до моменту його закриття з 11 жовтня через суттєві пошкодження енергосистеми російськими ударами. Водночас у Міненерго та Офісі президента, як стверджують на ринку, засумнівалися у можливостях теплової генерації нести додаткове навантаження.
