Ексклюзивне інтерв'ю із засновником та СЕО IT-Enterprise Олегом Щербатенком
Текст: Альона Манжело
— Представники великих міжнародних компаній off the record казали, що ринок ERP в Україні став на паузу ще до повномасштабного вторгнення. Що, на вашу думку, зараз відбувається на ринку? Які перспективи?
— Ні, ми такого не бачимо. Ринок не ставав на паузу — охочих реалізовувати проекти змін дуже багато. Зокрема, ми як компанія наразі завантажені замовленнями більше ніж на 100% і нам вже не вистачає наявних людських ресурсів. У нас зараз є відкриті вакансії — ми набираємо співробітників. Відкрито близько 60 вакансій. Якщо говорити про 2022 рік, то дійсно, в перші тижні від початку повномасштабної війни всі замовники зупинились, бо ніхто не розумів, що буде завтра.
— Тобто це вже безпосередньо після російських ударів, чи ще на початку лютого були компанії, які зреагували на попередження?
— На попередження ніхто не зреагував. У нас були тверді домовленості та плани щодо підписання контрактів в лютому-березні, близько десятка контрактів з дуже великими компаніями. Але з цих десяти не підписали жодного. Натомість пізніше, коли вже ситуація стабілізувалась, ми уклали інші. Загалом за час війни змінилися не тільки ми, як компанія, але звісно і наші клієнти.
— Які зміни відбулися з вашими клієнтами?
— До прикладу, серед наших давніх клієнтів є компанія Interpipe. Після повномасштабного вторгнення перед ними постали задачі змінити логістику, перебудувати збут продукції. Майже у всіх великих підприємств, з якими ми працюємо, після початку повномасштабного вторгнення виникли проблеми з логістикою, через відсутність можливості вільно відвантажувати продукцію через чорноморські порти. Компанії мусили переорієнтуватися на нові маршрути та закордонні порти, з якими вони до того не працювали, що збільшило їх витрати, створило нові виклики.
У Interpipe також змінилися канали в логістиці, напрямки. Ми допомагали їм переробляти процеси, оскільки наші рішення дозволяють спланувати переміщення, об’єднати певні вантажі, зробити багато речей, щоб скоротити час і витрати. І це зараз потрібно всім і ми це робимо. Це допомагає компаніям вижити та виконати домовленості, контракти. Попри виклики повномасштабної війни великі компанії намагаються виконати угоди й оперативно перебудувати бізнес-процеси, щоб працювати. У цій ситуації особливо зріс запит на цифрові технології, які дозволяють контролювати кожен етап виробництва, постачання продукції, грамотно завантажувати виробництво та контролювати фінанси.
Після початку повномасштабного вторгнення, ми також стали більше працювати на харчову промисловість, збільшили долю МСБ, рухаємось в ритейл, в якому раніше майже не працювали.
— Наскільки мені відомо, мережа гіпермаркетів Aushan зазначена серед ваших клієнтів?
— В минулому, до повномасштабного вторгнення ми впроваджували для Aushan систему управління персоналом. З ритейлу також були проекти для Епіцентру К. Зараз ми суттєво розширили взаємодію з компаніями та розробили нове рішення з глибокої цифровізації. Це ERP для торгівлі — і back-офіс, і front-офіс. Компанії потребують ефективних рішень, адже багато хто з них зараз дивиться на закордонні ринки, має плани виходу.
— З якими ритейлерами розпочали співпрацю?
— Ми не можемо це розголошувати, але це великі компанії. І ще багато компаній стоїть в черзі. Ми робимо декілька великих пілотів в ритейлі, щоб зробити ці рішення більш доступними для інших. Беремо напрямок, створюємо для нього продукт, потім обираємо для нього тестерів, щоб перевірити, удосконалити продукт і запустити в серію.
З початком великої війни ми значно знизили планку рівня компаній, які можуть використовувати наші системи. Почали робити готові конфігурації для МСБ. Вже з липня 2022 року у нас пішли перші проекти на цих конфігураціях. До повномасштабної війни ми підходили до кожного проекту, як до проекту цифрової трансформації. Виконували складні проекти зі зміною процесів в компанії. Зараз ми зібрали найкращі практики і запропонували їх невеликим компаніям, які приходять до трансформацій через досвід лідерів – best practice & leader practice. Це готові рішення і компанії з персоналом від 100 осіб, можуть застосовувати їх вже через тиждень після початку роботи з нами, не проходячи складні етапи цифрової трансформації, які для великих компаній тривають місяці. Такі рішення з’явились серед наших продуктів вже під час війни.
— З початку повномасштабного вторгнення частка МСБ в портфелі замовлень зросла?
— До 24 лютого 2022 року ми з ними працювали менше. Зараз невеликих за розміром компаній серед наших клієнтів дійсно значно побільшало. Але з великими компаніями ми продовжуємо працювати та стартуємо нові проекти.
— Можете навести цифри?
— Я можу навести тільки в кількості компаній, тому що в грошовому вимірі проекти з великими компаніями досі переважають. У фізичному вимірі якщо раніше у нас додавалось 20-30 нових клієнтів продукту IT-Enterprise на рік, то під час війни, кількість великих компаній лишилась незмінною, а от менших додалось зразу не менше 20 нових. Кількість замовлень виросла на 100% тільки МСБ. Серед напрямків рішень на які зараз спостерігаємо найбільший попит — фінанси та логістика на першому місці, а виробництво на другому. Хоча до війни було навпаки.
— За час війни вартість рішень сильно змінилася?
— Вартість рішень сильно не змінилась, можливо, на індекс інфляції. Я скажу так, як що це рішення для МСБ на заміну 1С, то ми даємо такі самі ціни, як давало 1С, адже ринок звик до цих цін. А от для МСБ, які імплементують готові ERP-рішення від нашої компанії, то після початку повномасштабного вторгнення ми для них змінили вартість проекту приблизно в 2-3 рази. Цього вдалося досягти шляхом усунення деяких етапів трансформації. Ми даємо готове рішення, яке вони починають використовувати буквально з наступного дня. Для великих компаній ми спочатку розробляємо дорожню карту цифрової трансформації та тільки після цього впроваджуємо систему для підтримки змін всіх бізнес-процесів та переведення їх в цифрову форму.
— Такий підхід себе виправдовує, ви не втрачаєте в якості й ефективності?
— Різні підходи для МСБ та великих компаній себе абсолютно виправдовують. Наш успішний досвід цифрових трансформацій великих компаній Interpipe, Укрнафта, Укрпошта, Roshen тільки підтверджує це.
— IT-Enterprise брала участь у Grain Storage Forum "Elevator" власне першої значної офлайн події в агрогалузі за часи з 24 лютого 2022 року. До повномасштабної війни ви працювали з такими відомими агрокомпаніями, як «Астарта-Київ», «Миронівський хлібопродукт», «Нібулон», «АПК-Інвест» – чи бачите зараз перспективу в цьому напрямку?
— Так, в аграрному напрямку бачимо. У нас є досвід, є багато компаній з якими ми вже працюємо і це досвід релевантний. Також ми створили типове рішення в MASTER:Бухгалтерія для невеликих агрокомпаній і вже стартували 17 нових проектів під час війни.
— Окремий пласт — government-сектор, з якими працює IT-Enterprise…
— З державним сектором ми працюємо з 2014 року. Це різні проекти. Для Укрзалізниці, Укрпошти, Укрнафти, Укрооборонпрому та багатьох державних підприємств ми впроваджували комплексні ERP-рішення, які супроводжувалися серйозними трансформаціями цих компаній. Для багатьох міністерств, обласних та міських рад, різних державних установ, наприклад, НАЗК — це впровадження електронного документообігу.
— В чому особливості роботи з державним сектором? Чи вчасно отримуєте розрахунок? Не боїтеся перевірок?
— Робота з державним сектором — це очікування проблем. Це постійна готовність до перевірок і ми готові до них. Ризик, що замовник вчасно не розрахується, такий ризик є скрізь, не тільки з державним сектором. На мій погляд, головний виклик полягає в іншому. Чим відрізняється комерційний замовник від державного? Комерційний замовник — це завжди власник, який має кінцеву реальну мету впровадження проектів цифрової трансформації. І як правило мета одна — зробити так, щоб компанія працювала більш ефективно, були зменшені затрати, собівартість, втрати. В державному секторі, як правило рушіями є керівники, генеральні менеджери, які прагнуть позитивних змін. Натомість керівники йдуть і нерідко на їх місце призначають інших, яким не факт, що потрібно те саме. В комерційній компанії зі зміною топ керівника курс не змінюється, тому що залишається власник із незмінними пріоритетами. Державні ж компанії дуже залежать від таких організаційних змін. А коли змінюється замовник задач, то вести проект непросто.
— У вас були такі моменти, що в державній структурі змінили керівника і зривається контракт?
— Так, було таке. Я не хочу зараз називати конкретні компанії, але звісно що таке було. Починали працювати, впроваджувати масштабний проект, але потім було призначено нового керівника, який не бачив сенсу у впровадженні цифрових систем. Деяким керівникам це заважало працювати. Вони бачили загрозу, адже наші рішення роблять процеси максимально прозорими.
— А хоча б компенсації вам виплачували за це?
— А до кого звертатися? IT-служба заважає таким керівникам — звільнити. Поміняли персонал — хто буде навчати новий?
— Тобто це були збитки, які лягали на ваші плечі?
— Так це були збитки. Добре, що таких випадків було небагато.
— Реалізувавши масштабний проект з «Укрзалізницею», плануєте продовжувати співпрацю?
— Перший проект, який ми робили, було казначейство. І це було складно, тому що є багато філій, різних підприємств і все це треба було централізувати та ув’язати, щоб воно працювало під цифровим онлайн контролем. Раніше багато що працювало в Excel. Зараз все працює на наскрізних електронних бізнес-процесах. Всі погодження керівництвом платежів та реєстрів документів виконується на мобільних пристроях з КЕП. А це — до 400 тисяч платежів на добу. Я бачу що УЗ дуже швидко рухається до глибинних, якісних змін у частині керування процесами за сучасними стандартами. Ми допомагаємо це робити в проектах цифрової трансформації.
В перший тиждень війни ми реалізували на платформі УЗ проект для управління новоствореними військово-цивільними адміністраціями (ВЦА). Всі бізнес-процеси з фінансування ВЦА для виконання закупівель і роботі з постачальниками були переведені в електронний формат. Команда від нас працювала цілодобово і вже 6 березня ми почали навчати керівників та фахівців. Ми зробили такий крок, щоб допомогти державі. Тому що ви розумієте, якщо всі закупівлі ВЦА йшли б через Excel, через папірці, це був би просто жах і складнощі з контролем. А без контролю – це недовіра від суспільства та спокуси для корупції, розкрадання. А якщо все йде через підписання кваліфікованими електронними підписами (КЕП) всіх заявок і платежів і документів керівниками та профільними міністрами, весь обіг електронний – це вже зовсім інший рівень контролю, набагато вищий. Наша система дозволяє підписувати це використовуючи планшет або смартфон.
Для УЗ ми також зробили проект по управлінню гуманітарними перевезеннями. Нам допомогло те, що наша система вже давно інтегрована з системами обліку перевезень. Це ми робили для наших комерційних замовників (в тому числі Interpipe, Ferrexpo) та для стивідорних компаній, наприклад, СМП «Ольвія» (раніше порт «Октябрськ»). Всі замовлення на перевезення гуманітарної допомоги йшли через створену нами систему. І це відповідає не тільки вимогам до ефективності керування процесами, а й запитам суспільства, яке сьогодні як ніколи налаштоване будувати прозору сильну країну і хотіло б бачити в великих державних підприємствах партнера. Цифрові сучасні технології можуть забезпечити це.
— Я бачила в соціальних мережах, що ви також багато допомагали компаніям.
— З перших днів війни ми допомогли десяткам наших замовників, які тримали інформацію на своїх серверах, зберегти все це в хмарних сервісах, які нам надали Oracle та Microsoft. Адже, багато підприємств було з Дніпра, Харкова, Куп’янська та інших міст, які тримали важливу інформацію на серверах, розташованих в приміщеннях які регулярно піддавалися фізичним бомбардуванням. Дуже багато інформації вдалося врятувати, але деякі дані були втрачені.
Паралельно, в режимі non-stop наші фахівці здійснювали Ddos-атаки на майданчики ворога, тільки по цьому напрямку працювало близько 40 наших фахівців.
Ми безплатно поставили різним волонтерським групам системи для обліку гуманітарної допомоги. Допомагали ЗСУ. Допомагали нашим фахівцям, які пішли захищати Україну.
Загалом ми після шоку перших тижнів війни сформували собі мету — війна змінила потреби замовників, потрібно інвестувати в розробку нових продуктів з новими цінностями, необхідно трансформуватися, стати сильнішими.
Хоч в перші місяці війни більшість наших замовників зупинились та наші доходи впали майже в п’ять разів — ми не звільняли фахівців. Best practice та досвід команд — це основа нашого бізнесу. Ми проводили релокацію людей та техніки в наші офіси на заході України, інвестували в персонал та нові рішення, реалізовували поставлені на початку війни цілі. Правильність та результативність цих дій ми змогли оцінити вже в липні.
— В 2021-2022 роках ви реалізували масштабний проект з «Укрпоштою». На вашому сайті зазначається, що АТ «Укрпошта» в рекордні терміни завершила перший етап впровадження ERP-системи для переведення всіх процесів та систем у компанії у цифровий формат. Загалом за 9 місяців з моменту впровадження проєкту переведено у цифровий формат понад 70% бізнес-процесів. На кінець першого етапу консолідовано роботу всіх 26 регіональних філій, близько 6000 співробітників Укрпошти перейшли на роботу в рамках однієї платформи з єдиними наскрізними бізнес-процесами. Казначейські операції також були переведені із застарілих «напівручних» ІТ-систем в ERP-систему, що надалі дозволить здійснити перехід у централізований виплатний центр. Крім того, в рамках першого етапу впровадження ERP-системи відбувся перехід від локальних несинхронізованих паперових і електронних довідників до єдиної електронної централізованої бази ресурсів, матеріалів, договорів, підрозділів, контрагентів тощо. Коментуючи цей кейс, ви зазначали, що його унікальність полягає в безпрецедентному виконанні усіх завдань у рекордно короткі строки. Вперше в Україні цифрова трансформація великого підприємства відбулася за 9 місяців…
— «Укрпошта» — це дуже великий проект і швидкий за темпами реалізації. Таких проектів великих та швидких у нас навіть на комерційному ринку не було. Я б хотів відзначити величезну роботу, яку зробили гендиректор Ігор Смілянський і Максим Палій (заступник гендиректора «Укрпошти» з фінансових питань) для прискорення процесів цифрової трансформації Укрпошті. Це дуже масштабна робота. Аналізували та оптимізовували всі бізнес-процеси. За перші 5 місяців проекту (з квітня по серпень 2021 року) впровадили закупівлі, бухгалтерський та податковий облік, продажі, електронний документообіг, казначейство та єдині централізовані класифікатори в Центральному офісі та в Київській обласній дирекції. Це понад 6000 користувачів. До кінця 2021 року тиражували на всі інші дирекції та сформували звітність за 2021 рік по всій Укрпошті вже електронно з системи. Під час війни ми продовжували цифрову трансформацію процесів бюджетування, управління автотранспортом, управління персоналом, розрахунок заробітної плати, звітність по МСФЗ. Зараз ми закінчуємо з ними напрямок рекрутингу, управління навчанням персоналу, управління за KPI. Все що стосується єдиної ERP ми з «Укрпоштою» вже зробили та всі напрямки закрили.
— Одне з останніх повідомлень на Facebook-сторінці вашої компанії про виконання з випередженням графіку по контракту основної частини проекту з одним найбільших виробничих підприємств в Еміратах Ducab. Групи включають: DMB, провідну металургійну групу, що постачає високоякісну мідну та алюмінієву промислову продукцію, спеціалізований підрозділ Ducab-HV, що пропонує готові рішення для високовольтних кабельних систем, AEI, постачальника кабелів у світі. Повідомляється, що в рамках концепції розвитку компанії, постійного підвищення продуктивності, інновацій та ефективності, управлінці Ducab Group обрали рішення IT-Enterprise та проєкти цифрової трансформації з управління виробництвом, управління S&OP, MPS, MRP, MES, APS, IIoT. Це перший проект вашої компанії в Еміратах?
— Ми робили два проекти в Єгипті. Це були SEMAF (Арабської організації з індустріалізації, AOI) — вагонобудівний завод і Elsewedy Electric (потужна компанія з 15 тис. працівників). Впроваджували Промисловий Інтернет речей для них, технології Industry 4.0. Крім того, ми працювали з Китаєм. Також супроводжували усі проекти за кордоном наших українських клієнтів, зокрема проекти Interpipe — у Швейцарії, в ОАЕ, в США, ми працювали і продовжуємо проєкти в Казахстані.
Проект з Ducab Group був для нас першим в Еміратах. І він дуже показовий. Адже ми українська компанія, з країни в якій іде війна. Для нас дуже важливо показати, що ми вчасно і в повному об’ємі виконали свої зобов’язання і виклики повномасштабної війни не зірвали домовленостей. Це є дуже важливий сигнал для інших закордонних компаній і потенційних клієнтів: з українським IT можна працювати, ми знаходимо рішення і залишаємося стабільним партнером. Багато компаній уважно спостерігають за цим досвідом впровадження сучасних рішень Industry 4.0 — технологій SmartFactory та Digital Twin.
— Ви також відчуваєте, що після повномасштабного вторгнення до українських компаній за кордоном ставляться з побоюваннями – через можливий вплив військових дій, відключень електроенергії на якість і виконання контрактів?
— Військові ризики є в фокусі, звісно, особливо — великих публічних компанії-замовників. Вони побоюються, що співпраця з нестабільною через війну українською компанією може вплинути на ціну їх акцій. Міжнародні гіганти дуже обережно ставляться до співпраці з компаніями з України. Проте менший бізнес і більш ризикований і значно вільніший у виборі партнера і активніше співпрацюють з українською стороною.
— Яка перспектива роботи в ОАЕ в умовах конкуренції зі світовими брендами?
— В Еміратах виконавців замовлень відбирають не тільки на цінових тендерах. Перевіряють досвід компаній та сучасність рішень. На цьому ринку працюють світові лідери – SAP, Oracle, Microsoft, але вони працюють закриваючи переважно рішення по фінансах, натомість вони не впроваджують рішень з управлінського обліку. Те що стосується виробництва — Smart Factory, Digital Twin, Штучний інтелект, Predictive Maintenance, Промисловий Інтернет речей вони не закривають — і в цьому ми бачимо для себе перспективу. Ми визначили для себе, що маємо рухатися в ті країни, де багато інвестицій в розвиток промисловості, будівництва. А це — Саудівська Аравія, Оман, Емірати. Наша ключова компетенція в цих країнах побудована на впровадженні рішень Industry 4.0 зі штучним інтелектом (AI) — ці сучасні високоінтелектуальні напрямки мають попит.
— Ви працюєте з Еміратами через свій офіс в Єгипті?
Замовник платить в Україну. Ми вже відкрили власний офіс в Дубаї. В Еміратах неможливо працювати в режимі онлайн. Вони не сприймають комунікації з фахівцем через екран комп’ютера. Інша культура ділових комунікацій. Їм потрібно щоб спеціалісти по впровадженню перебували серед них. Без контакту вони не працюють. Це ще одна відмінна риса цього ринку. Вони кажуть, що якщо ваші спеціалісти не будуть супроводжувати процеси безпосередньо на підприємствах, вони не зможуть їх опанувати. Ми зібрали команду, яка там перебуває тепер постійно.
— Якою мовою вони спілкуються з компанією і її співробітниками — арабською?
— Англійською. Мова у них на хорошому рівні. У нас є інтерфейси перекладені і на арабську і китайську мови, але в менеджменті вони віддають перевагу англійській.
— Як у вас вирішується ситуація з закордонними відрядженнями, адже питання e-відряджень знову відкладено на невизначений термін?
— Я не знаю, як ці відрядження (закордонні – ІФ-У) навіть робити. Поки що на виставки ми їздимо, якось через Мінекономіки знаходимо можливості оформити їх, але не завжди. Це проблема така: знову ж таки, жінки їдуть, а хлопці тут залишаються.
— Тобто ви не можете вільно виїжджати?
— Я не виїжджав, мені вистачає тут роботи. На міжнародних виставках і на робочих зустрічах працюють виконавці, що знаходяться за кордоном. Наші фахові дівчата є і в Празі, і в Варшаві, і в Німеччині і скрізь. І в Америці, і в Канаді – у нас скрізь є люди, які зараз можуть працювати з глобальними ринками.
— Зараз часто згадують часи COVID, коли більшість зустріч, конференцій, навіть особистого спілкування змістилася в площину онлайн і запитують, чому тоді здавалося, що проблема вирішена, а зараз, під час війни, підприємці так наполягають на необхідності офлайн і відповідно необхідності виїжджати за кордон особисто?
— Підписання договору, особливо в Еміратах, без особистої присутності, спілкування офлайн – це неможливо.
— А в європейських країнах?
— Так само. Я скажу, навіть в Україні, я спілкуюсь з власниками (бізнесів) офлайн. У мене тут зустрічі в офісі проходять щотижня. Я і мої співробітники — ми багато їздимо по Україні. Без офлайн зустрічей… я не представляю яка компанія в нашому напрямку може погодитись підписати довгостроковий контракт на трансформацію свого бізнесу з українською компанією онлайн. Я в таке не вірю. Ми ж не продаємо проект за 10 долл. Потрібно оговорювати принципові моменти, узгоджувати цінності та підходи до трансформації. Наші проекти – змінюють культуру в компаніях. Але в Україні ми впроваджуємо онлайн – ми напрацювали довіру до нашої компанії. В Україні і для нас і для замовників простіше впроваджувати онлайн. За кордоном – це не працює.
— Яка у вас ситуація з бронюванням співробітників?
Це складне питання, я краще не буду його коментувати. Я скажу так – бронювати можна, але я не знаю, як всі компанії будуть до цього підходити. Багато наших фахівців пішли добровольцями. Ми працюємо і на економічному фронті та допомагаємо ЗСУ. Нам зараз не вистачає фахівців, щоб вести всі проекти, в тому числі на критично важливих для економіки України підприємствах. Наші всі фахівці мають великий досвід. Призов їх може зупинити проекти.
— До речі, ваша компанія є резидентом «Дія city»? Адже це один з критеріїв, за якими визначаються стратегічно важливі для галузі підприємства, які можуть скористатися новим порядком бронювання.
— Плануємо приєднатися. Можливо влітку. Просто не вистачило сил дійти туди. Займаємось розв'язання інших задач більш важливих для України.
— Прес-служба IT-Enterprise розповсюдила вашу заяву, в якій ви зазначали, що відмова від 1С та перехід на українське ПЗ відбувається повільно, тема не увійшла в порядок денний суспільства, залишається у вузькопрофесійному полі, попри те, що журналісти, професійна спільнота, експерти активно наголошують на небезпеці ситуації. За вашою оцінкою, перед війною до 80% українських комерційних підприємств користувалися бухгалтерською програмою 1С, зараз цей показник становить близько 70%. Тобто, за вашими спостереженнями, радикальних змін не відбулося?
— Перша фаза в процесі відмови від 1С розпочалась ще у 2014 році. Це відбувалось під тиском суспільства. Натомість ця хвиля швидко зійшла на нанівець — масової відмови від російського софта з боку бізнесу та держави не відбулося. Другий етап зрушень в цьому напрямку розпочався після введення заборони на використання окремого російського софту в 2017 році. Але партнери 1с швидко перереєстрували клони 1с в ЄС. Всі ці клони російського софту, включаючи «польський» BAS зараз продаються, впроваджуються та працюють без перешкод.
В Україні з 2014 року з’явилось багато українських систем для заміни російського софту. Ми також спеціально для заміни 1с в МСБ створили у 2017 році та постійно розвиваємо комплексний продукт MASTER:Бухгалтерія. Також створили мережу в Україні з понад 100 партнерів, колл-центр для підтримки, підтримуємо законодавство, створили окремі конфігурації для бюджету, комерції, агро, освіти тощо. Маємо понад 25 тисяч клієнтських місць.
Але все одно зараз під час війни і великий бізнес і державні компанії і МСБ продовжує використовувати російський софт та багато компаній надає послуги по продажу та впровадженню російського софту.
Україна вимагає від компаній з ЄС піти з ринку РФ, а самі не робимо на рівні держави та суспільства системних дій по забороні використання продуктів країни агресора в України. Це не тільки підтримка агресора, а і загроза з точки зору безпеки.
— Окреме питання: BAS, варіація 1С, але перероблена українцями — це все ще російський продукт, чи вже вітчизняний?
— Усі 1С-клони, перереєстровані в країнах ЄС та російський софт, який не підпадає під санкції (BAS ERP, AmoCRM, Бітрікс працюють в Україні без обмежень. Наразі просувається думка, що BAS – це польський продукт. Але насправді всі, включаючи компанії, які використовують та які впроваджують, знають що BAS — це продукт тих же російських творців 1С. Я вам рекомендую ознайомитися з дослідженням DOU https://dou.ua/lenta/articles/what-is-happening-with-1c-in-ukraine/.
За посиланням https://unionba.com.ua/participants міститься перелік близько 200 компаній-членів «Спілки автоматизаторів бізнесу», які просувають BAS ERP в Україні. Усі компанії в переліку — це в минулому партнери 1С.
Тільки за січень-березень 2023 року BAS ERP впровадили більше сотні компаній: ДП «Укрвакцина», КП «Славута-Сервіс», ТОВ «Укрзалізничнавтоматика», АТ «Українські розподільні мережі», ГП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», АО «Магістральні газопроводи України».
Ми пропонуємо провести робочу зустріч з представниками органів влади, які можуть вплинути на рішення по забороні використання в Україні програмного забезпечення походженням з країни-агресора. Нещодавно IT Ukraine Association направила лист віцепрем'єру – міністру цифрової інформації Михайлу Федорову, в якому звернула увагу на те, що зважаючи, що в Україні є багато вітчизняних програмних продуктів, які успішно замінюють російські, необхідно посилити консолідацію держави та бізнесу задля зниження потенційних ризиків безпеці держави з боку російських програмних продуктів, ініціювавши загальнонаціональну програму поетапної та повної відмови від російського програмного забезпечення, включаючи зміни в законодавстві.
Ми розраховуємо, що державні менеджери, які розуміють всю складність проблематики, долучаться до вирішення і цього виклику і винесуть тему в порядок денний суспільства.
— Ваша компанія пропонує програмне забезпечення MASTER. Як багато користувачів відмовляються від 1С і переходять до вас?
— Близько 100 колишніх партнерів 1С перейшли до нас з початку повномасштабного вторгнення. З 2014 року їх було тільки 30. Зараз у нас понад 20 тис. клієнтів, які використовують MASTER це без урахування тих клієнтів, які замінили 1С на IT-Enterprise. MASTER ще до повномасштабної війни почала використовувати митниця, запровадили низка Міністерств, місцевих рад, чимало комерційних компаній та компаній державного сектору.
В Україні багато продуктів від українських компаній. Більше інформації про українські програми на заміну російському софту ви можете знайти за посиланням: https://opendatabot.ua/analytics/russian-software.
Судити про число користувачів російським програмним продуктом або його клонами дуже важко, адже системних досліджень по цій темі я не бачив.
І якщо так говорити, 1С – це не ідеальна система. З нею є чимало проблем. Тому що це скоріше програма для бухгалтера, а не системне рішення. На додачу, на ринку є сотні тисяч бухгалтерів, які нею володіють. А це дуже консервативні люди. Цей ринок створювався в Україні понад 20 років. Велика кількість людей вміють працювати тільки в ній. Чимало економічних вузів раніше впроваджували саме навчання по 1С. Ця програма навіть безплатно роздавалася на ринку Петрівка. Це все створило величезний ринок. І проблема не в тому, що це дуже хороша система, яку не можуть перевершити аналоги, навпаки вона має багато недоліків. А проблема в тому, що є величезний пласт людей, які не хочуть змінюватись і опановувати інше.
— Наскільки я розумію, одним з потужних каналів просування подібних програмних продуктів є навчання в вузах – опанувавши ту чи іншу програму, в резюме людина може вказувати це як skill. І якщо кількість спеціалістів, які володіють альтернативами 1С/BAS, на ринку переважатиме, то це спонукатиме і роботодавців замислитись щодо переходу? Ви працюєте в цьому напрямку?
— Звісно. З нами вже працюють близько 30 вищих навчальних закладів, які навчають спеціалістів по системі MASTER. Ми започаткували цю програму для ВНЗ ще задовго до повномасштабного вторгнення. Ми розробляємо навчальні курси, надаємо програмне забезпечення.
— Безплатно?
— Так, для ВНЗ безплатно.
— Але все одно, щоб закріпити успіх і здолати остаточно гідру 1С-BAS ви чекаєте кроків від держави?
— Потрібно щоб держава прибрала ці системи. Адже вони токсичні для України. І небезпечні. В СБУ зазначали, що «використання державними установами програмних продуктів, до яких застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), створює реальну загрозу порушення конфіденційності, цілісності й доступності даних, які циркулюють в автоматизованих системах». Завдяки таким продуктам може збиратися інформація про компанії-користувачі задля підриву економіки країни. Хіба це не впливові аргументи?
— Є чутки, що податкова за підтримки Мінцифри можуть запропонувати безплатний продукт на заміну усім. Чи це стримує розвиток альтернативи?
— Я не вірю в такий прогноз. Щоб система з’явилася її потрібно розробити, впровадити, відпрацювати всі галузеві рішення, підтримувати законодавство, підтримувати користувачів. Щоб зробити таку систему якісно потрібна велика кількість розробників та фахівців. Хто в Мінцифри, яка потужно сьогодні завантажена терміновими задачами, буде розробляти цю систему або в податковій? Потрібні значні постійні інвестиції.
— До речі, ваші інвестиції вже окупилися?
— Так. Вони окупилися і ця програма вже заробляє. Але я хотів би повернутися до вашого запитання: очікувати таких проектів від Мінцифри або податкової було б несправедливо. Ці установи мають потенціал, щоб здолати проблему російського софта в Україні, стати криголамом, але я не став би очікувати що ці команди візьмуть в роботу саму розробку багатофункціональних комплексів для бізнесу. Зараз на ринку багато систем комерційних компаній, які вкладаються в подібні системи, як в комерційний продукт і це складний, тривалий процес. Я просто не бачу резону в тому, щоб держава почала розробляти та підтримувати такі продукти за рахунок бюджету.
— Наразі в України вже стартувала відбудова – ми всі сподіваємось на швидку перемогу і те, що після неї країна буде відновлюватись надзвичайно швидкими темпами, прийдуть гроші. Чи готуєтесь ви вже до цього періоду?
— Ми розраховуємо на це, тому що майже по всіх напрямках, які будуть потрібні у нас є готові рішення для цифровізації. У нас є компанії (серед клієнтів) які виробляють будівельні матеріали. Ковальська (промислово-будівельна група «Ковальська», – ІФ), яка зараз теж не має повного завантаження, «Київміськбуд» — це наш замовник також. Ми працюємо з переробною промисловістю, тому що все що буде потрібно для відбудови це — переробні підприємства: будівельні матеріали, постачання, будівництво. В нас є рішення для управління інвестиційними проектами, управління бюджетами, роботою з донорами. Ми до цього готові.
— Які рішення і технології, як очікується, матимуть попит? Чи буде застосування сучасних інноваційних технологій ефективним та виправданим, адже їх впровадження потребуватиме чималих коштів…
— Цифровізація — це завжди економія коштів, зменшення строків проектів та прозорість. За це в сучасному світі відповідають технології Industry 4.0. Очікуємо що відбудова буде виконуватись на сучасних технологіях та матеріалах, з урахуванням «зелених» енергоефективних технологій. В сучасному світі — це рішення Industry 5.0 — енергоефективність, використання відновлювальних ресурсів, відсутність відходів, циркулярна економіка. По всім цим напрямках ми вже маємо цифрові рішення. Ми повинні створювати світ з відповідальністю за збереження навколишнього середовища для майбутніх поколінь. Ми просуваємо при роботі з виробничими компаніями цифрові рішення створення відповідального виробництва, а не тільки ефективного.
— Тобто відбудову слід проводити саме з використанням таких технологій, щоб закласти фундамент на майбутнє?
— Саме так! Всі ж кажуть, що нам потрібно виробництво, в якому буде менше відходів? А це запровадження циркулярної економіки — це Industry 5.0. Ми ж хочемо зменшувати витрати електроенергії? А це знову ж таки технології Industry 5.0. Ми хочемо, щоб штучний інтелект допомагав нам швидше знаходити рішення? Це — Industry 4.0. Створення Digital Twins дозволяє нам керувати процесами з будь-якої точки світу. Хочемо цього? Аякже. А це технології Industry 4.0. Ми це впроваджуємо і дуже хочемо, щоб під час великої відбудови був попит на всі ці технології. І чим краще буде розвиватись українська економіка — тим вищим буде попит на такі продукти.
— Як далеко Україна знаходиться від впровадження технологій Industry 5.0?
— Потрібно щоб розуміння необхідності впровадження Industry 5.0 було на рівні держави. У чому головна різниця? Industry 4.0 — це ефективне виробництво. Нам не важливо, шкодить не шкодить, головне, щоб все робилося ефективно, управлялось онлайн, кожен може замовити персоналізовану продукцію. Industry 5.0 — це відповідальність. Філософія така: моє виробництво може не саме ефективне, але відповідальне за планету, за наступні покоління людей. І тому це — боротьба з викидами СО2, з кліматичними змінами і глобальним потеплінням, зменшення відходів, які не розкладаються, скорочення використання невідновлюваних копалин.
У світі технології Industry 4.0 і 5.0 просуваються саме з боку державних політик.
— У нас це тільки ініціатива бізнесу?
— Поки що так. Але я переконаний, що ситуація буде змінюватися. Суспільство, всі ми змінилися дуже, тому перехід у нову якість рішень на всіх рівнях неодмінний.
— На вашу думку, чи вплине розвиток технологій нейромереж на ERP-продукти та ринок? Коли і як?
— Ми дуже віримо в штучний інтелект. Використовуємо його в наших проектах. Ми пов’язуємо його з Industry 4.0. Ми започаткували форум Trans4mation — перший в Східній Європі форум по Industry 4.0&5.0. Показували кейси на прикладі компаній з України. Демонстрували, як наші компанії впроваджують технології на базі штучного інтелекту. У нас базовий проект Interpipe – адже, вони впроваджували Smart Factory, Digital Twin, Predictive maintenance, AR/VR, IIoT, а також досвід компаній Метінвесту, Донбасенерго, ФЕД, Стальканат та інших. Наша мета — показати українським компаніям реальні кейси трансформації в Україні, які більш зрозумілі ніж кейси у світі.
Ми розробили продукт Energy.AI — це теж продукт на штучному інтелекті для економії використання електроенергії. Ми бачимо штучний інтелект — це не тільки ChatGPT, це перш за все системи для ефективного управління на виробництві.
— Чи вірите ви, що нейромережі з часом зможуть замінити junior або виконувати за них більшу частину роботи? Адже ChatGPT здатен згенерувати код…
— Я вірю, що ChatGPT та інші аналогічні рішення, які зараз будуть з’являтися в світі швидко заберуть від людей роботу низької кваліфікації. Ми продуктова ІТ-компанія. Кожний продукт має свою харизму — це елементи творчості, унікальності. Подивимось наскільки в цьому напрямку буде просуватись штучний інтелект. Для розвитку технологій зі штучним інтелектом потрібно змінювати систему навчання. Зараз — ми готуємо фахівців самостійно, тому що в Україні поки що ніхто їх не готує і це — проблема.
— Ви маєте на увазі фахівців для IT-компаній?
— Не тільки. Потрібні також фахівці для наших замовників, які розуміються на інноваційних рішеннях. Ми про це говорили ще до війни і створювали Центри 4.0 у великих містах — в Харкові, в Одесі, в Києві, у Львові. Але зараз це трішки пригальмувало. Просто не до неї.
— Ілон Маск, Стів Возняк і більше тисячі інших експертів у сфері штучного інтелекту та представників IT-індустрії закликали до введення піврічного мораторію на навчання ШІ-систем, більш продуктивних, ніж GPT-4 компанії OpenAI. У відкритому листі вони попередили про потенційні ризики для суспільства. Чи читали ви лист і що ви думаєте з цього приводу?
— Так. Я думаю, що для цієї теми потрібні глибокі дослідження. Відповідне рішення по забороні ChatGPT — прийнято в Італії. Дійсно, потрібно відстежувати безпечне для людей використання штучного інтелекту. Тому що там є багато запитань, на які потрібно знайти відповіді
— Які, наприклад?
— Етичні дилеми, питання того як здійснюється вибір у критичних ситуаціях — коло питань постійно обговорюється в експертному середовищі. От, наприклад, автомобіль під керуванням штучного інтелекту. І якщо на задньому сидінні сидить людина, і хтось іде вулицею. У випадку аварійної ситуації – чиє життя для водія ШІ має бути пріоритетним: пасажира чи пішохода?
Наша команда працює із штучним інтелектом і ми самі вирішуємо в проектах, де і як використовувати його рішення. Все це є під контролем аналітика і саме він несе за це відповідальність.
Особисто я — за штучний інтелект, за його розвиток. Ми багато робимо для створення моделей для його використання, ми розвиваємо цю тему, але я розумію, що все одно загрози є. І їх потрібно вивчати. І потрібно, щоб ті, хто працює зі штучним інтелектом несли відповідальність за те, щоб вони були контрольовані і не створювали загроз для життя людей. Кожен розробник рішень на штучному інтелекті мусить гарантувати, що вони не нестимуть загрози життю людей.
Це як у фантаста Айзека Азімова були три правила робототехніки — робот не може завдати шкоди людині або своєю бездіяльністю допустити, щоб людині було заподіяно шкоду. Я думаю, що для розробників штучного інтелекту аналогічний кодекс також має бути запроваджений.
— Після початку повномасштабного вторгнення ви отримували пропозиції щодо продажу вашої компанії, можливо, з дисконтом?
— Купити нас? Ще до війни були, завжди були такі пропозиції, ми є привабливою компанією, тому що ми задовольняємо всім вимогам сучасних продуктових IT-компанії. А під час війни ще не було. Всі бачать великі скорочення в світових ІТ-компаніях. Можливо думають, що в Україні – з ІТ все погано.
Ми провели за цей рік війни трансформацію продуктів для врахування зміни потреб клієнтів та нашого бачення створення клієнта майбутнього, який використовую сучасні технології, включаючи штучний інтелект.
Серце нашої компанії — команда, люди. Вони ж, відповідно, рушійна сила цифрової трансформації країни. Всі дуже мотивовані і дійсно зацікавлені створювати і впроваджувати інноваційні рішення різної складності.
