Родини пацієнтів, які померли після лікування в одеській приватній клініці Odrex, та колишні пацієнти, що повідомляють про тяжкі ускладнення, запустили сайт Stop Odrex. Він має на меті об'єднати постраждалих та зробити їхні історії публічними, аби припинити мовчання через страх та добитися справедливості.
Родини пацієнтів, які померли після лікування в одеській приватній клініці Odrex, та колишні пацієнти, які розповідають про тяжкі ускладнення, обʼєднуються у боротьбі за справедливість. Те, про що донедавна люди боялися говорити навіть пошепки, сьогодні звучить публічно – в медіа, у зверненнях до влади та на сайті Stop Odrex, повідомляє УНН.
Сайт Stop Odrex, який створили рідні померлих після лікування в одеській клініці "Одрекс" та ті пацієнти, яким вдалося вижити попри ускладнення та погіршення стану здоровʼя – має на меті покласти кінець мовчанню. Як зазначила Христина Тоткайло, донька померлого після лікування в Odrex, тепер кожен постраждалий через одеську приватну клініку може розповісти свою власну історію без страху. Адже на сайті є кілька варіантів для комунікації: відкрита, анонімна, з дозволом на передачу історії журналістам і без. Крім того, можна за бажанням, додати медичну документацію, що підтверджує викладені факти.
Кожного дня я дізнаюся нові історії людей, які проходять через таку ж біль, як і ми. Щоб ніхто більше не залишався сам на сам із бідою, ми створили сайт, де кожен постраждалий може розповісти свою історію – анонімно або відкрито. Це місце, де вас почують. Переходьте на сайт, читайте історії інших постраждалих, стежте за новинами про клініку та перебігом кримінальних справ, діліться своїми історіями. Це простір для нас – для тих, хто пережив трагедію через Odrex, для тих, кому потрібні підтримка й правда. Ми віримо, що тільки разом зможемо добитися справедливості
– написала Христина Тоткайло.
У своїй боротьбі за справедливість українці, які вважають себе постраждалими через Odrex, записали відеозвернення до правоохоронців та влади. Вони просять звернути увагу на системність та повторюваність помилок в приватній одеській клініці, розповідають власні історії, від яких холоне кров та закликають не допустити нових жертв Odrex.
Історія смерті батька Христини Тоткайло
Киянка Христина Тоткайло дізналася про онкологічний діагноз свого батька і звернулася до "Феофанії". Консиліум лікарів дійшов висновку, що агресивна хіміотерапія йому протипоказана до проведення хірургії. Однак хірург Ігор Бєлоцерковський, який також був на консиліумі, запропонував лікуватися в одеському "Одрексі", де працює його дружина – онколог Марина Бєлоцерковська. Він запевнив доньку, яка була в розпачі, що в одеській клініці її батьку "врятують гортань і голос". Перед поїздкою родину змусили оплатити консультацію наперед, без огляду, що вже викликало сумніви.
В "Одрексі" батькові призначили пʼятиденний курс агресивної хіміотерапії й одразу планували другий. Чоловіку встановили гастростому, яка потребувала щоденного догляду, але, за словами Христини, лікарі практично не оглядали її. До моменту виписки в місці встановлення вже був наскрізний отвір, через який витікала їжа.
Після повернення до Києва стан батька різко погіршився: відмовили нирки, зʼявилися виразка в роті. На повідомлення про критичні симптоми лікарка з "Одрексу" відповідала, що сьогодні вихідний, всі питання – в понеділок. Родина заплатила понад 250 тисяч гривень, але батько помер. Христина переконана, що призначення агресивної хіміотерапії всупереч рекомендаціям інших лікарів стало фатальною помилкою "Одрекса".
Історія смерті чоловіка Ольги Мелай
Історія родини Мелай подібна до історії батька Христини Тоткайло. Чоловік Ольги Мелай лікувався в одеській приватній клініці Odrex із діагнозом В-клітинна лімфома. Він саме проходив хіміотерапію, коли клініка запропонувала встановити спеціальний підшкірний порт для легкого введення препаратів. Процедура мала тривати пів години під місцевою анестезією. Як рекламує на офіційному сайті сам "Одрекс" – це малоінвазивна, безпечна, амбулаторна операція, яка триває менше ніж 45 хвилин.
Однак, все сталося не так, як пообіцяли в клініці. Чоловіка забрали в операційну, але він не вийшов з неї ні за пів години, ні навіть за дві. Ольга прочекала під дверима майже три години, не отримуючи жодних пояснень від лікарів. Коли хірурги вийшли, вони впевнено заявили: "Все пройшло успішно, у вашого чоловіка починається нове життя". Але замість нового життя пацієнт опинився в реанімації – у критичному стані.
Ольга згадує, коли вперше побачила чоловіка він не міг самостійно дихати, нирки відмовили, а монітор біля ліжка був чорним: без пульсу, без сатурації, лише із зафіксованою температурою тіла – 33 градуси. Лікарі різко змінили риторику та сказали, що до ранку він може не дожити. Першої ж доби з грудної клітини пацієнта відкачали п’ять літрів рідини.
На питання Ольги про те, чому замість обіцяної місцевої анестезії застосували загальний наркоз, лікарі лише відговорювались: "Ми краще знаємо, яку анестезію застосовувати пацієнтові". Після трьох днів у реанімації чоловік почав повільно стабілізуватися. І саме в цей момент, попри перенесений критичний стан, "Одрекс" вирішив продовжити курс хіміотерапії. Після чергового введення "хімії" клініка сама відмовилась продовжувати лікування, бо стан пацієнта стрімко погіршувався.
"Нове життя" так і не почалося, чоловік Ольги помер. Жінка переконана, в клініці приховали зупинку серця її чоловіка, яка могла статися під час операції. Адже різке погіршення його стану та значно збільшений час проведення операції можуть свідчити про те, що під час її проведення могло статися щось критичне. Дружина померлого пацієнта переконана, продовження хіміотерапії стало черговою фатальною помилкою клініки Odrex.
Справжній шок настав тоді, коли Ольга отримала анамнез – медичні документи про виписку пацієнта. Про операцію в них не було ні слова: ні про втручання, ні про наркоз, ні про ускладнення, ні про відмову нирок, ні про причини реанімації. Тільки один рядок: "Встановлено порт". Без опису, без виконавців, без наслідків.
Ольга Мелай готується до першого судового засідання у справі про медичну недбалість що, на її переконання, забрала життя чоловіка. Жінка заявляє про фальсифікацію медичних документів в клініці "Одрекс", затягування діагностики захворювання та рішення медиків, що могли стати фатальними.
Документальний фільм "Осине гніздо"
Ще більше трагічних історій повʼязаних з лікуванням в "Одрексі" показано в документальному фільмі "Осине гніздо". Пацієнти та рідні померлих після лікування в клініці, незалежно від діагнозу, розповідають про однаковий сценарій: спочатку – оптимістичні обіцянки, потім – раптові "ускладнення", збільшення рахунків, тиск, вимоги і погрози від адміністрації клініки.
Так Світлана Гук описує, як після операції її чоловік опинився на межі життя й смерті, а догляд за ним перетворився на нескінченні рахунки. Жінка стверджує, що клініка утримувала тіло чоловіка на апаратах навіть після клінічної смерті, намагаючись збільшити оплату за його перебування у лікарні. А ще клініка подала на неї до суду після того, як вона не змогла заплатити.
"Разом наші голоси звучать сильніше"
Постраждалі і їх родини наголошують: вони не прагнуть помсти, але вимагають правди й відповідальності. Їхня головна мета – зупинити нові трагедії та не допустити, щоб інші проходили той самий трагічний шлях.
І що більше людей наважується говорити, то очевиднішим стає: проблема може виходити далеко за межі окремих лікарських помилок. Вони переконані, що може йтися про системний підхід до ведення бізнесу в клініці "Одрекс". Де, на їхню думку, головна цінній не людське життя та якісна медична допомога, а обʼєм зароблених грошей.
