ДП "Ліси України" у 2023 році запам'яталося суспільству проактивною антикорупційною боротьбою всередині своєї організації, детінізацією ринку деревини, а також серйозною структурною трансформацією лісової галузі. Про плани на майбутнє в ексклюзивному інтерв'ю "Інтерфакс-Україна" розповів генеральний директор ДП "Ліси України" Юрій Болоховець
Текст: Оксана Руженкова
— Нещодавно відбулася зустріч з бізнесом в Офісі президента. Деревообробники говорили про конкурентну ціну на деревину, зменшення частки "сірої" та "чорної" деревини на ринку. Як будете реалізовувати обіцянки?
— Деревообробникам наразі дійсно складно – логістика й так була дорогою, тепер експорт ще й блокується на кордоні. Відтак питання вартості сировини для бізнесу критичне. Але повертати в галузь ручне регулювання — це не рішення проблеми. Ціна має визначатися на відкритих торгах.
До речі, після консультацій з учасниками ринку ми вдосконалили систему реалізації, зробивши її більш гнучкою. У випадку відсутності попиту більш оперативно призначатимуться голландські аукціони на зниження ціни. Ми запроваджуємо нові сервіси, які дозволять учасниками ринку моніторити сформовані на торгах середньозважені ціни в розрізі регіонів, щоб купувати там, де дешевше, а не там, де дорожче. З’являться перші 6-місячні контракти. Обов’язково викладемо у відкритий доступ план заготівлі на наступний рік, щоб підприємці могли також планувати виробництво.
— Заготівля збільшиться чи зменшиться?
— ДП "Ліси України" за цьогорічним планом заготовить приблизно 12 млн куб. м деревини. Наразі попит збалансований. Тому залишаємося на тому ж рівні заготівлі. Орієнтуємось на ринок. Зросте попит – будемо збільшувати пропозицію.
— Що плануєте робити з "сірою" і "чорною" деревиною?
— Цього року запроваджені електронний лісорубний квиток і електронна товарно-транспортна накладна (ТТН). Над цим проєктом Міндовкілля, Держлісагентство, ДП "Ліси України" працювали понад два роки. Проте це лише перший етап створення повноцінного ланцюга прослідковуваності руху деревини – від лісосіки до продажу готової продукції.
Агентство вже розробило комплексну дорожню карту детінізації ринку: пропонується низка сучасних технологій та інструментів, які унеможливлять появу необлікованої деревини. На рівні "Лісів України" ми 2023 року в рази посилили контроль за роботою філій. Якщо фіксуються системні проблеми – замінюється керівництво. Так, ми за рік змінили більшу частину директорів філій. І не лише звільняємо. Матеріали передаються у правоохоронні органи. За наявності складу злочину відкриваються кримінальні провадження, вручаються підозри.
До речі, ми розпочинаємо нову практику. Наразі завдану незаконними рубками шкоду компенсують державні лісові господарства. У випадку, якщо встановлено провину конкретного керівника, будемо звертатись до суду з регресним позовом. Це ще один вагомий стимул працювати чесно і не допускати зловживань.
— Нещодавно ви звільнили всіх директорів філії на Рівненщині. Що там трапилося?
— Десятки років на призначення місцевих керівників у лісовій галузі відчутно впливала регіональна еліта. Сформувалися неформальні зв’язки, певна система взаємин. Тому іноді ефективніше перезавантажити керівний кадровий склад загалом, аніж проводити точкові кадрові зміни. Вважаю, що цей прецедент – сигнал усім керівникам держпідприємства: нульова толерантність до корупції передбачає активну позицію. Ви маєте сприяти виявленню зловживань. Все бачити, розуміти і не реагувати – це називається "кругова порука", з якою ми будемо жорстко боротися.
— У "Лісів України" цього року рекордні прибутки, а деревообробники ледве дихають. Як це пояснити?
— Складно насправді всім. Ми ж не стали продавати більше деревини: ціни реалізації або на рівні минулого року, або нижчі. Наші прибутки – результат детінізації, закриття шпарин і дірок, через які раніше з господарств вимивалися кошти. Ми прибрали непрозорі та корупційні прямі договори, закупівлі за завищеними цінами, навели лад зі штатним розписом. Запровадили платіжний контроль — ліквідували поширені за часів лісгоспів схеми з оплатою фіктивних робіт тощо. Виставляємо через Фонд держмайна на відкриті торги збиткові майнові комплекси, на які роками висмоктувалися гроші з господарств. У результаті в рази зросла рентабельність. Що називається, "нізвідки" знайшлося 3 млрд грн – наш прибуток до оподаткування за цей рік. Але зважте, що більшу частину цього прибутку ми перераховуємо у держбюджет у якості податку на прибуток і дивідендів. Загалом цього року "Ліси України" вже сплатило податки до бюджетів усіх рівнів на суму понад 10 млрд грн. Насправді гроші в лісовій галузі були й раніше, але розкрадалися або втрачалися внаслідок низької якості менеджменту.
— Вам є куди рости у наступному році з точки зору ефективності?
— Звичайно. З 1 січня, як і обіцяли, закриваємо напрям переробки. По-перше, державні компанії в європейських країнах деревообробкою не займаються. По-друге, нам значно вигідніше продавати необроблену деревину. Переконаний, закриття переробки додатково збільшить прибутки держпідприємства. Адже, можливо, деякі керівники й заробляли собі в кишеню, але компанія останнім часом лише дотувала неефективне виробництво.
Наступного року плануємо перевести на відкрити торги послуги із заготівлі деревини. Це декілька мільярдів гривень на рік. Тут основне завдання навіть не зниження ціни, а формування прозорого та конкурентного ринку.
— Ви кажете про низький попит. Чи можуть завантажити галузь замовленнями поставки деревини для будівництва фортифікацій?
— Поставки деревини для ЗСУ дійсно збільшуються. Але наразі всі витрати з поставки пиломатеріалів і лісоматеріалів для ЗСУ компанія покриває самостійно. На ДП "Ліси України" лягло майже все навантаження із забезпечення військових потреб. Було б непогано, щоб допомогу фронту почали активніше надавати також інші лісокористувачі, на яких припадає третина ринку. Якщо запит на деревину для фортифікацій й далі зростатиме, маємо шукати відносно дешевий ресурс. Це передусім ділянки лісу, пошкоджені буревіями, пожежами, шкідниками. Таку деревину треба швидко прибирати, допоки вона не зіпсувалася, та висаджувати новий ліс. Сьогодні цей ресурс зазвичай втрачається внаслідок надмірно зарегульованої нормативної бази. На відміну від країн ЄС, в Україні при суцільних санітарних рубках вимагається звіт про Оцінку впливу на довкілля (ОВД). Це тривала й дорога процедура. Хтось на ній добре заробляє. Подібне марнотратство під час війни вважаю злочином.
— Що з корпоратизацію? Буде?
— Корпоратизація – одне з наших стратегічних завдань на наступний рік. Трансформації у державну акціонерну компанію від нас очікують міжнародні партнери. На підприємстві з’явиться наглядова рада, відповідно має зрости прозорість, ефективність та незалежність управління. Збільшиться можливість залучення інвестицій. Рік роботи ДП засвідчив, що ми рухаємося у правильному напрямі, не можна зупиняти реформу на півшляху. Але в контексті корпоратизації важливо розуміти, що корпоратизується лише підприємство. Ліси — власність держави, акціонерне товариство, як і держпідприємство, залишатиметься виключно лісокористувачем. Очікуємо, що законопроект нарешті буде внесений в Верховну Раду.
— У багатьох великих компаній дефіцит робочої сили. Як вирішуєте проблему?
— В нас на сьогодні майже дві тисячі співробітників у ЗСУ. Понад 400 демобілізованих. Ми, напевно, перші в країні, хто запровадив надбавку у 20% до окладу для ветеранів. Робочих рук дійсно не вистачає, але ми перепрофільовуємо, перенавчаємо людей. Створили кадровий резерв, щоб навчати спеціалістів, пропонувати кар’єрне зростання й роботу в інших регіонах, де не вистачає фахівців. Але якщо говорити про середньострокову перспективу, то наша стратегічна мета — перехід з ручної на механізовану заготівлю. Це знизить собівартість і зменшить потребу у важкій фізичній праці — іншого шляху немає.
— Протягом року постійно виникали якість гучні історії із закупівлями. Ваше підприємство вони не оминули.
— Ми зробили помилку і певний час недостатньо розповідали людям, що саме й навіщо закуповуємо. Коли почали це системно робити, жодних запитань не виникало. Так, ми купуємо автомобілі – це пікапи з цистернами для швидкої ліквідації пожеж. Причому десятки закуплених пікапів плюс вантажівки ми відразу віддали ЗСУ. Так, купуємо смартфони й телефони – це бюджетні апарати, які розподілені між лісництвами. Вони використовуються як платіжні термінали, що дало можливість зекономити мільйони на утриманні кас. Так, ми прокладаємо лісові дороги, що дає доступ до ресурсу і знижує його собівартість. Купуємо також обладнання для насіннєвих центрів, бо це якісний садивний матеріал. Коли це популярно людям пояснюєш, жодного непорозуміння не виникає. Тим більше, ми майже все закуповуємо через Prozorro.
— Висадка лісів на півдні. Ви нещодавно відзвітували про рекордні показники…
— На півдні лісові господарства нересурсні, дотаційні. Немає рубок головного користування. Грошей на них завжди не вистачало. Всі постійно говорили, що південь перетвориться на пустелю, але нові ліси не створювалися. Ми вперше почали це робити: збільшили людям зарплати, дали техніку, темпи висадки зросли в десятки разів. Але виникла дискусія з екологами, які вважають, що на деяких ділянках висаджувати дерева недоречно, треба зберегти степ з його унікальним біорізноманіттям. При управлінні екології Миколаївської ОВА створена робоча група, досягнуто домовленості щодо проведення досліджень щодо низки ділянок. Ми лише "за". Для нас це волонтерський проєкт. Наша мета, щоб південь не перетворився на пустелю.
— Заміновані ліси. Що з ними робити?
— Площа земель лісового фонду ДП "Ліси України" складає 6,6 млн га. Внаслідок збройної агресії впливу зазнали 709 тис. га, потребують розмінування 211,5 тис. га, із яких вдалось розмінувати 44,2 тис. га. Водночас відносно швидко вдалося розмежувати безпечні та небезпечні території в тих районах, де не відбувалися масштабні бойові дії. Наразі залишається 167,3 тис. га, які потребують копіткої роботи саперів. 67 тис. га у Київській та Житомирській областях, 22 тис. га на Харківщині, 20 тис. га на Півдні. І ми з вами говоримо лише про території ДП "Ліси України". Якщо додати території державних лісових господарств, які не увійшли до складу ДП (це переважно Харківщина), а також державні ліси на окупованих територіях, розмінуванню підлягає понад 650 тис. га лісів. У розмінуванні лісів приймають участь військові, ДСНС, МВС, Державна лісова охорона, в деяких регіонах працюють місцеві програми з грантовим фінансуванням. Для розуміння динаміки, за останній місяць розміновано приблизно 150 га. Здебільшого це дороги, господарські комплекси, території в межах або навколо населених пунктів. Задача — в першу чергу убезпечити місцеве населення. Якщо ж ми говоримо про очищення лісових масивів для ведення лісового господарства, то ця задача лягає в основному на наші плечі. Розмінування лісу — копітка і дорога робота, адже її доводиться виконувати вручну.
Цього року ми провели перший невеликий пілотний тендер на послуги з розмінування. У першому кварталі 2024 року плануємо масштабувати цей досвід, розмінуємо 26,2 га у філії "Ніжинське лісове господарство" та 2,2 га у філії "Чернігівське лісове господарство". Нам важливо сформувати ринок цих послуг, розуміти реальну ринкову вартість робіт, терміни, наявність достатньої кількості фахівців, щоб виходити з вже опрацьованими пропозиціями для міжнародних донорів.
Одночасно намагаємося змінювати культуру відвідування лісу. Розширюємо мережу рекреаційних пунктів, де люди можуть безпечно відпочити родинами. Це, до речі, також має величезний вплив на зменшення кількості пожеж.
— Всі навпаки очікували, що війна призведе до катастрофічного зростання пожеж.
— Якщо говорити не про зону бойових дій, то цього року по наших лісах зменшення площі пожеж у 43 рази. Ми збільшили зарплати, відповідно, зросла мотивація співробітників, задіяних в охороні лісу від пожеж. Забезпечуємо регіони новою технікою. Встановлюємо нові щогли для відеоспостереження. Впроваджуємо системи онлайн-моніторингу.
— Цього року запустили проєкт Forest Recovery, який має рятувати самосійні ліси. Можете пояснити, чому це важливо?
— В Україні понад мільйон гектарів самозалісених територій. Ми працюємо з громадами, просимо передавати ці території в державний лісовий фонд. Ми готові інвестувати у догляд, охорону і захист за цими лісами. Багато громад іде нам на зустріч. У рамках проєкту ми нагороджували громади, які ухвалили рішення зберегти ліс. Наш проєкт підтриманий європейськими і міжнародними організаціями. На всіх майданчиках, на всіх рівнях ми будемо поширювати перелік екологічно свідомих українських громад, які врятували ліс.
— А що відбувається з мисливством? Міндовкілля нещодавно встановило ліміти для мисливських тварин. Полювання відкривається після двох років заборони?
— Проблема неконтрольованого зростання чисельності хижаків дійсно загострюється. Але надання дозволів — це компетенція ОВА. Наше завдання забезпечити охорону тварин, підгодівлю, будівництво вольєрів для відновлення популяції на територіях, які постраждали внаслідок бойових дій. Це, так би мовити, ще один наш волотерський проєкт, спрямований на захист біорізноманіття.
— Що б ви побажали собі на наступний рік?
— На війни ми втратили вже 93 наших співробітників. І ми всі дуже хочемо, щоб ворог залишив нашу землю, і ми більше не отримували сумних звісток про загибель наших колег. Це головне. Щодо лісової галузі, то дуже важливо завершити реформу. Провести корпоратизацію. Нарешті затвердити нові правила рубок, які дозволять нам займатися наближеним до природи лісівництвом, одночасно забезпечуючи ринок ресурсом. Ухвалити інші зміни у нормативній базі, які відкриють можливість відновлювати ліси, знищені війною. Дуже важливо не лише запровадити єдині правила для всіх лісокористувачів, але й жорстко їх контролювати. "Ліси України" — це лише дві третини ринку, решта — комунальні, аграрні, військові лісгоспи. Це "сірий" ринок, який реалізує деревину по прямих договорах, який не вкладається у пожежну безпеку, і це створює ризики для всієї галузі. Треба рішення, що з цим робити. Надважливою задачею є запровадження корпоративної ERP-системи. Для підприємства, в якого майже 7 млн га лісів в управлінні та понад 30 тис. співробітників, автоматизація обліку й управління критично важлива. Ми зможемо на порядок ефективніше витрачати ресурси, планувати та контролювати виробничу діяльність. Маємо також ухвалити стратегію розвитку підприємства, яка сьогодні в процесі розробки, та зробити ще багато іншого. Сподіваюся, нам все вдасться.
