Інтерв’ю заступника голови Національного банку України Дмитра Олійника, куратора вертикалі підпорядкування "Пруденційний нагляд", агентству "Інтерфакс-Україна"
– Прокоментуйте, будь ласка, останні зміни у структурі пруденційного нагляду, їх головну мету.
– Головна мета – нагляд має бути сконцентрований у площині найбільших ризиків і працювати на випередження проблем. Ми створили Департамент інтегрованого нагляду за банками. На відміну від попереднього департаменту, функціонал нової структури докорінно переглянули. Створили центри компетенції за основними напрямками ризиків та бізнес-моделей. Запровадили функцію поглибленої аналітики ризиків. Згрупували наглядові команди для нагляду за групами банків зі схожими бізнес-моделями.
Новий департамент, окрім банків, здійснює нагляд за надавачами платіжних послуг відповідно до нового законодавства в цьому напрямку. Всі ці зміни спрямовані на подальше поглиблення ризик-орієнтованого підходу в нагляді і передбачені програмою з Міжнародним валютним фондом.
– Наскільки НБУ готовий до повернення виїзних перевірок банків? Яка в цьому нагальна потреба?
– Національний банк призупиняв лише планові виїзні перевірки. Позапланові проводились у звичайному режимі, за наявності підстав. Але для комплексної оцінки банку та оперативної реакції на ризики потрібна саме планова перевірка. Ми відновили інспектування у "довоєнному" форматі, за виключенням територій, прилеглих до зони активних бойових дій.
Національний банк готовий до відновлення планових перевірок – вони вже здійснюються згідно з планом. Деякі гравці ринку не були до цього готові і зреагували відповідно. Наприклад, перереєстрували компанію у Харкові, сподіваючись уникнути перевірок. Довелось оперативно закріпити у нормативці вимогу про знаходження компанії за адресою реєстрації.
– Які основні відмінності у нагляді за ринком небанківських фінансових послуг порівняно з банками? Наскільки жорсткими тут є умови та чи ще продовжується перехідний етап?
– Перехідний етап триває. За поточних темпів роботи нам знадобиться близько року для наведення порядку на небанківському фінансовому ринку. Ключові зміни для небанківських фінустанов очікуються наступного року, коли запрацює пакет нормативно-правових актів Національного банку для фінансових компаній, страховиків, лізингодавців, ломбардів та кредитних спілок. З точки зору структури нагляду вимоги будуть значно посилені щодо виконання нормативів, подання звітності, корпоративного управління та системи управління ризиками і внутрішнього контролю.
Проблема небанківського ринку – "низький" поріг входу, занадто ліберальні вимоги. Численні компанії працюють на запозичених коштах. Це створює ризики. В Євросоюзі, куди ми прямуємо, в ряді країн встановлені вимоги щодо мінімального капіталу для небанківських фінустанов у розмірі до 5 млн євро. Ми розглядаємо можливість прив’язки рівня капіталу до розмірів бізнесу. Законодавство дає НБУ такі повноваження.
– Нацбанк вказував, що банки затримуються із відображенням реального стану кредитного портфелю та інших активів. Як Нацбанк підштовхує до покращення цієї роботи окрім як анонсуванням діагностичного обстеження у майбутньому?
– Для визначення реального стану банківського сектора ми розпочали оцінку стійкості. Це детальне вивчення ключових активів 20 найбільших банків, на які припадає понад 90% активів банківської системи, в форматі позапланових інспекційних перевірок. Більше половини банків вже пройшли перевірку якості кредитних портфелів. Попередні результати свідчать, що ці банки адекватно оцінили ризики та сформували достатні резерви. Прискіпливе вивчення регулярної звітності банків підтверджує нашу гіпотезу.
За певного уповільнення кредитування реального сектору з початку воєнного стану, банки активно інвестували в державні активи. Зокрема загальні вкладення банків в ОВДП сягнули майже 570 млрд грн станом на початок місяця.
В поточному році ріст проблемних кредитів в банках сповільнився, а їх частка навіть почала знижуватись. Рівень покриття резервами проблемних кредитів досить високий – близько 85%. Це, на нашу думку, свідчить про потенційно невеликий подальший вплив кредитних збитків на капітал банків.
Окрім цього варто зазначити, що Національний банк поступово відміняє послаблення, введені на початку запровадження воєнного стану, що також спрямоване на відображення банками реальної якості кредитних портфелів та належне планування капіталу.
– Якою є динаміка попиту на ліцензування? Нові закони щодо небанківського фінансового ринку: яка там потреба в новому ліцензуванні? Наскільки великий ризик повторення ситуації із ліцензуванням платіжних організацій, коли більшість учасників ринку змогли отримати дозволи буквально в останній день, а деякі мимушені були тимчасово припинити роботу?
– Попиту на створення нових банків немає – за п`ять останніх років ми не отримали жодного пакету документів. Кількість звернень від небанківських гравців теж на низькому рівні, водночас цього року попит вищий, порівняно з 2022. Так, з початку року ми отримали понад два десятки звернень – більшість від фінкомпаній та лізингодавців, є також страхові. З них половина відхилена, решта ще на розгляді. Минулого року було лише 6 заяв. Попит на переліцензування учасників платіжного ринку на отримання ліцензії на надання фінансових платіжних послуг також зріс. З початку року за такою ліцензією звернулось 70 небанківських установ, 55 з них зверталися декілька разів.
Нові закони суттєво змінюють підходи: кредитні спілки зможуть працювати на підставі стандартної або спрощеної ліцензії в залежності від кількості послуг, фінансовим компаніям та ломбардам буде переоформлено ліцензії, а на страховиків чекає переліцензування. Проте ми не очікуємо повторення історії, як з учасниками платіжного ринку.
Під час переліцензування фінкомпаній, які мали ліцензію на переказ коштів, не було затримки на боці регулятора. Ми навіть спростили наші вимоги в частині підтвердження фінансового стану та ініціювали зміни до законодавства про продовження термінів. Проте окремі великі гравці сподівалися на формальний підхід Національного банку. Коли маєш змогу бачити всі компанії та їх підходи, це стає очевидним. Чомусь у компанії з прифронтового Запоріжжя по прийманню комунальних платежів пакет документів був підготовлений більш якісно, ніж в одного з лідерів ринку. В кінцевому підсумку компанії, які прагнули залишитися на ринку і відповідним чином підготували всі документи, змогли отримати ліцензії.
Посилення наших вимог передусім має на меті знищення "сірого" ринку з торгівлі ліцензіями в інтернеті та "даркнеті". Завдяки новим вимогам, разом з вимогами до капіталу та розкриттям структури власності, ринок нарешті стане прозорим.
– НБУ нещодавно збільшив вимоги щодо фінансового моніторингу, але в той же час закликав до ризик-орієнтованого підходу щодо PEP. Яким є ваше ставлення до ідеї реєстру PEP, яка з’явилася у прийнятому у першому читанні законопроекті (9269-д)?
– Йдеться не про нові вимоги, а про уточнення порядку перевірки операцій клієнтів для реагування на нетиповий обсяг операцій або активність за рахунками. Це ризик-орієнтовний підхід.
При обслуговуванні PEP банки також мають керуватись ризик-орієнтовним підходом. Статус PEP не означає, що клієнт апріорі високоризиковий. Проте низка банків, у тому числі і один з державних, вважали за краще просто відмовитися від обслуговування таких осіб. Це не прийнятно, тому Національний банк і запровадив заходи впливу. Після цих змін та збільшення ліміту на операції PEP без встановлення джерел походження, питання PEP переважно знято.
Щодо реєстру PEP, в редакції законопроекту до другого читання у Верховній Раді норми щодо реєстру РЕР відсутні.
– Серед іншого є скарги клієнтів на поновлення ідентифікації за протоколом мирного часу, яку важко пройти у час війни. Чи може Нацбанк щось зробити для віддаленої ідентифікації?
– Наші вимоги адаптовані під потреби населення та передбачають віддалену ідентифікацію та верифікацію клієнтів. Вони і зараз діють. Але знову дам кілька прикладів, щоб ви краще розуміли, що бачимо ми. Наприклад, низку операцій з поповнення терміналів значними сумами з інтервалом в кілька секунд під час комендантської години. Або розміщення великої кількості терміналів у точці, де немає клієнтів і для одного. Отже ми посилили вимоги до порядку проведення платіжних операцій з готівкою через ПТКС – додали авторизацію з допомогою дзвінка або направлення пароля на телефон платника. Ця вимога орієнтована на підвищення прозорості операцій та мінімізацію можливостей їх використання у протиправних цілях.
– Також часто обговорюють різні рівні обмежень в різних банках на одні й ті самі операції (наприклад, переведення грошей на іноземні рахунки) із висловленням гіпотези, що різним банкам Нацбанк дозволяє різне
– Національний банк дійсно ввів окремі обмеження на період воєнного стану. Ці заходи тимчасові та постійно актуалізуються в залежності від ситуації. Різне тлумачення нашої нормативки банками можливе через ризик-орієнтовний підхід. Цей підхід застосовує НБУ до банків, а банки – до своїх клієнтів. Банки самостійно встановлюють критерії ризику, індикатори підозрілості операцій та порядок відмови від обслуговування клієнта. Тож, наведена гіпотеза не має на мою думку жодних підтверджень.
– Кінцеві бенефеціари: чи вже всі російські та санкційні "сліди" виявлені? Які проблеми на шляху встановлення кінцевих бенефіціарів та пов’язаних осіб залишаються?
– Росіяни позбавлені впливу на банківський та небанківський фінансовий сектор. За рік Національний банк відкликав банківські ліцензії в "МР Банку", Промінвестбанку та "Банку Форвард", заборонив використовувати право голосу власникам істотної участі в "Мотор-Банку" і "Першому Інвестиційному Банку", прийняв рішення про виведення з ринку системно важливого "Сенс Банку" – його акції продано державі.
Щодо небанківських фінустанов, вони також пройшли перевірку на зв’язки із агресором. Визнано небездоганною ділову репутацію 7 компаній та їх власників, анульовано ліцензії двох компаній та призупинено ліцензії ще чотирьох.
Ми продовжуємо відстежувати ситуацію та у разі наявності російських або білоруських "слідів" вживатимемо заходів.
– Прозора структура власності та нагляд за власниками та керівниками банків. Окрім відслідковування російських, білоруських та підсанкційних осіб, що ще робить Нацбанк? Чи є наразі спроби змінити "ризикованих" акціонерів, як НБУ до цього ставиться?
– Ми постійно моніторимо структури власності банків: виявляємо реальних контролерів незалежно від формального володіння, перевіряємо їх фінансовий стан та ділову репутацію, професійну придатність та репутацію керівників.
У 2022 році Національний банк додав нові ознаки небездоганної ділової репутації в Положення про ліцензування банків. Це наявність громадянства, податкового резидентства, місця проживання у державі-агресорі для фізичних осіб та реєстрація, податкове резидентство, місце знаходження в такій країні – для юридичних.
Небездоганна ділова репутація – підстава для застосування Національним банком заходів впливу, у тому числі для відсторонення керівників та заборони власникам істотної участі використовувати право голосу.
– Банки з російськими або підсанкційними власниками: чому затримуються рішення щодо Першого інвестиційного банку та Мотор-банку?
– Національний банк визнав ділову репутацію підсанкційних власників істотної участі Євгена Гінера ("Перший Інвестиційний Банк") та В’ячеслава Богуслаєва ("Мотор-Банк") небездоганною, тимчасово заборонив їм використовувати право голосу і призначив довірених осіб.
Вищий антикорупційний суд за позовом Мін’юсту до Євгена Гінера дійсно прийняв рішення стягнути в дохід держави його акції, проте рішення Уряду про визначення органу управління цими активами ще не прийнято.
– "Доньки" іноземних банків, які залишаються в Росії. Чи є можливість вплинути на них через нагляд? Наприклад, позбавити представників материнської установи бездоганної ділової репутації?
– Законодавство не дає Національному банку права визнавати ділову репутацію небездоганною або застосувати заходи впливу до банку-учасника міжнародної групи через її роботу в рф. Проте наша позиція незмінна: міжнародні групи мають припинити роботу на території держави-агресора. Ми зверталися до керівництва цих груп та застерігали про ризики. Крім моральних аспектів, це суперечить офіційній позиції урядів їх країн. Національний банк постійно комунікує це питання з іноземними регуляторами та слідкує за прогресом. Ми переконані, що продовження роботи в росії для іноземних банків є джерелом комплаєнс-ризиків та порушення санкцій. Також очевидним ризиком для всього бізнесу з іноземним капіталом, який лишається в рф, є неприховане державне рейдерство – призначення тимчасових управителів, необґрунтовані позови в російських судах для стягнення активів тощо.
– Про скасування реєстрації ПрАТ "Українська фінансова група" як прямого учасника міжнародних платіжних систем Western Union і MoneyGram. Прокоментуйте, будь ласка, що сталося?
– Національний банк скасував реєстрацію "УФГ" як учасника міжнародних платіжних систем. Під час розгляду поданих компанією документів було підтверджено наявність підстав для такого рішення. Скорочення обсягів переказів через Western Union та MoneyGram ми не очікуємо, адже користувачі можуть звертатися до будь-якого іншого партнера цих систем. Прямими учасниками Western Union в Україні є 8 банків та 1 небанківська установа, MoneyGram – 15 банків та 1 небанківська установа. І є ще десятки непрямих учасників.
– Наскільки справедливими є обвинувачення на адресу Нацбанку щодо недостатньої уваги до обслуговування банками гральних закладів та затримкою з реакцією на їх порушення? Скільки ще подібних "сірих" зон на ринку залишилося?
– Гральний бізнес – це 40% еквайрингу в країні. Оборот цього сегменту, в середньому – 5 млрд грн на тиждень. Учасники цього ринку доволі інноваційні. Це підтверджує схема "розірваного" P2P-переказу, коли наперед неможливо встановити учасників операції.
Наслідки спільної боротьби Національного банку, СБУ та БЕБ з цими схемами очевидні: за поточний рік надходження від оподаткування грального бізнесу перевищили 6,5 млрд грн. Лише за один минулий місяць вони склали суму на 300 млн більшу, ніж за весь минулий рік. Ми і надалі вивчаємо трафік операцій під виглядом грального бізнесу, і наша реакція є і буде відповідною. Про заходи впливу у цьому напрямку ми повідомляємо на офіційному сайті – інформація відкрита і доступна кожному. Згодом будуть наступні рішення і заходи.
Всі матеріали про правопорушників, що беруть участь у подібних схемах, передані БЕБ, ДПС, Держфінмоніторингу для аналізу.
