Міністерство охорони здоров’я розпочало позапланову перевірку одеської клініки "Одрекс" після смерті бізнесмена Аднана Ківана, що стала предметом кримінального розслідування. Юрист Дмитро Касьяненко пояснює, що систематичні порушення, скарги родичів і експертні висновки є достатньою правовою підставою для контролю та можливого позбавлення клініки ліцензії.
Чинне законодавство дозволяє Міністерству охорони здоровʼя проводити позапланові перевірки медичних закладів. Зокрема, підставою для такого заходу можуть бути систематичні порушення, які призводять до ускладнень або смерті пацієнта. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив адвокат Дмитро Касьяненко.
МОЗ перевіряє клініку "Одрекс"
Міністерство охорони здоров'я розпочало позапланову перевірку в одеській клініці Odrex на підставі запиту Офісу Генеральної прокуратури в рамках кримінального провадження за фактом смерті місцевого бізнесмена Аднана Ківана. За даними слідства, він помер внаслідок неналежного лікування в медзакладі.
Варто зауважити, що після смерті бізнесмена почали зʼявлятися свідчення родичів інших жертв "Одрекса", у яких вони розповідають про систематичні порушення, фальсифікацію медичної документації і неналежне лікування в "Одрексі".
До того ж, під час розслідування кримінального провадження щодо смерті пацієнта, слідчими був отриманий висновок клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги Департаменту охорони здоров’я Одеської обласної державної адміністрації, відповідно до якого, окрім іншого, встановлено факти недотримання клінікою "Одрекс" вимог законодавства при призначенні на посаду лікарів, ведення медичної документації з порушенням вимог наказів МОЗ України. Очевидно саме це стало підставою вимагати провести перевірку і позбавити клініку ліцензії за порушення ліцензійних умов.
Проте адвокати клініки вважають позапланову перевірку МОЗа "тиском на бізнес", а ймовірний злочин лікарів "нетяжким".
Юрист Дмитро Касьяненко вважає, що у Міністерства охорони здоровʼя достатньо підстав аби провести позапланову перевірку в клініці.
Під час воєнного стану діє обмежений режим перевірок. Але чинні правила дозволяють проводити позапланові перевірки, якщо є загроза життю та здоров’ю пацієнтів. Тому систематичні порушення, які призводять до ускладнень, смерті, скарг родичів – можуть бути підставою для ініціювання такої перевірки
– зазначив Дмитро Касьяненко.
За його словами, позапланову перевірку медичного закладу проводить МОЗ за власним рішенням, яке ухвалюється після звернення родичів або інших осіб, підтвердження фактами, наявності загрози правам і здоров’ю людей. Звичайна "невдоволеність лікарнею" не є підставою для перевірки. Для цього потрібні медичні документи, скарги, висновки експертів, зафіксовані випадки порушень.
Отже, сам факт розслідування кримінального провадження очевидно є достатньою підставою перевірити, чи відповідає діяльність клініки "Одрекс" ліцензійним вимогам, а не "тиском на бізнес", як намагаються подати історію "Одрекса" адвокати клініки.
Смерть від рук лікарів "нетяжкий" злочин?
Окрім того, за словами Дмитра Касьяненка, смерть пацієнта внаслідок неналежної медичної допомоги може бути злочином середньої тяжкості або особливо тяжким.
Якщо смерть настала неумисно, через недбалість або неправильні дії медперсоналу, зазвичай це кваліфікують за ст.140 КК України – неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником. Такий злочин вважається необережним і належить до середньої тяжкості, хоча за своїми наслідками – це найважча трагедія для родини пацієнта
– пояснив адвокат.
Санкція за такий злочин може передбачати заборону працювати за фахом, обмеження волі або позбавлення волі до кількох років.
Якщо є обґрунтовані підстави припускати, що смерть спричинена не випадково, а цілеспрямованими діями, наприклад, існували мотиви, конфлікти, залучені зацікавлені особи, мова вже йде про умисний злочин. Умисне вбивство – це особливо тяжкий злочин, який карається від 10–15 років до довічного ув’язнення
– додав юрист.
Нагадаємо
Офіс Генерального прокурора 25 жовтня повідомив, що Головне слідче управління Національної поліції розслідує обставини смерті пацієнта після лікування у медичній установі в Одесі. За даними ЗМІ, йдеться про смерть місцевого бізнесмена-девелопера Аднана Ківана, який із травня по жовтень 2024 року проходив лікування у клініці "Одрекс".
В ОГП зазначили, що було повідомлено про підозру у неналежному виконанні професійних обов'язків, що спричинило смерть пацієнта (ч. 1 ст. 140 КК України) двом лікарям. Пізніше з'ясувалося, що йдеться про завідувача хірургічного відділення Віталія Русакова та лікаря-онколога Марину Бєлоцерковську. Слідчі, спираючись на висновки експертизи, вважають, що дії цих двох лікарів спричинили смерть пацієнта.
Лікарі, які підозрюються, надавали йому медичну допомогу. Як засвідчено комісійною судово-медичною експертизою, при наданні медичної допомоги не було забезпечено належного реагування на ознаки ускладнення та вжито необхідних заходів для його своєчасного лікування. Експерти дійшли висновку, що лікарська помилка, неналежне виконання лікарями своїх професійних обов'язків через недбале ставлення до них перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті пацієнта
– йдеться у повідомленні ОГП.
Слідство вважає, що при наданні медичної допомоги медики припустилися суттєвих помилок, внаслідок чого у пацієнта розвинувся сепсис, який на тлі онкологічного процесу призвів до смерті.
За даними джерел УНН, хірург Віктор Русаков не призначив пацієнту антибіотики після проведення операції та надалі ігнорував очевидні симптоми сепсису. Крім того, лікарі провели низку процедур, які на той момент пацієнту були протипоказані. Бізнесмен помер у клініці 27 жовтня 2024 року.
Підозрювані Марина Бєлоцерковська і Віктор Русаков перебувають під нічним домашнім арештом і зобовʼязані носити електронний браслет.
В "Одрексі" ж переконують, що їхні лікарі є висококласними фахівцями та діють відповідно до протоколів.
Кількість постраждалих від дій лікарів "Одрекса" збільшується
Після смерті Аднана Ківана історії пацієнтів одеської клініки "Одрекс" почали з’являтися одна за одною – люди вирішили більше не мовчати. Ті, хто роками боялися говорити публічно, сьогодні наважуються розповісти історії про те, як лікування в "Одрекс" перетворювалося на знущання, професійна допомога – на небезпечні експерименти, а медицина – на холодний фінансовий розрахунок, аби "витягти останнє" з родини хворого. У документальному фільмі "Осине гніздо" родичі постраждалих та померлих пацієнтів розповідають про пережите.
Одна з них – Світлана Гук, чоловік якої помер в "Одрексі". Поки він лежав у реанімації, клініка, за її словами, виставляла рахунки по 80-90 тисяч гривень щоденно. Жінка підозрює, що чоловіка могли утримувати на апаратах навіть після клінічної смерті – але не для порятунку, а для того, щоб продовжувати виставляти рахунки. Коли жінка не могла більше платити – їй прямо запропонували віддати документи на квартиру, аби юристи клініки швидко її продали. Після смерті чоловіка клініка, не зупинилась і подала на неї до суду, вимагаючи додатково 900 тисяч гривень.
Інший пацієнт, Володимир, прийшов в "Одрекс" на операцію, під час якої його, ймовірно, інфікували бактерією Serratia Marcescens. Ця бактерія передається через брудні руки або інструменти. У клініці це не спростовували, заявивши, що "це реанімація – тут можна підхопити все що завгодно". Така відповідь, може свідчити про розуміння співробітниками, що реанімація у клініці не відповідає заявленим стандартам, не є стерильною, і що це системна проблема, а не разовий випадок. Інфекція уразила 85% легень Володимира, його ввели в медичну кому, він втратив 15 кг. Дружина Володимира досі повторює, що її чоловік "просто чудом вижив після цього лікування".
Христина Тоткайло розповідає про батька, якому за наполяганням лікарів "Одрексу" призначили агресивну хіміотерапію, попри застереження київських фахівців. Вона згадує обіцянки, що "врятують голос і гортань", і те, як батько повернувся додому вже практично без шансів на життя. Агресивне лікування, на її думку, не просто не допомогло – воно його зламало.
Катерина Бойчук згадує, як відправила маму в "дорогу клініку з доброю репутацією", а через три тижні забрала її тіло. Мати перенесла операцію, але лікарі, за словами Катерини, так і не змогли визначитись із діагнозом. Щоденні дзвінки вночі, плутані пояснення, нескінченні суми у рахунках – і смерть. Катерина каже: "Я вірила цим лікарям, а тепер не довірю їм навіть рецепт від застуди".
Усі ці історії з різними діагнозами, різними обставинами, різними людьми мають одну спільну рису – відчуття того, що життя пацієнтів в "Одрексі" цінується значно менше, ніж гроші, які можна отримати за "лікування". Постраждалі та родини померлих говорять про лікарські помилки, про недбалість, про цинізм, але понад усе – про відсутність елементарної людяності.
Поки слідство продовжується, все більше людей приходить із новими історіями. І кожна з них звучить як новий доказ того, що проблема значно глибша, ніж окремі лікарі. Проблема, видається, у самій конструкції клініки "Одрекс", яка дозволяє таке ставлення до людей, їхнього здоров’я і життя.
