Лактат або молочна кислота — це природна речовина, яка утворюється в організмі в процесі обміну речовин, зокрема при інтенсивному фізичному навантаженні або за умов нестачі кисню. В нормі організм швидко виводить надлишок лактату, але при порушеннях у роботі серцево-судинної, дихальної чи метаболічної систем його рівень у крові може стрімко зростати.

Аналіз на лактат (детальніше про дослідження читайте тут https://nikolab.com.ua/uk/prices/12311-2/) дозволяє вчасно виявити небезпечні стани, зокрема, гіпоксію, лактоацидоз або сепсис, що потребують негайного медичного втручання. Тож важливо знати, коли варто його здавати, як правильно підготуватися та інтерпретувати результати.

Як утворюється лактат і його роль

Лактат є проміжним продуктом обміну глюкози в організмі. Його утворення відбувається в процесі гліколізу — розщеплення глюкози для отримання енергії. У нормальних умовах, коли є достатня кількість кисню, глюкоза перетворюється на енергію з утворенням незначної кількості лактату. Однак при кисневому голодуванні (гіпоксії), наприклад, під час інтенсивного фізичного навантаження, порушення кровообігу чи дихання, клітини починають виробляти більше лактату.

Основні функції та значення молочної кислоти:

• є джерелом енергії для м’язів, мозку та серця;
• бере участь у метаболічних процесах, зокрема в регуляції кислотно-лужного балансу;
• вказує на наявність гіпоксичних або критичних станів, якщо його рівень у крові різко підвищується.

Таким чином, лактат не є шкідливою речовиною сам по собі — його рівень є важливим показником того, як організм справляється зі стресовими умовами або патологіями.

Коли призначають аналіз на лактат?

Лабораторне дослідження на лактат проводиться з метою оцінки процесів тканинного дихання, виявлення гіпоксії або метаболічних порушень. Підвищення його рівня в крові може свідчити про розвиток важких станів, які потребують невідкладної медичної допомоги.

Основні показання до призначення аналізу на молочну кислоту:

• підозра на лактатацидоз — небезпечне накопичення молочної кислоти, що може призвести до метаболічного ацидозу;
• сепсис або тяжкі інфекції, які викликають порушення мікроциркуляції та кисневого постачання тканин;
• шокові стани: анафілактичний, кардіогенний, гіповолемічний тощо;
• порушення кровообігу: серцева недостатність, анемія, тромбози;
• моніторинг пацієнтів у відділеннях інтенсивної терапії, особливо після операцій або травм;
• контроль реакції організму на інтенсивне фізичне навантаження у спортсменів;
• підозра на отруєння токсичними речовинами, що порушують клітинне дихання (наприклад, етанол, метформін, ціаніди).

Цей аналіз допомагає оцінити тяжкість стану пацієнта, обрати правильну тактику лікування та контролювати ефективність проведеної терапії.

Як підготуватися до дослідження на лактат?

Щоб отримати максимально точні результати аналізу, важливо дотримуватись кількох простих рекомендацій щодо підготовки:

1. Не їсти щонайменше 8 годин до здачі крові. Аналіз зазвичай виконується натщесерце.
2. Уникати фізичного навантаження перед здачею крові. Навіть незначна активність (наприклад, підйом сходами чи швидка ходьба) може підвищити рівень лактату.
3. Утриматися від куріння за кілька годин до забору крові.
4. Уникати стресу та хвилювання, оскільки емоційне напруження може вплинути на метаболізм.
5. Проконсультуватися з лікарем щодо прийому ліків. Деякі препарати можуть впливати на рівень лактату (наприклад, метформін або саліцилати).

Кров для аналізу зазвичай беруть із вени, а в окремих випадках – з артерії. Важливо дотримуватись рекомендацій медичного персоналу перед процедурою.

Інтерпретація результатів

Рівень лактату в крові є важливим показником метаболічного стану організму. Нормальні значення можуть дещо відрізнятися залежно від лабораторії, але орієнтовно становлять:

• норма венозної крові – 0,5-2,2 ммоль/л;
• норма артеріальної крові – 0,3-0,8 ммоль/л.

Підвищений рівень лактату (лактат-ацидоз) може свідчити про наступне:

• кисневе голодування тканин (гіпоксія);
• тяжкі інфекції (сепсис);
• дихальна або серцева недостатність;
• метаболічні або мітохондріальні порушення;
• цукровий діабет у стадії декомпенсації;
• отруєння (наприклад, етанолом, метанолом, ціанідами);
• надмірне фізичне навантаження.

Знижений рівень лактату зустрічається рідко та зазвичай не має клінічного значення. Може спостерігатися при тривалій голодній дієті або після інтенсивного лікування основного захворювання.

Інтерпретувати рівень лактату слід лише у контексті клінічної картини та результатів інших досліджень. У разі відхилень обов’язково проконсультуйтеся з лікарем: він допоможе з’ясувати причину змін та визначить подальшу тактику обстеження чи лікування.

Що робити при відхиленнях рівня лактату?

Виявлення підвищеного або зниженого рівня лактату не є остаточним діагнозом, але сигналізує про необхідність подальшого обстеження. Якщо лактат підвищений:

1. Зверніться до лікаря, особливо, якщо присутні симптоми слабкості, задишки, сплутаності свідомості або біль у м’язах.
2. Проведіть додаткові дослідження, які призначить лікар (аналізи на кислотно-лужний стан, оксигенацію, рівень глюкози, показники функції нирок і печінки тощо).
3. Лікування основного захворювання — часто високий лактат є наслідком гіпоксії, інфекції, метаболічних порушень, тому необхідно усунути причину.
4. У разі тяжкого стану пацієнта може знадобитися госпіталізація та інтенсивна терапія (внутрішньовенні інфузії, корекція ацидозу, киснева підтримка).

Зниження рівня лактату в більшості випадків не потребує спеціального лікування. Можливо, слід переглянути харчування чи фізичні навантаження. Повідомте лікаря, якщо зниження поєднується з іншими симптомами або відхиленнями в аналізах.

Аналіз на рівень молочної кислоти — це важливе діагностичне дослідження, що дозволяє виявити порушення обміну речовин, кисневого забезпечення тканин, а також оцінити тяжкість деяких станів, зокрема шоку, сепсису чи метаболічного ацидозу. Його результати мають особливо важливе значення в ургентній медицині, а також у моніторингу хронічних захворювань.

Своєчасне проходження дослідження, правильна підготовка до нього та консультація з лікарем у разі відхилень — запорука точного діагнозу та ефективного лікування. Якщо у вас є показання до цього дослідження, не відкладайте турботу про своє здоров’я.