Імплементацію закону про олігархів стримують два чинники – відсутність досі висновку Венеціанської комісії про нього та війна, повідомив міністр юстиції України Денис Малюська.
"Висновку наразі немає і, більше того, наскільки я розумію, Венеціанська комісія дивиться на те, як ми регулюємо ситуацію в комплексі, тому що, нагадаю, закон про олігархів – це не єдиний інструмент, який має в рукаві влада", – сказав він на організованій ЦЕС дискусії про активи та інтереси українських олігархів.
Міністр зазначив, що схожого на український закону не було в жодній іншій країні світу.
Водночас, додав він, Єврокомісія не лише поставила закон про олігархів в умови євроінтеграції, а й порекомендувала Грузії дивитися на практику України.
"Власне, цей закон наразі – це рушниця, яка висить на стіні і незабаром вистрілить", – сказав Малюська.
Як повідомлялося, закон "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)" встановлює чотири критерії, відповідно до трьох із яких бізнесмен потрапляє до реєстру олігархів. Ідеться про залучення до політики, володіння медіа, значними економічними активами (згідно із законопроєктом – 1 млн прожиткових мінімумів, або близько 2,6 млрд грн, або близько $71 млн) та монополіями. Закон набрав чинності на початку травня 2022 року.
Секретар РНБО Олексій Данілов перед війною припускав, що цей орган може визначити перших олігархів на засіданні 20-25 травня.
Однак поки що рішенням РНБО від 29 червня 2022 року затверджено лише Положення про Реєстр олігархів, яке визначає організаційні засади функціонування системи запобігання їх надмірному впливу та порядок застосування заходів впливу на них.
У липні Данілов повідомив, що під визначені законом ознаки олігархів підпадає близько 86 осіб.
