Українська енергосистема пройшла перший місяць літа 2026 року у відносно стабільному, але все ще вразливому стані. Літній сезон виявився простішим за зимовий через відсутність електроопалення.
Як енергетикам вдалося витримати червневі навантаження, в якому стані наразі українська енергосистема та де її слабкі місця, УНН розбирався разом із експертами.
У якому стані енергосистема України після початку літа
На початку літа українська енергосистема працювала у режимі балансування між власною генерацією, імпортом, ремонтами та ризиком нових атак.
З одного боку, у теплий сезон більше виробляють сонячні електростанції, а потреба в теплі нижча. Але ці фактори не скасовують дефіцитів, які можуть виникати у пікові години або в окремих регіонах.
Аналітик ринку електроенергії агенції ExPro Дар’я Орлова у розмові з УНН зазначила, що перший місяць літа енергосистема пройшла непогано: відключення, які виникали, були переважно регіональними та пов’язаними з атаками або аваріями.
Якщо говорити про те, як ми пройшли перший місяць, я оцінюю непогано. Як ми бачимо, відключення були тільки регіональними, там, де були удари або якісь аварії на об’єктах, але досить швидко енергетики відновлювали роботу цих об’єктів
– сказала аналітикиня.
Водночас експерт у галузі енергетики та голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко в ексклюзивному коментарі УНН закцентував на такому:
"Навіть якщо в системі є певний обсяг електроенергії, це не гарантує стабільного постачання в усіх областях. Частина генерації втрачена, частина перебуває у ремонтах, а мережі у багатьох регіонах пошкоджені або перевантажені".
Попенко розтлумачив, що зараз Україна частково покриває пікове навантаження, але не тільки коштом внутрішньої генерації, а також шляхом імпорту електроенергії.
Київ імпортує електроенергію з Молдови, Румунії, Словаччини, Угорщини та Польщі. Найбільші обсяги, за оцінкою експерта, надходять зі Словаччини та Угорщини. Проте імпорт не може повністю замінити зруйновану українську маневрову генерацію, особливо якщо спека підвищує споживання і в самій Європі.
На цьому фоні Євросоюз не в змозі повністю закрити наші потреби по електроенергії
– сказав Попенко.
Генерація та потужності вітчизняної енергосистеми: чим Україна володіє зараз
Вітчизняна енергосистема спирається на атомну, теплову, гідро- та відновлювану генерацію. АЕС забезпечують базове виробництво, але не є інструментом швидкого покриття пікових навантажень. Для цього потрібні ТЕС, ТЕЦ, ГЕС і ГАЕС. Саме ці потужності найбільше постраждали від атак і водночас найбільше потрібні у години різкого зростання споживання.
За словами експертки Дар’ї Орлової, атомна генерація намагається оптимізувати ремонти так, щоб у періоди найбільшої спеки працювати максимально стабільно.
Атомна генерація оптимізувала свої ремонти таким чином, щоб стабільніше пройти літо і працювати більшим складом у періоди найбільшої спеки
– сказала вона.
Водночас ремонтна кампанія на АЕС залишається одним із факторів, які зменшують пропозицію електроенергії на ринку. А пік ремонтів припадає саме на червень-липень.
Липень — це буде пік ремонтної кампанії на атомних електростанціях. Відповідно, скорочується загалом пропозиція електроенергії на ринку, притому, що в цей же момент зростає споживання
– пояснила аналітикиня.
Експерт Олег Попенко, зі свого боку, звернув увагу не лише на обсяг виробництва, а й на обмежені можливості передати електроенергію до споживача.
Проблема в іншому: навіть при наявній генерації атомних станцій її потрібно чимось передавати до споживача. Зараз ми повинні говорити також і про можливість її передати
– зазначив він.
У якому стані тепло- та гідрогенерація енергетики в Україні зараз
Найскладніша ситуація, за оцінкою експертів, залишається з тепловою та гідрогенерацією. ТЕС і ТЕЦ багаторазово атакували російські дрони та ракети. Частина об’єктів зруйнована, частина — пошкоджена, частина працює після ремонтів або з обмеженнями.
Дар’я Орлова, відповідаючи на це запитання, зазначила, що ремонти тривають не лише на атомних станціях, а й на тепловій генерації. Часто йдеться саме про аварійно-відновлювальні роботи після зимових пошкоджень.
Ремонтна кампанія триває і на інших об’єктах генерації, зокрема на теплових електростанціях і теплоелектроцентралях. Причому це, як правило, аварійно-відновлювальні ремонти після пошкоджень цієї зими, і, відповідно, теж не всі потужності нам зараз доступні
– сказала Орлова.
А Олег Попенко оцінив стан теплової генерації як один із найпроблемніших станом на зараз.
За тепловою генерацією – це величезна купа проблем. У нас більшість теплових електростанцій зруйнована
– сказав він.
Гідроелектростанції також залишаються критично важливими для балансування енергосистеми. Вони допомагають покривати пікове навантаження, але самі регулярно перебувають під загрозою атак. Після знищення Каховської ГЕС Україна втратила важливий елемент системи. Інші ГЕС залишаються під ризиком нових ударів або працюють після пошкоджень і ремонтів.
Також у нас є важливий фактор – це гідроелектростанції. На жаль, вони найчастіше зараз, я так спостерігаю, під ударом ворога, особливо в Запоріжжі, в більш східних регіонах, якщо дивитися від Києва. А вони – важливі для енергосистеми, тому що покривають пікове навантаження
– пояснила аналітикиня ринку електроенергії агенції ExPro.
Своєю чергою голова Спілки споживачів комунальних послуг додав, що значна частина гідрогенерації перебуває в обмеженому доступі.
Більшість гідрогенерації у нас або не працює, або перебуває на капітальному ремонті
– сказав він.
Що відбувається з українською відновлювальною енергетикою
У літній період відновлювана енергетика відіграє помітнішу роль, насамперед завдяки сонячним електростанціям. Вони виробляють найбільше електроенергії вдень, коли є сонце, і можуть частково підтримувати баланс системи.
Дар’я Орлова закцентувала, що саме сонячна генерація допомагає Україні у денні години, а в окремі періоди навіть створює можливість для експорту електроенергії.
Зараз дуже важливу роль відіграють відновлювані джерела енергії. У нас достатньо сонячних електростанцій, активно будуються вітрові електростанції. І сонце зараз у денні години, коли воно виробляється, займає певну частку навіть в енергетичному балансі. І саме через сонячну генерацію ми можемо навіть експортувати електроенергію
– сказала вона.
Однак Олег Попенко був критичнішим. Він наголосив, що потенціал ВДЕ обмежений станом мереж. Частина об’єктів розташована на тимчасово окупованих територіях або виведена з ладу через обстріли противника. Ще одна проблема полягає в тому, що технічно не завжди можливо передати вироблену електроенергію кінцевому споживачу.
Проблема в тому, що у нас не вистачає мереж, щоб передати цю електроенергію до кінцевого споживача. Ми платимо за цю електроенергію, але споживач її не бачить
– пояснив експерт.
За його словами, минулого року Україна заплатила значні кошти за електроенергію з ВДЕ, яка фактично не була спожита через неможливість її передачі.
Ми минулого року заплатили 2 млрд грн за електроенергію, яку ніхто не споживав, тому що ми не могли її передати до кінцевого споживача
– сказав Попенко.
Тому ВДЕ може бути частиною розв'язання проблеми дефіциту, але вони повністю не замінять теплову, гідро- чи розподілену генерацію. Для повноцінного ефекту потрібні мережі, накопичувачі енергії, правильне розміщення нових потужностей і можливість балансувати систему ввечері.
Як відбуваються ремонти та підготовка електромереж
Підготовка до наступного опалювального сезону включає ремонти генерації, відновлення підстанцій, посилення захисту об’єктів, накопичення обладнання, підготовку мереж до пікового навантаження та розвиток розподіленої генерації.
Орлова звернула увагу, що після атак важливі стан генерації та захист об’єктів передачі й розподілу електроенергії.
Тут треба не тільки про генерацію сказати, а й про об’єкти Укренерго, це оператор системи передачі, і об’єкти місцевих обленерго та їхній захист. Якщо Укренерго і місцеві обленерго забезпечують захист своїх підстанцій, то, звичайно, ситуація системи буде кращою
– сказала аналітикиня.
За її словами, генераційні компанії також адаптували захист з урахуванням того, яку зброю застосовувала росія під час попередніх атак.
Вони бачили, які є удари, яка використовується зброя, і також свій захист підлаштовували, щоб запобігти найбільш негативним наслідкам ударів
– зазначила Орлова.
Олег Попенко теж вважає, що частину висновків після попередніх атак відповідальні за стан вітчизняних електромереж зробили, але вважає їх недостатніми.
Частково висновки зроблені. Все ж таки, якщо повернутися до 2022 року, тоді було вирішено будувати укриття для підстанцій. Але чи зробили висновки повністю — мені складно сказати, бо я не бачу цього. Ми не розв'язали питання з повноцінним укриттям наших об’єктів передачі електроенергії та розподілу. Ми не розв'язали проблеми зі збитковістю і з управлінням найбільш важливих енергетичних об’єктів. У нас є величезні проблеми з фінансуванням, не вистачає газу, є проблеми з імпортом газу
– зазначив експерт.
Окремим напрямом підготовки енергостійкості в Україні став розвиток децентралізованої генерації та систем накопичення енергії. Це особливо важливо для промисловості, яка прагне зменшити залежність від централізованої системи.
Багато хто почав активно розвивати децентралізовану генерацію, будувати нові, менші об’єкти. Особливо це актуально для промисловості, коли вони будують газову генерацію. Так, це може бути недешево в плані виробництва електроенергії, тому що газ вони зараз закуповують на ринку, але вони обирають бути більш енергетично незалежними
– відзначила Орлова.
За її словами, зараз також зростає інтерес до систем накопичення енергії, які можуть допомагати балансувати систему між денним профіцитом сонячної генерації та вечірнім піком споживання.
Такий бум зараз спостерігається на системи накопичення енергії. Це класна історія і для літа, тому що в батарейку фактично можна закачати електроенергію, яка вироблена вдень, у профіциті, а згодом використати її ввечері, коли сонце заходить, але попит на електроенергію зростає
– пояснила експертка.
Чи готова енергосистема України до випробування спекою: що говорять в "Укренерго" та профільному міністерстві
Офіційні позиції "Укренерго" і Міненерго залишаються обережними.
В "Укренерго" наголошують, що ситуація в енергосистемі може змінюватися протягом доби, а споживачам потрібно стежити за повідомленнями обленерго. Компанія також закликала переносити використання потужних електроприладів на денні години й зменшувати споживання ввечері.
Міненерго ж зробило акцент на відновленні пошкодженої генерації, міжнародній допомозі, постачанні енергообладнання, розвитку розподілених потужностей і захисті критичних вузлів. Уряд заявив про плани повернути частину пошкоджених потужностей у роботу та будувати нову генерацію ближче до споживача.
Співрозмовниця УНН Дар’я Орлова вважає, що для зменшення навантаження потрібні системні рішення щодо тарифів і лічильників. Йдеться про стимули, які мотивуватимуть споживачів менше використовувати електроенергію саме у пікові години.
Я би говорила про перехід, можливо, навіть до трьохзонних лічильників: вночі електроенергія дешевша, вдень вона така ж, як і по тарифу, а в пікові години, це ранковий і вечірній пік, вона з якимось коефіцієнтом дорожча. І ця грошова історія більше стимулює людей економити електроенергію в пікові години
– сказала вона.
Водночас аналітикиня підкреслила, що швидко таку реформу реалізувати неможливо.
Це вже потребує реформаторського підходу, і за один-два дні це не зробиш, усім лічильники не зміниш. Тому тут просто заклики до населення, що важливо споживати електроенергію в пікові години менше, не вмикати всі прилади одразу. Це класична історія, вона стосується всіх годин
– зазначила Орлова.
Олег Попенко, зі свого боку, вважає, що плани держави треба оцінювати з урахуванням реальних обмежень. Відновити блок або підстанцію на папері легше, ніж повернути його у стабільну роботу під загрозою нових ударів. Крім того, ключове питання — доставляння електроенергії до кінцевого споживача.
Проблем вистачає. Але ми бачимо позитивний рух в окремих напрямках і бачимо його відсутність в інших
– підсумував експерт.
Нагадаємо
Раніше УНН писав про те, що через атаки рф та ремонти АЕС влітку очікується дефіцит енергії до 2,4 ГВт. При спеці та нових руйнуваннях нестача потужності може сягнути 40%.
