Боротьба за повернення українських журналістів із російського полону стане одним із пріоритетів роботи комітету Верховної Ради з питань свободи слова, заявив його новопризначений голова Ярослав Юрчишин (фракція "Голос").
"Серед топпріоритетів у діяльності комітету буде боротьба за повернення українських журналістів, які перебувають у російському полоні. Оскільки вони не є комбатантами і, за всіма правилами цивілізованої війни, в принципі, не повинні там бути. Але ми розуміємо, з ким маємо справу, і тому потрібно буде задіяти "Репортерів без кордонів", міжнародні структури, йти юридичними шляхами, залучати нашого уповноваженого з прав людини, – будемо це робити", – розповів Юрчишин у коментарі агентству "Інтерфакс-Україна" в суботу.
Водночас він вважає за необхідне посилити й парламентський контроль за розслідуваннями нападів на представників ЗМІ.
"У рамках співпраці з правоохоронними органами слід привертати більше уваги до таких випадків. Нещодавні напади на Михайла Ткача з "Української правди" чи булінг Наталії Лігачової – це неприйнятні явища, на які держава має реагувати. І тут важлива адекватна реакція органів влади, правоохоронних органів, щоб не кортіло. У журналістів мають бути гарантії робити свою справу якісно і безпечно навіть в умовах воєнного стану, який зараз в Україні", – пояснив нардеп.
На новій посаді Юрчишин має намір "більше заглибитися в проблематику сфери, а вже надалі напрацьовувати конкретні заходи".
"Першочерговий і головний план – це налагодити контакт із ключовими групами, зацікавленими в просуванні принципу свободи слова. Це і об'єднання журналістів, і редакції телеканалів, видань, і уповноважений з прав людини (щодо доступу до інформації), і Міністерство освіти України (формування курсу з медіаграмотності, оскільки з фейками російської пропаганди – величезна проблема). З Міністерством оборони необхідно напрацювати адекватну систему акредитації та допуску журналістів – як українських, так і іноземних – на прифронтові території", – зауважив парламентарій.
За його словами, наразі є нарікання щодо балансу інформації та рівного доступу до неї з боку різних медіа, "тому необхідно шукати ефективні шляхи вирішення такої проблеми".
Крім того, Юрчишин нагадав, що нинішнє скликання Верховної Ради суттєво обмежило повноваження комітету з питань свободи слова, передавши більшу частину з них до предмета відання комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, тож "роботу вестимемо за двома напрямами: спільна діяльність з комітетом з гуманітарної політики та формування довіри, щоб ставити питання про повернення повноважень".
Кількісно комітет з питань свободи слова – найменший у Раді з найменшою кількістю підготовлених законопроєктів. Нині до нього входять четверо народних депутатів, включно з обвинуваченим у державній зраді Нестором Шуфричем. Відповідаючи на запитання кореспондента "Інтерфакс-Україна" про можливість розширити склад комітету, його новообраний голова сказав: "У планах, звичайно, це є. Але знову ж таки, плани планам – різниця. Необхідно, щоб ці плани були підтримані більшістю голосів у Верховній Раді".
Юрчишин бачить послідовність дій такою, що спершу слід показати якість роботи з урахуванням уже наявних повноважень і кількості членів комітету, перезапустити Громадську раду при ньому, залучити журналістське середовище до співпраці, а вже після цього порушувати питання про повернення і розширення функцій.
"Потрібно буде попрацювати адміністративно, щоб наповнити повноваження конкретним змістом", – наголосив депутат.
Як повідомлялося, 9 грудня Верховна Рада призначила Юрчишина головою комітету з питань свободи слова.
