Національний банк України оприлюднив звіт про діяльність фінансового сектору за підсумками І кварталу 2022 року. Член товариства фінансових аналітиків України, завідувач відділу фінансових ринків ДННУ «Академія фінансового управління» Анатолій Дробязко спеціально для Mind підготував аналіз цього документа та окреслив, про які тренди можна вести мову з огляду на заявлені регулятором показники.
Найголовнішим результатом І кварталу поточного року можна вважати те, що фінансова система України в сучасних воєнних умовах є інституційно спроможною, забезпечує грошовий обіг, не допустила паніку на фінансових ринках, як це сталося у 2014 році.
Попри обстріли всієї території країни й те, що на значних територіях відбувалися воєнні дії з окупацією міст та сіл, не зважаючи на майже 11 млн внутрішньо переміщених осіб, з яких понад 4 млн виїхали за кордон, фінансова система забезпечує безперебійну грошову підтримку. В тому числі – стосовно розрахунків за кордоном гривневими пластиковими картами, що були емітовані українськими банками. А пенсійна система виконує свої зобов’язання перед літніми людьми. Розрахункова палата безперебійно обслуговує міжбанківський грошовий обіг.
Макроекономічна ситуація непроста: темпи інфляції у березні зросли до 13,7% проти 10% за результатами січня. Але НБУ, враховуючи попередні помилки, залишив облікову ставку на рівні 10%, що не можна не вітати.
Вдалими можна вважати обмеження, що їх НБУ запровадив на валютному ринку, але які не спричинили панічних наслідків у вигляді втечі від національної валюти. І хоча в мирний час це заборонено, схема фінансування дефіциту бюджету через купівлю «військових облігацій» Нацбанку може вважати виправданою.
За прогнозами різних фінансових інституцій, інфляція у 2022 році очікується на рівні 20%, що є теж не такою страшною цифрою – після 2014 року було і гірше. За очікуваннями на початку квітня, має місце відновлення бізнесу у відносно спокійних регіонах, налагодження логістики експортно-імпортних потоків. Слід відзначити вчасне рішення і позитивний вплив на ситуацію щодо державних гарантій на банківські депозити.
Офіційний обмінний курс змінився на 7,2%, ослаблення гривні на позабанківському ринку було також дещо більшим, але не катастрофічним.
Розглянемо динаміку на основних ринках. З урахуванням того, що за цей період були виведені з ринку «дочки» російських державних банків Промінвестанк та Сбербанк Росії, їх активи не враховуються при розгляді балансових даних на 1 квітня 2022 року, в той час як на початок року вони мали свою частку на банківському ринку України.
Кошти фізичних осіб за перший квартал за балансовими даними навіть збільшилися на 5,6%. Але, якщо прибрати фактор девальвації гривні, то має місце зменшення загального обсягу на 1,6%. У фінансових потоках має місце приріст гривневої складової майже на 46 млрд грн, при від’ємних валютних потоках майже на $850 млн. Ці цифри вказують на довіру громадян до заходів, які проводить монетарна влада.
Кошти юридичних осіб у банківській системі за І квартал зменшилися на 10,9% за балансовими даними, з урахуванням девальвації обмінного курсу гривні на 16,9%. Бізнес зменшив залишки коштів у банківській системі майже на 75 млн грн та $950 млн у валютному еквіваленті. З урахуванням втрат основних фондів, логістичних можливостей, експортно-імпортних потоків, очікувати приросту в обігових коштах бізнесу в цьому періоді було не варто.
За балансовими даними кредитний портфель юридичних осіб зменшився на -0,4%, з урахуванням девальвації на -7,1%. Причому, у гривні кредитний портфель зріс на 16,5 млрд грн. Це з урахуванням усіх негараздів – клієнтських проблем з обслуговування боргу, кредитних канікул, втрати клієнтами активів.
Відновлення кредитування в умовах воєнної агресії відбувається за рахунок програм уряду щодо компенсації процентних витрат, тому результат можна вважати задовільним. Слід зазначити, що НБУ ухвалив рішення щодо підвищення ліквідності банківської системи шляхом зменшення вимог щодо формування резервів.
Кредитний портфель фізичним особам за балансовими даними зріс на 3,2%, що складає 8,4 млрд грн. Кредитування у валюті в Україні заборонене з 2009 року. Банки підтримують своїх основних клієнтів за різними програмами.
В умовах військової агресії НБУ як кредитор останньої інстанції підтримав кредитами рефінансування 47 банків, збільшивши портфель на 30 млрд грн. При цьому банки зменшили свої вкладення в ОВДП на 18 млрд грн.
Залишки на рахунках українських банках в іноземних банках зменшилися з майже $5 млрд – до $2,5 млрд, що вказує на значний відплив валютної ліквідності і суттєве збільшення операцій щодо використання банківських карток за кордоном.
З урахуванням форс-мажорних обставин, у банківської системи вистачило ліквідності витримати потужний неочікуваний удар.
Багато банківських співробітників перейшли на роботу в дистанційному режимі. В цьому сенсі слід подякувати пандемії COVID-19, що багато організацій і спеціалістів навчилися працювати за таких умов. Стабільність банківської системи виступила складовою інституційної спроможності держави, що є запорукою нашої перемоги над ворогом.
