Денис обожнював риболовлю та полювання, працював у юриспруденції та маркетингу. До війни, як і більшість українців, жив звичайним життям, але все змінилося на 180 градусів, передає редакція сайту 056.
25 лютого 2022 року він добровольцем пішов до військкомату, бо не міг залишатися осторонь, коли треба було захищати Україну. Спочатку служив на Донецькому напрямку, потім — у Луганській області. Саме там 12 серпня цього року 32-річний військовий отримав важке поранення.
«У нас був контакт з ворогом — ми їх бачили, вони нас. Перебігали по укриттях, збирали боєкомплект. Я та ще один хлопець були в «норі», а ще один стояв біля дерева. У цей момент побачив гранату, що летіла в наш бік і впала за півтора метра від мене. Перша думка була «все, хлопче, твоє кіно про війну закінчилося». Коли отямився, виявив, що око розірване, ліву руку не відчуваю — вона просто висіла, а в нозі дірка. На щастя, шолом і бронежилет врятували життя», — згадує Денис.
Після поранення була 19-годинна евакуація через загрозу повторного нападу, кілька операцій і лікування. Через тяжке ураження лікарі не змогли врятувати око, тож зараз у нього тимчасовий косметичний імплантат. Проте руку і ногу вдалося врятувати, і тепер Денис проходить відновлення у реабілітаційному центрі Дніпра.
«Я проходив реабілітацію у Києві, а потім почув багато позитивних відгуків про центр у Дніпрі. Дуже задоволений результатами: позитивні зміни мотивують і дають наснагу», — розповідає Денис.
У реабілітаційному центрі Дніпра з кожним пацієнтом працює мультидисциплінарна команда — лікарі фізичної реабілітації, фізичні терапевти, ерготерапевти, логопеди та психологи. Для кожного хворого розробляють індивідуальну програму лікування.
«З Денисом ми проводимо осьові навантаження на руку на спеціальному тренажері, що дозволяє контролювати рівень навантаження, адже при його пораненні це дуже важливо. Виконуємо також вправи для дрібної моторики та з обтяжувачами. Крім того, з терапевтом працюємо над рубцями, щоб вони не стягували шкіру», — пояснює ерготерапевтка Анжела.
Денис робить вправи двічі на день — зранку і після обіду. Він має окремі тренування для реабілітації ноги.
«Ми покращуємо рухливість гомілково-ступневого суглобу та працюємо з ураженими нервами. П'ять днів тому Денис зміг підвестись навшпиньки, і ми цим пишаємося. Для когось це може здаватися дрібницею, але не для нас і не для нього», — додає фізичний терапевт Данило.
Під час реабілітації застосовують і унікальний у Дніпрі тренажер, що аналізує ходу пацієнта. Він визначає, на скільки градусів згинаються суглоби, розраховує час, протягом якого людина стоїть на правій та лівій нозі, а також вимірює довжину кроку і швидкість. Усі ці дані спеціалісти реабілітаційного центру використовують для максимально точного відновлення здоров’я пацієнтів.
«Раніше я думав, що мені не щастить, але ця війна та поранення змінили мої думки. Зараз я на позитиві, радію, що вижив, і впевнений, що відновлю всі свої можливості, які мав раніше. Будую плани на майбутнє, адже війна рано чи пізно завершиться. Я мрію про родину, дружину, дітей, хочу працювати та насолоджуватися життям. І я впевнений, що і в мене, і в інших хлопців після війни все вийде, і всі плани здійсняться», — поділився військовий Денис.
Джерело: 056.ua
