Що стоїть за протестами в Грузії: чи існує «російський слід» в організації заворушень

Ситуація на вулицях грузинської столиці викликає занепокоєння та реакцію всього світу. Станом на 8 березня правоохоронці, використовуючи водомет і сльозогінний газ, повністю зайняли територію, прилеглу до парламенту Грузії, витіснивши протестувальників. У Центрі протидії дезінформації при РНБО України проаналізували, що стоїть за протестами в Грузії.  Наразі учасники акції залишаються за барикадами силовиків.  Що спричинило такі події? Каталізатором протестів стало ухвалення 7 березня парламентом Грузії в першому читанні одного з двох законопроєктів про «іноагентів» – «Про прозорість іноземного впливу» (другий – «Про реєстрацію іноземних агентів»). Особливе роздратування грузинського суспільства викликало те, що розгляд закону без пояснень був перенесений з 9 на 7 березня, а обговорення почали за відсутності більшості опозиційних депутатів і президентки Грузії. Без уваги також залишилась заява проти ухвалення закону, підписана кількома сотнями неурядових організацій та ЗМІ Грузії. Законопроєкт передбачає реєстрацію як агентів іноземного впливу некомерційних юридичних осіб та ЗМІ, доходи яких більш ніж на 20% отримано з-за кордону. Згідно з цим законопроєктом, усі, кого вважають агентами іноземного впливу, в обов’язковому порядку мають відобразити в базі даних Державного реєстру отриманий дохід та щорічно заповнювати фінансову декларацію. За ухилення від реєстрації або незаповнення декларації передбачений штраф у розмірі 25 тис. ларі (майже 9 тисяч доларів).     Яка була світова реакція? Посольство США у своїй заяві назвало ці події «чорним днем для грузинської демократії», а подальший розгляд парламентом «інспірованих кремлем законів» – «несумісним із чітким прагненням народу Грузії до європейської інтеграції та демократичного розвитку». Офіційний представник Держдепу США Н.Прайс заявив, що «відповідальні за придушення протестів у Грузії можуть потрапити під американські санкції». Глава дипломатії ЄС Ж.Боррель зазначив, що розгляд Грузією закону про «іноагентів» «суперечить цінностям і стандартам ЄС, членом якого країна хоче стати». Президентка Грузії С.Зурабішвілі, яка перебуває з візитом у США, у своєму екстреному зверненні до громадян Грузії підтримала протестувальників. Вона висловилась проти суперечливого законопроєкту і запевнила в застосуванні президентського вето.  росія оцінює ситуацію як спровоковану США та ЄС через те, що з прийняттям закону Захід втрачає інструмент впливу в Грузії. Чому резонансний законопроєкт викликав таку бурхливу реакцію суспільства? Значна частина грузинського суспільства побоюється повторення в Грузії російського сценарію, де з прийняттям подібного закону в 2012 році позначка «іноземний агент» дорівнюється до «шпигуна» і ворога росії. Марковані як іноагенти люди зіштовхуються з багатьма перешкодами: не можуть працювати на державній службі, бути членами виборчих комісій, виступати організаторами публічних заходів. А також мають обмежений доступ до державного фінансування, що підштовхує багато організацій чи фондів до закриття. Мітингувальники вважають, що, як і в росії, прийняття такого закону в Грузії обмежить свободи багатьох категорій громадян, життя яких не пов’язане з політикою. Адже під його дію підпадають, наприклад, гранти для виноробів чи лікування гепатиту. Чи існує «російський слід» в організації заворушень? Прямі докази причетності росії до організації масових заворушень у Тбілісі наразі відсутні. Проте, очевидно, що такий розвиток ситуації на руку кремлю. 1. Просування в парламенті Грузії резонансного законопроєкту фактично ставить хрест на амбіціях держави щодо вступу до ЄС і НАТО, адже в жодній країні ЄС не передбачений статус іноагента. Тобто ухвалення законопроєкту нівелює для росії загрозу розширення НАТО з боку Грузії. 2. Жорстка реакція влади на протести створила передумови для її заміни на лояльнішу до кремлю. Це в майбутньому може вплинути на заборону грузинським добровольцям долучатися до ЗС України. «Розхитуванню» влади в Грузії сприятиме і внутрішньокланова боротьба. Йдеться про олігарха Б.Іванішвілі, який вважається негласним лідером правлячої партії «Грузинська мрія» та має політичні амбіції на вищі державні посади. Саме він через рух «Сила народу» просуває на розгляд парламенту передбачувано непопулярний в народі законопроєкт, який провокує акції протестів, що можуть призвести до зміни влади в країні. Також Іванішвілі розраховує, що у разі президентського вето в правлячої партії вистачить голосів у парламенті, щоб його здолати. Крім того, лобістом законопроєкту є прем’єр-міністр Грузії І.Гарібашвілі, який раніше заявляв, що Грузія не має наміру вводити санкції щодо росії.   Масові протести в Тбілісі загрожують спровокувати в Грузії повномасштабну політичну кризу, яка може бути використана кремлем. Чи зможе жорстка реакція Заходу вплинути на ситуацію, покаже час. Джерело: 056.ua