Масниця — стародавнє свято, що знаменує завершення зими та пробудження природи через традиційні обряди й частування.
Згідно з православним церковним календарем на 2026 рік, початок Масляна випадає на 16 лютого. Свято виникло ще в язичницькі часи, а після прийняття християнства не зникло, а лише наповнилося новими сенсами.
В Україні це свято має десятки назв:
- Масниця, Масляна або Колодій — у південній, східній та центральних областях,
- Запуст чи Сиропуст – в західних.
Дата Масляної щороку змінюється, адже залежить від Великодня. Це останній тиждень перед 48-денним Великим постом, коли віряни вже відмовляються від м’ясних страв, але ще можуть вживати молочні продукти, яйця та масло.
Млинці чи вареники: що ж насправді готували
Хоча сьогодні Масляну часто асоціюють із млинцями, етнографи наголошують: традиційною українською стравою були саме вареники — передусім із сиром. Вони символізували молодий місяць і жіночу енергію. Млинці ж поширилися пізніше та більше закріпилися як атрибут масових гулянь.
Проте церква говорить, що головним змістом цих днів є не смаколики, а належне приготування людини до зустрічі весни духовної, Великого Посту.
"Церква закликає нас перш за все приготувати нашу душу до подвигу стримання та молитви, до боротьби із власними гріхами і пристрастями. Подібного до того як воїни, йдучи в бій, отримають настанови від воєначальників, так само і ми, виходячи на поле духовної битви, отримуємо від неї повчання для отримання перемоги", – повідомляє Дніпровську єпархію Православної Церкви України.
Як святкували Масляний тиждень
В цьому році Масляний тиждень триватиме з 16 по 22 лютого:
- Понеділок — Зустріч. Тиждень починали з приготувань: прибирали оселю, запасалися продуктами, ліпили перші вареники. Саме цього дня «зустрічали» Колодія — символ оновлення, шлюбу та злагоди.
- Вівторок — Загравання. Молодь збиралася на вечорниці, жартувала, співала, придивлялася одне до одного. Вважалося, що пари, які зійшлися на Масницю, матимуть щасливу долю.
- Середа — Ласунка. Стіл був щедрим: вареники з сиром і сметаною, галушки, сирники, молочні каші. Саме цього дня пригощали родичів і сусідів.
- Четвер — Розгуляй. Час гучних гулянь, ігор, співів і жартів. У деяких регіонах саме цього дня влаштовували обрядові дійства та забави.
- П’ятниця — Тещині вечори. Зяті ходили в гості до тещ, пригощали їх і виявляли пошану. Це був день примирення та зміцнення родинних зв’язків.
- Субота — Посиденьки. Жінки збиралися разом, ділилися новинами, співали, частувалися сирними стравами. День вважався «бабським святом».
- Неділя — Прощена. Завершення Масляної. Люди просили одне в одного пробачення, щоб увійти у Великий піст із чистою душею. Це був час внутрішнього очищення й тиші.
Сенс свята
Масляна — це не лише їжа й розваги. Це час переходу: від зими до весни, від гучних застіль — до стримання, молитви й духовної роботи над собою. Саме тому завершення тижня пов’язане з прощенням і внутрішнім оновленням.
Джерело: 056.ua
