Дякуємо, абстрагуємо, надихаємо: як важливо поводитися з військовими, які приїхали з війни

З початком повномасштабної війни практичного у кожного українця в оточенні є знайомий військовий. Ззовні – їх поведінка звичайна, вони раді, що повернулись, та зберігають спокій. Але якщо побути з ними побільше, дізнатися, що робиться на душі, то розумієш, що все не так просто, що подумки вони можуть бути ще на полі бою, переживати ті емоції. Це не страшно, але якщо вам людина близька та дорога, то варто знати, як правильно поводитися з нею, повідомляє сайт 056. Не приховуйте щирих емоцій Якщо знайомий захисник повернувся з фронту, то по можливості зустріньте його, обійміть і покажіть, як ви раді бачити. Зізнайтеся, що раді поверненню, що дуже хвилювалися. Що сумували, бо так довго не могли зустрітися. Скажіть слова подяки Зустрівши військового в першу чергу хочемо виразити йому свою вдячність. Для цього достатньо простої фрази «Дякую за службу!». Подякувати можна також невербально – кивнувши і посміхнувшись, або використати жест «Завдяки тобі», просто приклавши руку до серця. Зробіть приємне захиснику України Не треба плазувати, не обов'язково тратити багато грошей чи сил на те, щоб показати свою вдячність чи прихильність. Але маленькі дрібнички зможуть зігріти серце військового та підняти бойовий дух. Це може бути навіть банка варення, яку ви дістанете з коморки при зустрічі, чи купон до масажиста. Спілкуватися з військовими треба нормально, без протиставлення ролей Спеціальної системи спілкування немає. Треба вести розмову, як із цивільною людиною, водночас зберігаючи взаємоповагу. Не варто сприймати наших захисників, як опонентів у розмові, які кардинально від тебе відрізняються. Не треба виділяти військових з-поміж інших та звертати увагу на можливі здобуті вади. Це може змусити відчути їх себе дискомфортно, згадати про пережите. Установка нормальності передбачає спокійне, зважене та поважне ставлення до людей, які на це заслуговують. Не варто пригощати алкоголем Якщо ви зустрілися зі знайомим військовим, то запропонуйте випити чашку кави, а не чогось алкогольного. Це важливо, тому що відмовляти не завжди приємно. І якщо людина налаштована зберігати тверезий розум і відійти від емоцій, то ви можете стати тим самим провокатором. Але якщо військовий сам запропонував випити, то при бажанні та можливості, ви можете скласти йому компанію. При цьому дуже важливо знати міру та не захоплюватися цим. Адже для багатьох він може стати засобом втечі від реальності. Краще дати зрозуміти, що алкоголь краще не використовувати, бо це шлях в один бік і набагато важче звідти потім повертатися. Поважай особистий простір людини При довгоочікуваній зустрічі можна поцікавитись про справи на фронті. Якщо військовий не розвиває тему, то ви або не в зоні довіри, або настрій у нього не той. Тому треба перейти до іншої теми і не "лізти в душу". Але коли військовий активно розповідає про пережите та емоції, то вислухайте. Іноді їм це потрібно – висловитись, як і всім іншим людям в різних життєвих ситуаціях. При цьому, якщо людина не просила тебе давати їй поради чи терапевтичні послуги, то не потрібно цього. Особливо, якщо це проти волі. Військові сприймають таке втручання, як дилетантське. Бо вони, дивлячись на цивільну людину, розуміють, що нічого не можуть їй сказати з того, що бачили. Менше тригерів Мінімізуйте теми, пов’язані з війною. Не варто говорити про смерть, звірства російських солдатів, катування тощо. Тим паче не треба шукати спільних знайомих.  Треба уникати сильних звукових подразників Військові звикли реагувати на багато зовнішніх чинників, як на ті, що можуть бути загрозою життю. Тому ліпше уникати місць, де може бути забагато гучних та неприємних звуків. Якщо ви вдома, то також потурбуйтесь, щоб слух не подразнювали неприємні і періодичні звуки. Крики чи неприємні гучні звуки можуть принести чималий дискомфорт військовому, викликати погані спогади, неабияк задіти нервову систему та спровокувати нестерпний головний біль. Намагайтеся відволікти від війни, підштовхнути на якесь цікаве заняття Найкраще зараз для військових – мати, крім війни, ще якісь компенсаційні дії: спорт, навчання, хобі. За можливості під час ротації їм треба перемикатися, виїжджати за місто, приділяти увагу заняттям, які любили до війни, чи знаходити нові. Це гарний досвід – усвідомити все, що відволікає. Він допомагає зрозуміти, вашому знайомому, що зараз він не на війні, а в безпеці, усе нормально, можна на якийсь час вимкнутися й не почуватися так, ніби й досі на чергуванні. Також важливо дати їм можливість поспати, погуляти, поспілкуватися на інші окрім війни теми. Не забуваємо, що в країні війна Деякі люди не стежать за тим, що відбувається. Не читають новини. Можна зрозуміти, що вони втомилися від війни, але хлопці й дівчата з фронту на «нулі» і втомилися не менше. Тому їх може бісити та розчарувати коли тут люди занадто абстрагуються. Тим паче їм потрібно повернутися на передову в налаштованому стані, не розклеєними. Тож вмотивовуємо, підтримуємо, поважаємо наших захисників, бо від цього безпосередньо залежить їх безпека та перемога над ворогом. Джерело: 056.ua