На тлі військових провалів в Україні кремль шукає слабке місце Північноатлантичного альянсу в країнах Балтії. Журналісти низки міжнародних видань отримали доступ до документів, які доводять, що кремль із 2021 року застосовує довгострокову стратегію «м’якої сили» для посилення свого впливу в Естонії, Латвії та Литві. Для кожної країни Балтії розроблені окремі стратегії, які мають визначені цілі та часові межі їх реалізації (2022, 2025 і 2030 роки). Про це повідомляє редакція з посиланням на Центр протидії дезінформації при РНБО України. Проаналізований документ кремля називається «Стратегічні цілі рф на естонському, латвійському та литовському напрямах». Спільне розслідування проводили журналісти видань «Досьє», Delfi Estonia, LRT, Expressen, Norddeutscher Rundfunk, Frontstory.pl, Süddeutsche Zeitung, VSquare, Westdeutscher Rundfunk, Yahoo News, Re:Baltica. За їхніми даними, розробником стратегії стало управління з питань транскордонного співробітництва адміністрації президента росії. Звичайно, плани кремля враховують особливості кожної балтійської країни, але є і загальні позиції. Так, росіяни розраховують сформувати в країнах Балтії мережу підконтрольних організацій із «відновлення відносин». До реалізації плану передбачається, крім російськомовної частини населення, долучити балтійських бізнесменів під обіцянки відкрити їм російський ринок. Одна з головних цілей стратегії – недопущення мілітаризації країн, запобігання посиленню впливу НАТО в регіоні та створенню на їхній території нових військових баз Альянсу. Також серед пріоритетів – стримування підтримки російської опозиції, збереження якнайбільшої присутності російської мови в освіті та суспільному житті, підтримання «спільної історичної пам’яті» та «історичних» символів росії. Раніше журналістам стало відомим про аналогічні стратегії кремля по захопленню до 2030 року Білорусі та перетворенню на свого сателіта Молдови. Наскільки ці завдання є реалістичними? У світлі геополітичної обстановки, що склалася після російського вторгнення в Україну, розрахунок кремля на поліпшення політичних та економічних відносин із балтійськими державами є вкрай нереалістичним. Війна повністю перевернула політичну, економічну і гуманітарну ситуацію та докорінно обмежила можливості російського впливу в регіоні. Нині Естонія, Латвія та Литва – відомі найкритичнішим ставленням до зовнішньої політики кремля у всьому Євросоюзі. Через це москва все більше віддаляється від реалізації своїх планів щодо країн Балтії. Недарма колишній президент Естонії Т. Ільвес, коментуючи стратегію, зазначив, що кремль «відірваний від реальності та взагалі не розуміє, що відбувається в країнах Балтії». Ба більше, у можливість повернення країн Балтії до російської сфери впливу вірить лише невелика частина політичної еліти рф. Адже із 2021 року реалізація стратегії розвивається за негативним для кремля сценарієм і багато з її пунктів провалилися вже зараз. Так, після повномасштабного вторгнення в Україну активізувалась участь країн Балтії в діях НАТО з підтримки України та запровадження антиросійських санкцій. Наразі в Латвії максимально скорочена присутність інтересів росії та її союзників в економічному та інформаційному просторі, ймовірність впливу рф на обраний Латвією політичний курс є нульовою. Надії на підтримку ідей кремля російськомовним населенням теж виявилися перебільшеними. 29 квітня у Ризі біля російського посольства відбувся пікет проти втручання рф у внутрішню політику Латвії, організований товариством «російський голос Латвії», голова якого М. Левушкан засудив спроби рф впливати на російськомовних жителів країни. Плани кремля щодо розвитку «м’якої сили» у Литві були ще скромнішими, оскільки останні її лідери займали серед сусідніх балтійських країн найкритичнішу позицію щодо зовнішньої політики рф. Виявилися марними спроби путіністів за допомогою місцевих росіян ослабити русофобські настрої та зміцнити євроскептичні погляди в Естонії. Хоча деякі політики Центристської партії (головної опозиційної сили Естонії) навіть після вторгнення в Україну продовжують повторювати тези кремлівської пропаганди, їх чисельність не дозволяє вплинути на загальну ситуацію. Однак попри провал першого етапу стратегії, кремль не залишатиме спроб повернути країни Балтії в свою орбіту впливу. Восени 2023 року має розпочатися черговий кремлівський проєкт під назвою «Балтійська платформа», який стане новою базою для агентів впливу в Європі з лобіювання інтересів москви під приводом захисту екології Балтійського моря. Модератори проєкту мають намір маніпулювати екологічними проблемами та моделювати катастрофічні сценарії майбутнього. Ставка робиться на підтримку проєкту проросійськими партіями та людей з подвійним громадянством (негромадян). Джерело: 056.ua
У Дніпрі світла не буде по дев’ять годин: список адрес відключень з 15 по 20 грудня
З 15 по 20 грудня у деяких абонентів Центральної енергетичної компанії не буде світла по дев'ять годин поспіль. Пов'язано це з проведенням планових ремонтних робіт.Про...
Read moreDetails
