Борги та монополія: підприємництво на окупованій Донеччині

Читайте также

В Україні брати відпустки доведеться за новими правилами

21.03.2023

Які професії стали найбільш затребуваними в умовах війни

21.03.2023

Що відбувається з підприємствами, як злочинці керують провідними компаніями та кому дістаються грошові винагороди? KibOrg News розповідає, з чим стикаються працівники та автомобілісти у захопленій Донецькій області. Українське вугледобувне підприємство «Торезантрацит» в Чисятковому (раніше Торез) Донецької області наразі підпорядковується організованому окупантами «міністерству вугілля та енергетики». У лютому 2019 року «виконувачем обов’язків генерального директора» було призначено Мандриченка Володимира Миколайовича. На базі «Миротворець» зазначено, що посаду «генерального директора» Мандриченко обіймав з 2015 року. У російських реєстрах він і сьогодні вказаний як «керівник». У 2020 та 2021 роках підприємство уклало договір зі страховою компанією ТОВ «Хатхор». Фірма має 12 центрів страхування у населених пунктах окупованої Донецької області, зокрема в містах Донецьк, Горлівка, Шахтарськ, Новоазовськ. У 2020 році в квазіреспубліці було видано «закон» «Об обязательном страховании гражданской ответственности владельцев транспортных средств» («Про обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»), що вимагав оформлення для автомобілів полісу «ОСАГО» («ОСЦПВ»). Компанія «Хатхор» була першою і єдиною організацією, що отримала ліцензію на оформлення полісів.  Місцеві жителі залишились незадоволені тим, що на тимчасово окупованій території Донецької області існує лише одна страхова компанія, яка встановлює свої правила співпраці. «Невідомі люди, приватна монополія, нульові гарантії», — пишуть локальні ЗМІ. Засновники ТОВ — донеччани Ситковський Вадим Андрійович, Ситковська Лілія Андріївна та Іщенко Леонід Вікторович. Щодо останнього представника точно варто перейматися. Дата народження Іщенка — 5 серпня 1952 року, ІПН — 1921013454, адреси реєстрації — Донецька обл., Першотравневий р-н, смт Мангуш, пров.Паризької Комуни, 46А. У 2018 та 2019 роках Іщенко отримував повістки від Головного управління Національної поліції в Донецькій області «Про виклик підозрюваного при здійсненні спеціального досудового розслідування». Громадянину було оголошено підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України «Зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки». Покарання за статтею — позбавлення волі терміном від 5 до 8 років. Натомість у квазіреспубліці Іщенко один із засновників єдиної страхової компанії. Інформації щодо Ситковських в інтернеті немає.  Донбас.Реалії провело розрахунки і дізналося, як швидко «Хатхор» заробила мільйони на автострахуванні. Згідно з даними окупаційної «адміністрації», станом на 2021 рік страхові поліси в компанії придбали 110 тис. водіїв. За середньої вартості полісу близько 4 тис. рублів, «Хатхор» отримала 440 мільйонів. Максимальна виплата відповідно «закону» 120 тис. руб. за матеріальні збитки та 160 тис. за шкоду життю та здоров’ю. За 2020 рік на захопленій території Донеччини сталося понад 900 ДТП, за статистикою загарбників. У кожному випадку виплата склала б до 280 тис. рублів, загалом — 252 млн. Це на 190 млн. рублів менше, ніж компанія заробила за півроку. Тож, прибутки ТОВ вимірюються шестизначними сумами. Відгуки користувачів, які звернулися за послугами до «Хатхор» переважно негативні. Споживачі жаліються на некомпетентність співробітників і відсутність допомоги при ДТП. Загалом, мешканці окупованої Донецької області в соцмережах виявили обурення «законом» квазіреспубліки. Також розповідаємо про організації, що підпорядковуються «державному» підприємству «Торезантрацит». До складу промислового комплексу входить автобаза, що здійснює перевезення вантажів і пасажирів. У січні 2021 році підприємство склало зведення очікуваних показників за місяць. Велика кількість значень у співвідношенні фактичних результатів до плану — від’ємна. Переважно показники стосуються заробітної плати: за роботу в шкідливих умовах, нічний час, високі досягнення в праці, ненормований робочий день тощо. Окремим документом винесено, що тоді ж заборгованість зарплати залишалась непогашеною для 468 працівників. Утім, це не завадило «керівним робітникам апарату управління» запросити у «виконувача обов’язків генерального директора» Мандриченка премію у розмірі 25% від заробітної плати. Робота працівників автобази ускладнюється тим, що перевезення між шахтами має здійснюватися розбитими дорогами. До прикладу, майже непридатним є шлях до шахти «Північна» у Макіївці. Це видно на світлинах, зроблених у 2021 році. Ями на дорогах прослідковуються і через Google Maps. На базі вугільної галузі окупованої Донеччини діє «професійна спілка». «Головою первинної профспілки організації Торезької автобази» є Монда Лілія Леонідівна, яка, згідно з документами, переймається здебільшого власним добробутом. У серпні 2017 року вона розпорядилася відправити себе ж у пансіонат «Хвиля» з метою «ознайомлення з умовами відпочинку робітників». А у грудні Монда наказала видати собі премію за кошт профспілки у розмірі окладу 10,5 тисяч рублів. Розбиті дороги, заборгованості заробітної плати і монополісти-мільйонери, вірогідно, не сприяють розвитку економіки та підприємницької діяльності на тимчасово окупованих територіях. Проте, керівників, що самостійно нагороджують себе преміями, навряд чи це турбує.  Використані в статті матеріали можна завантажити за посиланням. Джерело: 056.ua