1 травня: чи варто його святкувати, а чи скасувати як елемент радянщини

Триває чотириста тридцять друга доба широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України. У контексті цієї війни активізувалися багато рухів декомунізації та дерусифікації. Одним з них є питання чи варто святкувати 1 травня. Редакція розкаже, чи варто відзначати 1 травня і чи можна повністю відмовитися від радянської спадщини. 1 травня у більшості українців асоціюється з радянським союзом. Проте святкують його не тільки на просторах колишнього СРСР. Саме свято з’явилося як данина пам’яті про протести в США наприкінці XIX століття, під час яких вимагали запровадження восьмигодинного робочого дня. В часи «дикого капіталізму», які почалися із середини XIX століття в США та інших промислово розвинутих країнах, дуже сильно експлуатували робітників. Робочий день тривав 12 годин і більше, працювали і жінки, і діти. Тому робітники постійно вимагали скорочення робочого дня та бодай мінімальних прав.  За кордоном цей Міжнародний день праці більше асоціюється з американськими робітничими протестами. Звичайно, комуністична ідеологія завжди спекулювала на робітничому русі, тому запровадила це свято як один із заходів свого ідеологічного очільництва над робітничим рухом.  Так на конгресі Другого інтернаціоналу вже ухвалювали рішення про міжнародне відзначення цього свята. Але знову ж таки в кінці XIX століття, коли ніяким радянським союзом ще не пахло.  У Львові День праці (як тоді казали «Львівська маївка») відзначали ще в 1890 році. Тобто в Україні це свято було раніше і за часів Австро-Угорщини, за 20 років до Першої світової війни. Галичина тоді була центром нафтовидобутку, і робітництво зазнало жорсткої експлуатації, тож і підтримало це прогресивне свято. Відомо, що на львівській маніфестації того дня були присутні Іван Франко і Михайло Павлик, які брали активну участь у створенні першої української політичної партії – Русько-української радикальної партії (РУРП). Тому, як бачимо, елементи святкування Дня праці були і до радянського союзу, однак мали інше забарвлення. В часи СРСР сильно «вчепилися» у це популярне серед робітників свято і активно його використовували.  Зазначимо, що в Україні у 2017 році були внесені зміни до закону у Верховній Раді про те, що День міжнародної солідарності трудящих перейменовано в День праці. У принципі, його краще актуалізувати до подій «Львівської маївки» 1890 року. На них можна спиратися.  Саме свято варто було б просто позбавити першотравневих радянських міфів. Тобто в ньому відсутній радянський підтекст і в нас були прецеденти його святкування до союзу. На них варто звертати увагу.  Свята до радянського періоду варто співвідносити зі святами з нашої історії або знаходити якісь інші виходи. Це, взагалі-то, почалося з перейменування свята парламентом у 2017 році, коли його почали прив’язувати до подій у Галичині. Джерело: 056.ua