Що чекає на Україну восени та взимку: три сценарії розвитку ситуації в енергосистемі

До початку опалювального сезону залишилось півтора місяці. Україна готується не лише до зими, а й до можливих атак на енергосистему. Різні сценарії, за якими може розвиватися ситуація у найближчі місяці, розглянуло РБК-Україна, передає редакція 056. Енергетичні компанії України практично увійшли до фінальної стадії підготовки до зими. Вони завершують ремонтні роботи на об'єктах, щоб звести до мінімуму можливість масштабних відключень електроенергії. Особливо у разі повторення масованих атак по енергосистемі. А їх верогіднісь досить велика. За даними ГУР, ворог зараз вивчає наші енергетичні об'єкти, шукає їхні вразливі місця та розташування систем ППО. План відновлювальних робіт в енергосистемі України – непублічний документ. Проте, за останніми даними Міненерго, на деяких об'єктах ремонти виконано на 70%, і це відповідає плану, зазначили у відомстві. В атомній генерації (АЕС) відремонтовано 6 блоків – (5420 МВт), що становить 70% потужностей, у ремонті знаходяться ще 3 блоки на 2415 МВт – 30%. ТЕС: відремонтовано 24 енергоблоки – 62% , загальною потужністю 4337 МВт. ТЕЦ: відремонтовано 23 одиниці обладнання – 70% . ГЕС: відремонтовано та в ремонті 32 гідроагрегати – 68%, потужністю 1757,1 МВт. На початок зими всі ремонтні роботи планується повністю завершити, повідомили у Міненерго. Але вже зараз можна сказати, що ймовірність проблем із генерацією буде досить великою, навіть якщо план ремонтів буде виконано. Насамперед, може виникнути нестача вугільної генерації. Чи вистачить генерації взимку? Перед початком обстрілів у 2022 році у загальній енергосистемі було 13,6 ГВт доступної потужності від вугільної генерації. Виходячи з цифр Міненерго, навіть якщо на ТЕС проведуть усі заплановані ремонти, загальна потужність становитиме 7 ГВт – практично вдвічі менше, ніж було раніше. Тепловою генерацією займаються станції "Центренерго", "Донбасенерго" та ДТЕК. "Центренерго" повідомило РБК-Україна, що до початку опалювального сезону, тобто до 15 жовтня, планує забезпечити 1200 МВт електроенергії. Через обмеження воєнного часу та з метою безпеки в ДТЕК інформацію про доступні потужності не розкривають. Але в коментарі зазначили, що в рамках підготовки до ОЗП дев'ять ремонтів енергоблоків уже зроблено, сім – у процесі, а до кінця року всього буде відремонтовано 27 енергоблоків ТЕС. ТЕС всіх компаній разом із близько 9 ГВт від атомної генерації у сумі повинні дати понад 16 ГВт. Хоча, за словами директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка, цього буде мало, навіть якщо гідрогенерація збільшить вироблення електроенергії, що можливо за досить теплої зими. Дефіциту, за його словами, уникнути навряд чи вдасться з огляду на збільшення потреби в е/е взимку. "Навіть з огляду на можливості гідростанцій і ТЕЦ (у великих містах) – чи вистачить цього для покриття попиту? Навіть з урахуванням імпорту – дуже не впевнений", – зазначив він у коментарі РБК-Україна. До речі, імпорт електроенергії не завадив би і зараз, особливо наприкінці серпня, коли через високі температури споживання сильно зросло. "Укренерго" вже близько двох тижнів практично щодня просить аварійну допомогу в Європі. “У нас останні два тижні багато проблем із покриттям споживання. Доводиться просити допомогу у сусідніх країнах – це Словаччина, Польща, іноді Румунія. Тому дуже складно давати раду таким навантаженням”, – зазначив голова правління “Укренерго” Володимир Кудрицький. Нестача е/е відбувається через те, що відновлення електростанцій ще не завершено. Імпорт, за словами Кудрицького, зараз практично не йде через цінові обмеження в Україні, які нижчі від цін на е/е в Європі. Обмеження цін для бізнесу у вигляді прайс-кепів встановила НКРЕКУ на початку повномасштабного обстрілу України минулого року, щоб уникнути підвищення ціни е/е всередині країни. У липні 2023 року прайс-кепи були підвищені, але їх новий рівень не вирішив проблему – імпорт не відновився. "Укренерго" доводиться покривати дефіцит аварійними поставками е/е в піковий годинник, що обходиться значно дорожче за імпорт. Виходячи з аналізу директора енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимира Омельченка, оператор системи передачі лише за останній місяць переплатив до 8 млн євро за аварійну допомогу. "Для мінімізації дефіциту потужностей в осінньо-зимовий період, який може становити в окремі години у певні дні до 3 ГВт, імпорт відіграватиме надзвичайно велику роль через його покриття до 50% (дефіциту – ред)", – переконаний Омельченко. Як вдалося з'ясувати РБК-Україна, поки що скасування або підвищення прайс-кепів не буде через ризик зростання підвищення ціни на е/е. Але якщо ситуація вимагатиме відновлення активного імпорту, то обмеження можуть бути скасовані в екстреному порядку. “Якщо треба буде скасувати, то рішення НКРЕКП може бути прийняте за один день”, – сказав РБК-Україна джерело в структурах влади, яке впритул займається питаннями енергетики. Наразі в Україні є технічна можливість імпортувати 1,2 ГВт електроенергії на день – це більше потужності одного блоку атомної АЕС. За словами Кудрицького, приблизно така ж потужність буде потрібна енергосистемі за сильних морозів. Три сценарії на осінь та зиму Ніхто не може сказати, напевно, чого чекати і точно спрогнозувати ситуацію в енергосистемі на найближчий опалювальний сезон. Проте, можна припустити логіку розвитку подій залежно від інтенсивності обстрілів. N1 Позитивний, але малоймовірний Якщо обстрілів енергосистеми не буде, а план ремонтів буде виконано, то ризиків серйозних проблем в е/е практично не виникне. "Якщо обстрілів не буде, то можемо говорити, що майже у всіх випадках можна буде покрити споживання та уникнути масштабних відключень", – заявив Кудрицький. Щоправда, у цьому разі ризики мінімізуються залежно від можливості імпорту електроенергії. Але якщо дефіцит буде невеликим, можна буде обійтися і аварійною допомогою. Однак такий сценарій малоймовірний, оскільки за багатьма прогнозами і експертів, і представників влади атаки росіян можуть бути досить активними, у тому числі на системи передачі е/е від теплових і атомних електростанцій. Директор центру "Психея" Геннадій Рябцев вважає, що ризики стабілізаційних відключень з великою ймовірністю збережуться у прифронтових районах, де відновлювальні роботи було проводити складно – частини районів Херсонської, Запорізької, Харківської, Донецької, Луганської, Миколаївської та Дніпропетровської областей. “Велика ймовірність, що відбуватимуться стабілізаційні відключення. Крім того, якщо будуть погіршення погодних умов, може бути відключення через пошкодження”, – зазначив він. N2 Реальний, але небажаний Чого чекати, якщо прогнози з обстрілу виправдаються і масштабні атаки ракетами та дронами відновляться? Прогнозувати наслідки зараз досить складно – все залежить від характеру ударів та місць поразки. "Спрогнозувати, що вийде з ладу, складно", – сказав Кудрицький. Роботу із захисту енергооб'єктів проведено, кажуть і в енергокомпаніях, і в держструктурах. Заміна пошкоджених трансформаторів ведеться – постачання більшої частини нової техніки в Україну очікується восени. Тож у разі пошкоджень працюючих трансформаторів встановлення нових буде можливим протягом максимум двох тижнів, вважає Харченко. До того ж механізми зміни енергокомунікацій та захист енергооб'єктів минулого осінньо-зимового сезону вже відпрацьовані. Це має допомогти уникнути довгострокових перебоїв у енергопостачанні. Система комунікацій розгалужена – при пошкодженні розподільних ліній можна буде знайти альтернативний варіант поставок. Додаткові захисні заходи енергооб'єктів знизили рівень їх вразливості від зовнішнього впливу. Але на сьогоднішній день, зазначив співрозмовник видання в органах влади, у чиновників немає можливості контролювати ремонти на енергооб'єктах. У галузі кажуть, що всі роботи проводяться як слід, проте перевірити їхню якість практично неможливо. "Ми не можемо провести інструментальну діагностику. Це не може зробити інституційно ні Міненерго, ні Держенергонагляд", – зазначив один із співрозмовників. За його словами, доводиться вірити на слово, що об'єкти після ремонтів витримають нові атаки, якщо вони відбудуться. Ресурсів для проведення всіх необхідних роботу у генерації більш ніж достатньо, запевнило джерело у владі. N3 Найгірший з можливих – блекаут Третім, найгіршим сценарієм, ще минулого року розглядався повний блекаут через масовані атаки по енергосистемі. Тобто тривала відсутність електроенергії якщо не по всій країні, то на її великій частині. Але зараз такий варіант неможливий, вважають експерти, з якими спілкувалося РБК-Україна. До того ж, в ГУР не очікують таких же масованих ударів, як торік. “Зараз реалізація такого сценарію не те, що практично навіть теоретично неможлива. Це як зустріти динозавра на вулиці”, – переконаний Рябцев. Цей максимально негативний сценарій міг бути реалізований лише в тому випадку, якби Україна відмовилася від відновлення зруйнованих об'єктів, зовнішньої допомоги та відключила систему ППО, зазначив експерт. Найгіршим варіантом зараз, на його думку, може бути повернення стабілізаційних відключень по всій території країни, які українці пережили минулого року. "При цьому збережеться керованість системою з боку "Укренерго" та обленерго, зруйновані об'єкти будуть відновлюватися повільно, буде брак обладнання через зриви його постачання", – зазначив Рябцев. І навіть такий сценарій є малоймовірним, вважає він. Навіть якщо блекаут наступної зими нам і не загрожує, розслаблятися не варто. Тимчасові перебої з енергопостачанням будуть можливі. Експерти радять перевірити справність побутових генераторів, якщо потрібно замінити їх на нові, запастися акумулюючими пристроями та автономними джерелами світла. Джерело: 056.ua