Українські біженці, майже мільйон яких наразі живуть і працюють у Німеччині, є чудовою можливістю для німецьких компаній і вирішити питання нестачі робочої сили, і створити заділ для майбутньої тіснішої співпраці з Україною, заявив канцлер Німеччини Олаф Шольц на відкритті шостого українсько-німецького бізнес-форуму в Берліні у вівторок.
"Скористайтеся цим величезним потенціалом. Інтегруйте українців, які тут із нами, у свої компанії. Навіть якщо ці жінки та чоловіки повернуться в Україну після війни, вони стануть цінним активом для своїх компаній. Тому що тоді вони утворюють "людські мости" з країною, яка, будучи кандидатом на членство в ЄС, володіє величезним економічним потенціалом", — наголосив канцлер.
За його словами, багато українських біженців у ці тижні та місяці закінчують інтеграційні курси, багато тепер розмовляють німецькою і майже всі вони добре освічені.
"Це гарантія того, що економічні відносини між Німеччиною та Україною розвиватимуться ще краще і динамічніше в майбутньому", — охарактеризував інтеграцію українців у німецькі компанії Шольц.
Він зазначив, що Україна — це країна з мільйонами працьовитих, добре освічених громадян. "Країна, з якою ми пов'язані тісніше, ніж будь-коли раніше, завдяки українцям, які зараз живуть тут із нами", — наголосив канцлер Німеччини.
За даними організаторів форуму, серед яких — Німецька торгово-промислова палата (DIHK), Східний комітет німецької економіки (OA) та Німецько-українська торгово-промислова палата (AHK Ukraine), захід зібрав понад 500 учасників, які хочуть дізнатися про економічний розвиток України під час війни, а також про наявні можливості співпраці й інвестицій. Цьогорічна конференція має назву "Економіка України знову зростає, незважаючи на війну/Попит з боку німецьких компаній". Три панельні дискусії присвячені темам інфраструктури, енергетики та оборони.
"Незалежно від війни вже розпочато десяток інвестиційних проєктів, і німецькі компанії наразі звертаються по інвестиційні гарантії до федерального уряду ще стосовно 30 проєктів. Відновлення розпочалося, і до неї долучилися німецькі компанії", — наголосив заступник голови OA Крістіан Брух (Christian Bruch).
За його словами, ризик війни можна контролювати, особливо в західній і центральній частинах країни, однак необхідні привабливіші пропозиції державного і приватного фінансування, а також страхові рішення.
Керуючий директор AHK Ukraine Райнер Перау також вважає, що безпекова ситуація дає змогу в більшості регіонів відновити ділові поїздки, щоб започатковувати бізнес.
Зазначається, що за перші вісім місяців 2023 року німецько-українська торгівля зросла приблизно на 30% і сягнула EUR6,2 млрд: імпорт у Німеччину знову трохи знизився — на 5,5%, до EUR1,8 млрд, тоді як експорт зріс на 52% — до EUR4,4 млрд.
Як повідомлялося з посиланням на Євростат, статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 31 серпня 2023 року мали 4 млн 155,6 тис. громадян країн, які не входять до ЄС, котрі залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, 98% з яких — громадяни України.
Згідно з даними Євростату, на кінець серпня основними країнами ЄС, які прийняли одержувачів тимчасового захисту з України, були Німеччина (1 млн 175,70 тис. осіб; 28,3% від загальної кількості), Польща (960,55 тис. осіб; 23,1%) і Чехія (365,09 тис. осіб; 8,8%). Сумарна частка цих трьох країн становить 60,2%. При цьому за останні п'ять місяців кількість бенефіціарів тимчасового захисту від України в Німеччині збільшилася на 108 тис. осіб, у Чехії — на 39,8 тис., тоді як у Польщі скоротилася на 39,2 тис.
