Спроби Міністерства оборони РФ заявити, що російські війська відреагували на український удар 31 грудня по російських позиціях у Макіївці, викликають подальше невдоволення в російському інформаційному просторі, наголошується у звіті аналітиків Інституту вивчення війни (ISW) за 8 січня.
Зокрема, 8 січня Міноборони РФ оголосило, що російські сили провели "операцію відплати" проти українських військ за удар 31 грудня по Макіївці, під час якої удару у відповідь нібито було завдано по кількох пунктах тимчасової дислокації українських військ у Краматорську Донецької області, унаслідок чого загинуло понад 600 українських військовослужбовців. Це твердження є неправдивим, зазначають аналітики. Фінський репортер побував на місці удару в Краматорську 8 січня і зазначив, що удар припав на порожню школу.
"Кілька російських блогерів негативно відреагували на заяву Міноборони Росії, зазначивши, що Міноборони Росії часто подає шахрайські заяви, і критикують російське військове керівництво за те, що воно сфабрикувало історію, щоб "помститися" за удар по Макіївці, замість того, щоб притягти російське керівництво до відповідальності за втрати", – йдеться у звіті.
Аналітики зазначають, що регулярне застосування Міноборони РФ риторики "відплати", що розпочалося разом із масованими ударами по критично важливій інфраструктурі України в жовтні 2022 року (тоді Міноборони РФ використало аналогічне формулювання "відплати" проти заявлених українських ударів по мосту через Керченську протоку та іншій російській інфраструктурі), призвело до створення негативного зворотного зв'язку. Російське військове керівництво намагається реагувати на успіхи українських наступальних дій діями у відповідь, що потім відкриває Міноборони для постійної критики з боку незадоволених російських блогерів, які відзначають свою переконаність у тому, що Міноборони реагує у неправильний спосіб або на неправильні події. Реакція Міноборони Росії на удар по Макіївці є явним продовженням цієї моделі невдоволення та відплати, яка вкотре відкрила можливість для рішучої критики російського військового керівництва щодо ведення ним війни.
Керівник ПВК Вагнера Євген Пригожин, згідно з наявною інформацією, намагається використовувати українські природні ресурси навколо Бахмута у фінансовому плані. Зокрема, 5 січня неназваний представник Білого дому заявив, що Сполучені Штати вважають, що Пригожин прагне добувати сіль та гіпс із шахт у районі Бахмута для отримання грошової вигоди. У свою чергу Пригожин заявив, що в шахтах навколо Бахмута та Соледара може розміщуватись особовий склад та військова техніка на глибині від 80 до 100 метрів, а також що у них зберігається зброя часів Першої світової війни. Ці заяви розкритикував російський військовий блогер, який заявив, що про ці шахти було загальновідомо під час розроблення плану наступу, а також відкинув твердження про наявність у цьому районі історичної зброї.
Міністерство оборони Великої Британії підтвердило попередні оцінки ISW про те, що російські сили готуються до можливих майбутніх контрнаступів України у Запорізькій чи Луганській областях. 8 січня Міноборони Великої Британії повідомило, що останніми тижнями російські війська розширили оборонні укріплення в Запорізькій області вздовж лінії Василівка – Оріхів та утримують велике угруповання військ на цій ділянці у такий спосіб, що можна припустити, що російське командування занепокоєне можливістю великого українського контрнаступу на півдні України.
Міноборони Великої Британії припустило, що російські сили зіткнулися з двома однаково серйозними сценаріями контрнаступу: український прорив на запорізькій лінії, який може серйозно підірвати життєздатність російського сухопутного мосту, що з'єднує Ростовську область з окупованим Кримом, або український прорив на Луганщині, який може ще більше звести нанівець наступальну мету Росії з окупації всього Донбасу. ISW також відзначає ознаки підготовки росіян до рішучого наступу (ймовірно, оборонного характеру) вздовж лінії Сватове-Кремінна в Луганській області.
