Ольга Лобайчук, начальник Управління захисту прав споживачів фінансових послуг Національного банку України
Превентивні методи захисту прав споживачів фінансових послуг найдієвіші. Адже завжди легше попередити проблему, ніж долати її наслідки. Саме тому для Національного банку залишається важливим питання розкриття інформації для споживача ще на етапі вибору фінансової установи та її послуг, а також суттєве вдосконалення умов договорів фінансових установ. Що вже зроблено регулятором у цьому напрямі – далі.
Розкриття інформації на вебсайтах та в рекламі
У жовтні 2021 року Національний банк затвердив вимоги до розкриття небанківськими фінансовими установами повної інформації про послугу споживчого кредитування та повну вартість кредиту для споживача. Це стосується вебсайтів фінансових установ, поширення інформації в рекламі, інформування під час користування кредитом, а також особливостей розкриття інформації щодо мікрокредитів. Вимоги розроблені з урахуванням особливостей діяльності фінансових компаній та гармонізовані з уже діючими вимогами для банків. Тому в контексті цього питання усі фінансові установи, які займаються споживчим кредитуванням населення, у рівних умовах.
Передумовою для першочергового розроблення саме цих вимог стало поширення фінансовими установами оманливої практики, коли в рекламі споживчих кредитів, а особливо мікрокредитів, зазначалася перекручена та неповна інформація. Наприклад, сумнозвісні кредити “під 0%”, які є більше казкою, аніж реальністю. Розповсюдженим явищем було й те, що на вебсайтах фінансових установ не було повної інформації про вартість та істотні характеристики споживчого кредиту. І, чи не найголовніше, споживач не завжди отримував інформацію про можливі наслідки в разі порушення умов кредитного договору.
На сьогодні Національний банк має чіткі вимоги до реклами споживчих кредитів. Вона має містити максимальну суму кредиту, строк кредитування, реальну річну процентну ставку або ж не містити жодних із цих трьох істотних умов і бути іміджевою чи категорійною. Заборонено викладати інформацію у способи, що ускладнюють її сприйняття: писати примітки на полях, використовувати колір тексту, що зливається з фоном, будувати з тексту геометричні фігури тощо.
На всіх вебсайтах фінансових установ повинна бути достатня за обсягом, достовірна інформація про умови надання споживчих кредитів, а саме:
- істотні характеристики споживчого кредиту – його сума, строк, вартість, комісії, процентні ставки – у стандартизованому форматі;
- інформація про вартість супровідних послуг (наприклад, страхової компанії, державного реєстратора, нотаріуса, оцінювача);
- умови дострокового повернення, а також штрафні санкції в разі порушення умов кредитування тощо.
Споживач ще на етапі вибору кредитора повинен мати змогу отримати повну та зрозумілу інформацію з вебсайту фінансової установи для легкого порівняння з аналогічним кредитним продуктом іншої небанківської фінансової установи чи банку. Тому на вебсайтах фінансових установ уже з 2022 року повинна оприлюднюватися інформація, мінімально необхідна споживачеві. Також незабаром на вебсайтах небанківських фінансових установ з'явиться калькулятор для розрахунку загальної вартості кредиту з урахуванням усіх витрат на супровідні послуги, податків, зборів тощо.
Удосконалення умов договорів банків та небанківських фінансових установ
Услід за чесною рекламою мають йти не менш чесні договори. Без вигаданих термінів, мікроскопічного шрифту та умов, що суперечать законодавству. Тому Національний банк установив додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику, а також, ще раніше, до кредитних, депозитних та договорів про відкриття та ведення поточних рахунків банків.
Встановлено технічні вимоги до викладення тексту договорів для полегшення його сприйняття. Якщо узагальнити – договори повинні бути читабельними. Дрібний шрифт та яскраві кольори – заборонено. Договори у вигляді електронних документів мають бути підписані кваліфікованим електронним підписом чи кваліфікованою електронною печаткою кредитодавця із зазначенням дати та часу. Споживач, зі свого боку, також має накласти кваліфікований електронний підпис.
Загальна вимога до усіх договорів – не мати недобросовісних умов. Договори не повинні містити:
- право фінустанови на односторонню зміну умов договору без фактичного надсилання повідомлення споживачеві;
- право фінустанови встановлювати плату, уключаючи будь-яку компенсацію, за повне або часткове дострокове повернення кредиту;
- зобов’язання споживача повідомити про намір розірвати договір або достроково виконати зобов’язання за договором у строк, що не є розумним, або необґрунтовано завчасно;
- вимагати від споживача сплати послуг фінансової установи або третіх осіб, строк (термін) надання яких за договором ще не настав, якщо інше не визначено законодавством України;
- одноосібно визначати належність виконання сторонами умов договору тощо.
Усі перераховані заборони – відповідь на реальні проблеми, виявлені під час опрацювання скарг споживачів.
Як діяти споживачу, якщо він підписав недобросовісний договір з фінустановою
Насамперед варто звернутися з письмовою скаргою до керівництва банку чи небанківської фінансової установи. Якщо договір дійсно містить пункти, що суперечать законодавству України та/або нормативно-правовим актам Національного банку, фінустанова зобов’язана усунути порушення. Якщо фінустанова не відреагує на скаргу – зверніться до Національного банку.
Які заходи впливу застосовуватиме Національний банк до порушників
За порушення вимог до договорів або інформаційного забезпечення клієнтів Національний банк передбачив заходи впливу: від вимоги усунути порушення до тимчасового зупинення або анулювання ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг. Крім того, за порушення вимог до реклами передбачені окремі штрафи.
Для кредиторів – небанківських установ усі ці вимоги є новими та набирають чинності на початку січня та лютого 2022 року. Йдеться про постанови Правління Національного банку № 100 "Про затвердження Положення про інформаційне забезпечення фінансовими установами споживачів щодо надання послуг споживчого кредитування" та № 113 "Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)".
Національний банк запланував пріоритетний та посилений безвиїзний нагляд за дотриманням небанківськими фінансовими установами цих вимог уже починаючи з лютого. Пріоритетність та нагальність питання зумовлено саме потребою в докорінній зміні практики кредитування фінансовими компаніями та приведення її до цивілізованого рівня. Ми відчуваємо всі проблеми споживачів, які виникли на ринку за роки, коли не було такого регулювання. Тому реагування Національного банку на порушення буде швидким та рішучим.
