Мінрозвитку та Habitat for Humanity планують переобладнати покинуті будівлі під житло для ВПО, але юристи та НАЗК попереджають про ризики непрозорого відбору об'єктів та юридичні колізії.
Ініціативу Мінрозвитку спільно з Habitat for Humanity реалізують на підставі закону №4080-IX та постанов Кабміну, однак юристи й НАЗК попереджають про ризики непрозорого відбору об’єктів і юридичні колізії щодо "безхазяйного" майна та відумерлої спадщини. У перевагах і "підводних каменях" такого рішення розбиралися журналісти УНН.
Деталі
Ініціативу реалізовуватиме Міністерство розвитку громад та територій спільно з Habitat for Humanity. Це міжнародна неприбуткова організація, яка займається забезпеченням людей доступним та безпечним житлом і діє у понад 70 країнах світу. У Європі організація зосереджується на реконструкції житла, підтримці внутрішньо переміщених осіб, розвитку соціального та муніципального житлового фонду.
Правові підстави для реалізації проєкту надав Закон України №4080-IX, який передбачає додаткові механізми забезпечення ВПО житлом.
А підзаконні акти Кабміну деталізували:
- порядок обстеження (постанова Кабміну № 489);
- положення про комісії (постанова Уряду № 493);
- рамку створення й функціонування системи з дедлайном запуску не пізніше 1 жовтня 2026 року (постанова Кабінету міністрів України № 894).
Житло для ВПО: що пропонують евакуйованим українцям профільне міністерство і фонд
Розселення ВПО в межах проєкту розглядають у кількох типах об’єктів: покинутих житлових будинках, що перебувають на балансі громад, незаселених гуртожитках, а також адміністративних будівлях, які наразі не використовуються.
Проєкт має два пов’язані між собою напрями.
Перший напрям це інвентаризація і технічний відбір вільних або давно невикористовуваних об’єктів, насамперед державної та комунальної нерухомості, які реально можна переобладнати під доступне чи соціальне житло.
Другий напрям – юридичне впорядкування майна, яке потенційно може поповнити житловий фонд: зокрема квартир без спадкоємців (відумерла спадщина) та безхазяйної нерухомості. Після оформлення такого майна його планують внести в облік/систему і передати в управління громадам.
На першому етапі запланували пілот у трьох областях: Київській, Івано-Франківській та Полтавській. Наразі триває відбір 60–70 об’єктів, із яких для підготовки детальних інвестиційних рішень мають відібрати 10–15 – там, де реконструкція технічно та економічно обґрунтована.
На Полтавщині вже ідентифікували 13 об’єктів та квартиру в житловому будинку, де можуть проживати переселенці після ремонтів і переобладнання та підключення мереж.
Паралельно формуватимуть базу даних із географічними координатами для сумісності з державною житловою ІАС, запуск якої прив’язали до жовтня 2026 року.
Як обиратимуть нерухомість для переобладнання у житло для евакуйованих
Спочатку місцева влада працюватиме над виявленням та ідентифікацією нерухомого майна, яке законодавчо й технічно можна буде використати для проєкту.
Другий етап передбачає визначення типу таких будівель. Адже, залежно від цього, різнитиметься "правова дорога", якою піде передача майна під реалізацію пілоту, згідно з чинним Цивільним кодексом.
Так, долю державної та комунальної власності вирішуватимуть координаційні комісії. Якщо ж йтиметься про квартиру чи будинок без спадкоємця, то весь подальший шлях майна визначить рішення суду, яким його визнають (або не визнають) відумерлою спадщиною. Після цього майно перейде на баланс громади, яка отримає право ним розпоряджатися.
А от безхазяйну нерухомість спочатку потрібно буде взяти на облік із подачею в медіа відповідного оголошення. Після того, як з моменту його подачі мине рік, суд зможе винести рішення про його передачу у комунальну власність.
Третій етап – власне засідання координаційної комісії, на якому встановлять черговість і терміни обстеження майна. Займатиметься цим комісія з обстеження. Вона має провести виїзд, сфотографувати будинок, гуртожиток чи квартиру, скласти відповідний акт і надати свій висновок.
Ці документи на п’ятому етапі розгляне координаційна комісія. У результаті потенційне житло для ВПО внесуть до ІАС.
При цьому будівлі можуть визнати одразу придатними для проживання людей, або такими, яким необхідна реконструкція. У другому випадку потрібно буде скласти проєкт, прорахувати кошторис, закупити всі необхідні матеріали та провести ремонт.
Як може відбуватися заселення евакуйованих у житло від держави
Для ВПО можуть застосувати вже чинну в Україні для подібних ситуацій модель. Вона передбачає, що спочатку люди подають заяви. Потім комісія розглядає їх, встановлює пріоритетність й ухвалює позитивне чи негативне рішення. Після цього з переселенцями можуть укласти договір користування або оренди й люди зможуть заселятися в житло.
Житловий проєкт для ВПО: що говорить влада
Віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, відреагувавши на резонанс навколо теми, у своєму офіційному Telegram-каналі написав таке:
Наш підхід простий: якщо в громаді є державна чи комунальна будівля, яка простоює, вона має працювати на людей
– йдеться в дописі.
При цьому підкреслив, що йдеться виключно про порожні будівлі, які роками не використовуються. Водночас Кулеба наголосив, що ініціатива не стосується приватного житла, а рішень про вилучення чи будь-яке втручання у приватну власність немає і бути не може.
Українцям ситуацію з житлом для ВПО в ефірі суспільного мовника також пояснював народний депутат Павло Фролов.
Він пояснив, що за оцінками не лише українського уряду, а Світового банку, Єврокомісії та ООН, в нас близько 6 мільйонів українців повністю або частково втратили житло. У перерахунку йдеться про 2,5 мільйони господарств.
Нова ініціатива Мінрозвитку – спроба вирішити проблему системно.
Верховна Рада за ініціативи нашої комісії ухвалили закон про створення реєстру потенційного житла для ВПО. Він буде у вигляді мапи, де буде видно фото об'єктів, буде видно, скільки там можна розмістити людей, має бути там інформація про кількість необхідних інвестицій, щоб перевести цю нерухомість у належне для проживання стан
– пояснив нардеп.
Він також уточнив, що займатися цим буду два види комісій: обласні та районні. До них увійдуть представники громадськості, тобто ті громадські організації, волонтерські організації, ради ВПО, які створені з самих переселенців.
Більше того, робота у цій сфері розпочалася далеко не вчора. Наразі близько трьох тисяч об'єктів вже передали на таку інвентаризацію.
Однак, за словами Фролова, існує проблема: велика частка державного, комунального та "безгосподарного" житла мало придатна для проживання людей. Державі було б набагато вигідніше будувати житло за новими стандартами на земельних ділянках, що пустують. Проте, громади не поспішають їх виділяти.
Ризики та "підводні камені" нового проєкту забезпечення ВПО житлом
Попри запевнення представників профільного міністерства, що ризики у новому проєкті мінімальні, юристи наголошують на одразу кількох суперечливих моментах.
Перший стосується права власників і спадкоємців. Квартири, що переходять громаді як відумерла спадщина – не конфісковані остаточно. Громада зобов’язана задовольняти вимоги кредиторів спадкодавця, а спадкоємець, який з’явиться пізніше, може вимагати повернення майна або компенсації у разі його продажу. Тому правники говорять про те, що розміщення ВПО в таких квартирах доцільно оформлювати як тимчасове користування або оренду з урахуванням ризику повернення.
Також існують ризики маніпуляцій під час формування переліків об’єктів.
Основна вразливість переліків майна – непрозорий відбір об’єктів і можливі зловживання. Відсутність публічних документів і обґрунтувань підвищує ризики неправомірного перерозподілу майна та ускладнює контроль.
Крім того, навіть у НАЗК вказують на корупціогенні фактори у проєкті порядку для заяв ВПО: непрозора процедура, відсутність пріоритетності, суб’єктивність рішень і юридична невизначеність щодо подання заяв та суб’єкта рішення. Агентство наголошує на потребі чітких адміністративних процедур і формалізованих критеріїв як запобіжника.
Нагадаємо
Кабмін спростив механізм забезпечення житлом переселенців. Організації, які надають прихисток ВПО, тепер можуть орендувати державне та комунальне майно на пільгових умовах.
