Директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіна Георгієва заявила, що 2023-й для глобальної економіки буде важчим, ніж рік, який залишився позаду.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
Георгієва підкреслила, що для більшої частини світової економіки 2023 рік буде важким, оскільки основні рушії глобального зростання – Сполучені Штати Америки, Європа та Китай – відчувають послаблення активності.
“Чому? Тому що три великі економіки – США, ЄС і Китай – уповільнюються одночасно”, – підкреслила вона.
Директор МВФ нагадала, що у жовтні Фонд знизив свій прогноз щодо глобального економічного зростання в 2023 році, враховуючи вплив війни Росії в Україні, а також інфляційний тиск і високі відсоткові ставки, ухвалені центральними банками багатьох країн. Однак відтоді Китай скасував свою політику “нульового зараження” COVID-19 і розпочав хаотичне відновлення національної економіки, хоча споживачі залишаються обережними, оскільки кількість випадків коронавірусу постійно зростає. Тому лідер Китаю Сі Цзіньпін днями закликав до більших зусиль та єдності, оскільки Китай вступає в “нову фазу”.
“Вперше за 40 років зростання Китаю в 2022 році, ймовірніше, буде на рівні або нижче глобального зростання”, – наголосила Георгієва.
При цьому вона зазначила, що річне зростання в Китаї, можливо, прискориться в 2023 році до 4,4%, тоді як світова активність ще більше уповільниться. Однак коментарі директора МВФ свідчать про те, що наприкінці січня, коли МВФ зазвичай оприлюднює оновлені прогнози під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі, може відбутися ще одне скорочення прогнозів як для Китаю, так і для глобальної економіки загалом.
Водночас, відзначає Георгієва, економіка США відокремлена і може уникнути прямого спаду, який, ймовірно, вразить третину світових економік.
“США найбільш стійкі і можуть уникнути рецесії. Ми бачимо, що ринок праці тут залишається досить сильним”, – констатує очільник МВФ.
Але цей факт сам по собі ризикований, оскільки може перешкоджати прогресу, якого планує досягти Федеральна резервна система США (ФРС), аби повернути інфляцію в країні до цільового рівня у 2%. Дійсно, американський ринок праці перебуває у центрі уваги чиновників ФРС, які прагнуть, щоб попит на робочу силу зменшився, аби сприяти зниженню цінового тиску.
