Ворожа пропаганда в Україні руйнує родини, – ВІДЕО

​​Триває п’ятдесята доба героїчного протистояння Українського народу російському воєнному вторгненню. За цей період було створено багато нових родин, проте деякі зазнали впливу ворожої пропаганди. Через останню руйнується зв'язок із навіть найріднішими людьми. До редакції потрапила реальна історія про те, як війна та ворожа пропаганда зруйнувала родину та розділила близьких людей як в прямому сенсі, так і за поглядами на те, що відбувається. Наша героїня розповідає, що не може переконати рідного батька у цинізмі та абсурдності матеріалів російських та проросійських інформаційних «СМІтників». Після початку війни у 2014 році він, не піддавшись вмовлянням родини, яка потребувала його турботи, залишився на сході України, звідки був родом. Згодом ця територія була тимчасово окупована та перейшла під контроль росії та зрадників, які стали на її бік. Звичайно, окупанти, які не можуть та не збирались дбати про населення цих територій, почали щедро годувати його дезінформацією, намагаючись викорінити навіть думки про єдність з Україною.  Зустрічі з батьком через відстань та складнощі маршруту ставали все рідшими та прохолоднішими, він відчутно віддалявся і, що найважче, навіть на рівні сприйняття реальності. Одного разу він, який раніше працював на одному з численних підприємств гірничо-металургійного комплексу українського Донбасу, яке майже зупинилось та було розграбовано з приходом окупантів на нашу землю, долучився до антиукраїнської пропаганди, збираючи та надаючи матеріали для її створення контрольованим росією псевдомедійним ресурсам. Постійно говорив дурниці про те як погано жити в Україні, переконував рідну доньку, що в Україні вода та електропостачання подаються по годинах, стверджував, що точно знає про порожні полки у продовольчих магазинах. Не бажав навіть слухати, що вона тільки повернулась з магазину, де є все.  Після цього переконувати батька у відсутності нацистів та переслідувань російськомовних донька вже не намагалась. 8 квітня після російської атаки на мирних мешканців на залізничному вокзалі в Краматорська, він, очікувано, заперечував причетність окупантів до цього, відкидав пропозиції переглянути альтернативні українські та західні джерела. Та чому ж наш співвітчизник настільки «зазомбований», що не вірить найближчим для нього людям? Не секрет, що вторгненню росії як у 2014 році, так і 24 лютого передувала масована інформаційна обробка російського населення, істотна частина якого виявилась нездатним їй протистояти. І це не тільки через багаторічне залякування путінським диктаторським режимом, а й через власну малодушність, нездатність відстоювати власні права і свободи. Ці ознаки притаманні невизначеним, слабким особам, які не звикли брати відповідальність за своє життя на себе, тому й перекладають її на інших, спираються на оцінки інших нав’язаних їм «лідерів». Найбільш піддатливими цьому люди стають під час кризових явищ, які посилюють невизначеність та створюють необхідність у тих, хто скаже як діяти.  Тривала криза поглинула росію за часів диктатора і тому роками там формувалось безвільне та безправне суспільство, яке «харчується» брехнею на державному рівні, боїться навіть думати вилізти з ями, в яку їх загнали їх же обранці. Тому вони та наші недолугі співвітчизники – колаборанти вірять в цинічну маячню та підтримують військових злочинців. Тому «орки» так дивуються буденним для українців речам та рівню життя, нищать з ненавистю те, що ми будували своєю працею, заздрять українцям, які живуть вільно, мають силу духу боротися за свої права, мужньо захищають Україну. Необхідно пам'ятати, що не можна вірити брехливим російським та проросійським ЗМІ, треба бути пильними, перевіряти інформацію, навіть від близьких, які можуть бути під ворожим впливом, довіряти тільки офіційним джерелам, зберігати розсудливість. Тому, ми вже їх перемогли та викинемо з нашої землі, притягнемо до відповідальності та все відбудуємо!  Джерело: 056.ua