Війна в Україні може стати поштовхом до нових збройних конфліктів: ризик вторгнення Китаю до Тайваню

Негативний приклад злочиних дій рф по відношенню до України може стати поштовхом до нових військових конфліктів у світі. Зокрема у Центрі протидії дезінформації при РНБО України проаналізували ризик військового вторгнення Китаю до Тайваню з огляду на війну в Україні, передає редакція.  Стратегічне значення Тайваню в боротьбі за світове лідерство між Китаєм і США полягає не лише в розташуванні цього острова, що дозволяє тримати контроль над важливими морськими торговельними шляхами.  Тайвань на сьогодні також є провідним глобальним технологічним центром: тайванські компанії постачають 63% напівпровідників у світі, на противагу 12% США. Тільки компанія Taiwan Semiconductor Manufacturing Co (TSMC) виготовляє понад половини світового обсягу чипів та близько 90% сучасних процесорів. На Тайвані потенційно можна розміщувати ракети великої дальності, здатні атакувати важливі промислові центри Китаю. Тайвань є наріжним каменем ідеологічної, дипломатичної і військової стратегії США в Азії. Тому питання чи будуть США воювати з Китаєм через Тайвань дійсно хвилює всю Азію. Тож, ймовірно, геополітичні ставки США на Тайвані значно більші, ніж щодо України. Військова присутність Китаю на островах Південнокитайського моря, яке він вважає своїми внутрішніми водами, щорічно збільшується, і потенційно може стати зоною міжнародного конфлікту.  Між Тайванем і Україною є схожі геополітичні особливості. Зокрема, це суттєво менші військові потенціали щодо агресора, відсутність офіційних військових союзників, що потребує самостійного спротиву агресії. А також неможливість посередництва ООН в конфліктах за участю Китаю або росії через їхній вплив в радбезі ООН. Обидві країни мають великого сусіда, який не визнає їхню самостійність. І Тайвань, і Україна скептично ставляться до сусідських заяв про «єдиний народ». Китай систематично здійснює інформаційні, дипломатичні та військові провокації до Тайваню, як і росія в попередні роки перед повномасштабним вторгненням.  Армії України і Тайваня суттєво менші ніж російська і китайська. Зокрема, армія КНР – найбільша в світі. В ній понад 2 млн військових і приблизно стільки ж в резервістів, а в Тайвані 163 тисячі військових і 1,5 мільйонів резервістів. Крім того армія КНР має суттєву технологічну перевагу. Військова доктрина Тайваню базується на очікуванні іноземної підтримки протягом нетривалого самостійного спротиву. Після вторгнення росії в Україну, в Тайвані створено робочу групу з вивчення тактики ведення війни в Україні, результати якої відобразяться в новій військовій доктрині Тайваню. Крім того, він збільшує військовий бюджет, змінює строк служби в армії з 4 місяців до одного року, тестує протитанкові системи Javelin, готує населення острова до виживання під час воєнних дій.  На початку російсько-української війни США відразу заявили про неможливість направлення власних військових для захисту України. В разі конфлікту Китаю проти Тайваню поки незрозуміло, чи здійснять США збройне втручання чи обмежаться постачанням зброї. Керівництво Китаю не виключає такої можливості реального військового втручання США на боці Тайваню, і ця невизначеність позиції США стримує Китай. Щодо російського вторгнення до України у міжнародному співтоваристві немає жодних протиріч щодо інтерпретації цієї війни. Ступінь санкцій проти росії в різних країнах може різнитися, але усі країни поєднані думкою, що росія вчинила серйозне порушення міжнародного права. Україна незалежна суверенна держава, визнана усім світом, а Тайвань вважається самопроголошеною державою, територія якої де-юре належить Китаю. Незалежність Тайваню офіційно визнають лише півтора десятки дрібних острівних держав. Інші, в тому числі й Україна, підтримують контакти на неформальному рівні. В 70-80-ті роки минулого століття понад 100 держав розірвали дипломатичні відносини з Тайванем і встановили їх з КНР. США в 1979 році встановили дипломатичні відносини з КНР, домовившись і надалі підтримувати Тайвань у сфері безпеки. В США діє закон про відносини з Тайванем, який вимагає постачання з боку США військової техніки і матеріалів, необхідних для підтримки достатнього потенціалу самооборони. На відміну від ситуації з Україною, китайське керівництво може заявити, що будь-яке розпочате Китаєм вторгнення до Тайваню необхідне для придушення антиурядової діяльності в одному з регіонів країни, а отже, подібні дії не порушують міжнародне право. Китайська влада офіційно заперечує проведення паралелей між Україною і Тайванем. Офіційна позиція Пекіну – в світі існує лише один Китай, і Тайвань є його невід’ємною частиною. Тайванське питання є невирішеним питанням з часів Громадянської війни, і вибір спроб розв’язати це питання є внутрішньою справою Китаю. Восени в Китаї відбудеться 20-й з’їзд Компартії Китаю, де, ймовірно, Сі Дзінпінь буде переобраний на третій термін. Тому потенційно він міг би реалізувати проект «тайваньнаш».  Сьогодні ж китайська влада використовує війну в Україні для внутрішньої пропаганди, поширюючи тему про розпалювання конфліктів з боку США і НАТО. А також, уважно слідкуючи за військовою агресією, Пекін має намір модернізувати свою армію та створює стратегічний продовольчий запас. Його масштабні закупівлі зернових вже призвели до їхнього суттєвого подорожчання на світовому ринку.  Глобальне засудження російської військової агресії проти України з боку більшості світових демократій і жорстокі санкції проти росії виявилися несподіваними не тільки для Кремля, але й для Пекіна. І сьогодні з огляду на кількість цих санкцій щодо росії, Китай розуміє, що в разі вторгнення до Тайваню, його може спіткати те ж саме. Джерело: 056.ua