З глибини козацтва, з переказів наших предків та тисячолітніх рукописів повертаєтся до України її рідний шрифт.
У Дніпрі презентували унікальний культурний і національний проєкт — «Рутенія. Графіка української мови», що має на меті відновити в Україні її справжню абетку — візуальний символ нації поряд з прапором і гербом. Тепер залишилося ввести на державному рівні.
Вперше за понад 300 років забуття українці відобразили уніфіковану, цілісну систему історично відновлених графем українських літер. В ній свастика, пташки, людина, чубчик та інші символи.
Відродження з глибини століть
У рамках проєкту відновлено автентичні рутенські літери, які використовували козаки, книжники, митці. Усі вони адаптовані до сучасності та реалізовані в понад 70 шрифтах, які вже запатентовані та захищені авторським правом.
Презентацію у Дніпрі провела українська науковиця, каліграфиня та громадська діячка Анжеліка Корнієнко.
"Це не просто шрифти — це наша ідентичність. Ми не маємо відмовлятися від того, що залишили нам наші предки. Без знання минулого — не буде майбутнього", — наголосила вона.
Літери як образи
Кожен шрифт «Рутенії» — не просто буква, а знаковий образ, який має глибоке коріння в історії, природі й фольклорі. Наприклад:
- Літера «К» — створена з образу птахів, що символізують свободу.
- Літера «Л» — містить в собі хвильку й образ людини, яка працює на землі — шану до праці та коріння.
- В українській мові не було крапочок. Були хвильки. Їх додавали над буквами «І».
- Літера «З» — походить від зіркоподібного знаку, який схожий на свастику. За ним козаки орієнтувалися по зірках (сузір’я Велика Ведмедиця, або «Великий Віс»).
Стосовно свастики, науковиця пояснила, що це український знак, який мав у культурі предків понад 100 значень і був символом руху, космосу й свободи. Але в нас його відібрали.
"В цьому знаку велика сила. Це наше, нацисти у нас його вкрали. Але ми не маємо відмовлятися від того, що нам залишили наші предки. Тому, що якщо ми не будемо знати минуле — не будемо мати майбутнього.
Унікальний проєкт в історії
Проєкт «Рутенія» — єдиний в Україні у сфері шрифтового дизайну, що здобув Національну премію України імені Тараса Шевченка. Його автор — Василь Чебаник, заслужений діяч мистецтв, професор, член-кореспондент Національної академії мистецтв України.
"Рутенія" пропонує взяти за основу нової Національної абетки шрифти їхнього проєкту та створити на їх основі цифрові версії.
Навіщо хочуть змінити шрифт
Мета авторів — домогтися, щоб нова абетка стала державною нормою. Проте Анжеліка Корнієнко визнає, що для цього потрібно ще багато часу — перш за все, щоб в інформаційному просторі сформувалось стійке українство. Але вона надіється, що через якийсь час це станеться, адже окрім історичної приналежності, він неймовірно гарний і ним легко можна навчитися писати.
"Коли запроваджували московську абетку — її вважали найгіршою. І вона досі лишається такою. Ми маємо її викорінити і повернути своє. Адже українська абетка — ідеальна", — зазначає вона.
За її словами, це не лише про шрифт. Це про ідентичність, спадкоємність і силу нації, яка пам’ятає себе.
"Національна абетка — це третій ключовий символ держави після прапора й герба. У той час як більшість країн мають свої традиційні абетки (Грузія, Ізраїль, Вірменія), Україна досі користується московитською кирилицею, яка була насаджена штучно. «Рутенія» покликана це змінити", — каже Корнієнко.
Джерело: 056.ua
