Свежие новости Днепра и Украины


Информационный портал города Днепр

Карантин і ЗНО: абітурієнти у вогні

14 мая
18:22 2020

ЗНО в Україні

Введення карантину в Україні негативно вплинуло не лише на педагогів, а й на інших учасників освітнього процесу. Особливо сильно він зачепив випускників 9 та 11 класів. Підготовка до іспитів, оформлення документів, організація вступних випробувань до закладів вищих рівнів освіти стали проблемою для всіх – школярів, педагогів та батьків.

Згідно з офіційною статистикою, станом на 2019/2020 навчальний рік в Україні є 346,2 тис. учнів 9 класів та 211,3 тис. учнів 11 класів. У порівнянні з попереднім роком кількість учнів 11 класів зросла на 12%. Кількість учнів 9 класів за цей період суттєво не змінилася: вона зменшилась всього на 1,3% у порівнянні з попереднім роком.

Так, цьогорічна державна політика щодо дистанційного закінчення школи та вступної кампанії стосується як мінімум 557,5 тис. потенційних абітурієнтів. Це 1,5% від фактичної загальної кількості населення України. Але варто брати до уваги й те, що складати екзамени та вступати до закладів вищих рівнів освіти збираються не лише випускники цього року.

Читайте також: У Міносвіти назвали дати проведення ЗНО-2020

До прикладу, на зовнішнє тестування 2020 року зареєструвалися 379,5 тис. осіб. Пропорційно випускники 11 класів цього року складають лише 55,7% від усіх зареєстрованих учасників. Тобто, є й інші категорії громадян, які також планують продовжувати своє навчання попри карантин та його незручності.

Проблеми випускників – проблеми держави

Попри продовження карантину, учні випускних класів повинні вчасно закінчити школу та зробити новий крок у доросле життя. Які проблеми створили карантинні обмеження для випускників?

Першою проблемою є неповноцінне освоєння шкільної програми випускниками. Перехід на дистанційний формат навчання поставив випускників у дуже невигідне становище. Фактично вони вимушені самостійно закінчувати шкільну програму та готуватися до вступних екзаменів. Це суттєво вплине на успішність складання вступних екзаменів/ЗНО.

Друга проблема стосується оформлення офіційних документів випускників у школах. Йдеться про документи про здобуття базової і повної загальної середньої освіти – атестати і додатки до них. Без них жоден абітурієнт не зможе вступити до закладів вищих рівнів освіти. Зобов’язання зібрати та обробити необхідні дані по випускниках, забезпечити оформлення і своєчасну видачу цих документів напряму покладене на самі школи та місцеві департаменти освіти і науки.

Також виникає питання, коли освітянам, які залучені до оформлення документів випускників, іти у свої законні відпустки. Змусити їх брати відпустки під час карантину ніхто не може. А поступове перенесення термінів проведення вступних екзаменів/ЗНО означає, що у відпустки вони зможуть піти лише після закінчення екзаменаційного періоду.

Це пов’язано з тим, що ЗНО не лише визначає конкурсні бали вступників, але й є оцінкою за державну підсумкову атестацію (ДПА) в 11 класі. Канікулярного періоду для відпусток просто не вистачить, тому або відпустки окремих педагогів будуть не до кінця реалізовані, або новий навчальний рік розпочнеться не для всіх працівників вчасно.

Третя проблема – організація вступних екзаменів та ЗНО. Вона є найсуттєвішою для майбутніх абітурієнтів, оскільки впливає на повноту реалізації права всіх громадян на освіту відповідно до ст. 53 Конституції України.

Вступні екзамени для випускників 9 класів покладені на плечі начебто автономних закладів спеціалізованої та передвищої освіти. Вони зобов’язані самостійно провести конкурсний відбір абітурієнтів з дотриманням всіх карантинних вимог, які мають бути дотримані при проведенні ЗНО для випускників 11 класів.

Саме ж зовнішнє тестування проводиться безпосередньо Українським центром оцінювання якості освіти (УЦОЯО) та Міністерством освіти і науки. Від його результатів залежать оцінки підсумкової атестації з основних предметів та рейтингові місця абітурієнтів при вступі до закладів вищої освіти.

Проґалини у знаннях? Ні, не чули

“У тестах дуже мало завдань, які ґрунтуються на навчальному матеріалі, що вивчається у квітні-травні 11 класу. Таке завдання може бути взагалі одне на весь тест” – зазначають у МОНі. Звичайно, зміна завдань у тестових зошитах ЗНО, більшість з яких вже надруковані, на сьогодні є недоцільною та неможливою.

Все ж сама позиція Міністерства є доволі суперечливою. Насправді карантин забирає у випускників майже всю весну, тому значну частину шкільної програми вони мають освоїти самостійно. Йдеться не про “одне завдання на весь тест”, а про комплексний підхід до засвоєння матеріалів.

Читайте також: YouTube проведе онлайн-випускний для школярів, які залишаться вдома через пандемію: запросили Леді Гагу та Мішель Обаму

Зважаючи на “автономію” закладів освіти, останні самі впорядковують проходження навчальної програми учнями. Тому поінформованість МОНу по рівню підготовки випускників до екзаменів у різних регіонах є недостатньою. Стосується це не лише запланованої програми на весняні місяці, а й повторення всього пройденого матеріалу, консультацій з викладачами, психологічної підготовки до іспитів.

У дистанційному форматі виконати такі завдання доволі складно, оскільки не всі заклади освіти мають необхідне матеріально-технічне забезпечення, належні умови для можливої допомоги випускникам та вмотивованість з боку педагогів. Влада могла б апелювати до того, що це індивідуальна справа кожного випускника – самостійно забезпечити якісну підготовку до ЗНО. Але все не так просто: ЗНО не лише визначає конкурсні бали вступників, але й є оцінкою за ДПА в 11 класі.

Тобто, воно зокрема вказує на якість надання освітніх послуг державою. І саме остання має за будь-яких умов повноцінно реалізувати та захистити права учнів на загальну середню освіту. Те саме стосується випускників 9 класів і рівня їх підготовки до вступних екзаменів.

Наразі ж у чиновників все зводиться до того, коли саме буде скасованим карантин. До уваги не береться неспроможність влади ефективно діяти у вирішенні проблематики навіть після скасування обмежень. Це пов’язано з відсутністю належних умов для реалізації політики, обмеженими адміністративними та фінансовими ресурсами, неузгодженістю рішень різних владних органів. Тоді, можливо, проблема не лише в карантині?

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube