Міжнародний ордер на арешт: чи загрожує путіну гаазький суд

Безумовною сенсацією цього тижня стало рішення Палати попереднього провадження Міжнародного кримінального суду (МКС) у Гаазі видати міжнародні ордери на арешт президента росії в.путіна і уповноваженої з прав дитини м.львової-бєлової. Підставою для такого рішення стала доведена примусова депортація до рф 16 226 дітей з Донецької, Луганської, Харківської та Херсонської областей. У Центрі протидії дезінформації при РНБО України проаналізували чи загрожує путіну гаазький суд, передає редакція.  МКС існує з липня 2002 року, до його компетенції входить переслідування осіб, відповідальних за геноцид, воєнні злочини і злочини проти людяності. Путін став третім в історії чинним главою держави, щодо якого МКС видає ордер на арешт (попередні – лівійський лідер М.Каддафі та суданський лідер Омар аль-Башир). Реакція світового суспільства і росії на це рішення стала бурхливою. Президент США Д.Байден вважає рішення суду «виправданим» і зазначає, що путін «явно скоїв воєнні злочини». Речник російського президента д.пєсков: «…будь-які подібні рішення є для рф з точки зору права нікчемними».  Секретар РНБО України О.Данілов: «Китай після рішення суду Гааги перебуватиме у непростій ситуації». Міністр юстиції Німеччини М.Бушманн підтримав рішення МКС, акцентувавши на необхідності більшого поступу на шляху створення спецтрибуналу.   Натомість президент Сербії Вучич зазначив: «Ордер МКС на арешт путіна є кроком до найбільшого конфлікту в історії людства». Які правові наслідки такого рішення для путіна, України та світу?   По-перше, офіційний статус підозрюваного у скоєнні міжнародного злочину ускладнить путіну переміщення світом. Тепер він не зможе виїжджати до країн, що ратифікували Римський статут і які визнають юрисдикцію суду. Серед 123 таких країн Латинської Америки, Африки та ЄС є і дружні та нейтральні для рф країни, такі як Венесуела, Мексика, Бразилія, Південно-Африканська республіка (партнер москви з БРІКС), а також Таджикистан, Казахстан, Афганістан і Нігерія. У разі візиту путіна до однієї з цих країн місцева влада має заарештувати його. Крім того, путіна можуть передати суду 15 інших країн, які ще не ратифікували Римський статут, але мають поважати ордер на арешт. По-друге, рішення МКС стане певним сигналом для оточення путіна з-поміж російських олігархів, які намагаються обійти санкції та залишити хоч якісь статки за межами рф. Розуміння того, що персональне звинувачення міжнародного правосуддя дозволить оточенню путіна «переписати» на нього всі злочини та послабити санкційний тиск на їх бізнес за кордоном, знімає з олігархів мотивацію подальшої підтримки путінського режиму, чим руйнує його зсередини. Для російської опозиції рішення МКС дає привід консолідуватися для зміни політичного режиму в рф. Для світу рішення МКС є свідченням того, що міжнародна спільнота втомилася від злочинів диктатора, та чітким сигналом того, що путін більше не має імунітету і є законні підстави для його затримання. Для лідерів країн Заходу це є визнанням токсичності путіна та аргументом до створення спеціального міжнародного трибуналу з розслідування його злочинів, який мав би усунути такий основний недолік МКС як відсутність заочного засудження найвищого керівництва рф. Для країн із санкційного списку США та ЄС рішення МКС є чітким меседжем, що продовження співпраці з підозрюваним у скоєнні воєнних злочинів може призвести до запровадження до них ще потужніших санкцій та обмежень. Навіть лідери, раніше лояльні до політики кремля, тепер тричі подумають – чи варто тиснути руку російському президенту або сідати з ним за стіл переговорів.  Рішення МКС поставить у доволі незручне становище такого авторитарного партнера путіна як Сі Цзіньпін. Для китайського лідера стає проблемною доцільність запланованованого на 20-22 березня візиту в москву, де однією з тем обговорення буде встановлення миру в Україні. Адже, коли він тиснутиме руку російському керманичу, то в очах світової спільноти перетвориться з «миротворця» в співучасника міжнародного злочинця. Для України з’явилась правова підстава вимагати арешту путіна на території тих країн, які визнають рішення Міжнародного кримінального суду. Також рішення МКС є практичним кроком у реалізації намірів притягнення росії до кримінальної відповідальності за найважчий злочин у світі – геноцид українського народу. Адже, хоча примусова депортація цивільного населення (згідно статті Римського статуту МКС) прямо не підпадає під злочин геноциду, насильницька передача українських дітей до іншої групи (російських родин чи дитбудинків) може бути визнана актом геноциду, що потенційно дозволяє МКС згодом перекваліфікувати справу. Звинувачення МКС відкриває низку нових можливостей для засудження злочинів путіна та його прихильників. Очевидно, що кремль спробує підірвати позиції МКС та розгорне активну пропагандистську кампанію з дискредитації цього рішення, а також спонукатиме своїх союзників до виходу з-під його юрисдикції. Джерело: 056.ua