В Україні унормували фріланс, коли вільнонайманця залучають до певного виду робіт, як форму трудових відносин. Відповідний законопроект ухвалила Верховна Рада. Що зміниться тепер для роботодавців і самих фрілансерів?
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом – така нова особлива форма трудових відносин з’явиться в Україні. Відповідний законопроект №5161 цього тижня ухвалила Верховна Рада. Документ вже направили на підпис президенту. Нововведення в першу направлено на легалізацію фрілансерів. “Це детінізація праці осіб, які виконують роботу на непостійній основі, зокрема фрілансерів, а також підвищення рівня їхньої соціальної захищеності”, – йдеться у пояснювальній записці законопроекту, ухвалення якого ініціював кабінет міністрів України. За своєю юридичною природою український трудовий договір з нефіксованим робочим часом є аналогом іноземного “zero hours contract”, який широко застосовується у Великобританії, Бельгії, Нідерландах, Угорщині та інших країнах.
“Схеми” підуть у минуле?
ІТ-спеціалісти, бухгалтери, юристи, менеджери та консультанти з різних питань, СММщики, графічні дизайнери тощо. Це далеко не повний перелік професій, де стане у нагоді нова форма трудових відносин, каже київська адвокатеса з трудового права Ганна Лисенко. Адже саме цих сферах українці працюють зараз фактично як фрілансери, виконують ту чи іншу роботу не на постійній основі, а на замовлення.
Новою формою зайнятості можуть скористатися ІТ-спеціалісти, бухгалтери, юристи, менеджери, СММники, графічні дизайнери та інші
Однак відповідної правової бази на такий вид неповної занятості в Україні немає. Тому працівникам доводиться оформлюватися як ФОП (фізична-особа підприємець), аби роботодавець виплачував їм гроші за виконану роботу, або підписувати з роботодавцем цивільно-правову угоду, яка фактично не захищає робітника від зловживань. “Багато хто з роботодавців, аби оптимізувати свої податки, вигадують різні схеми для своїх робітників. Це і цивільно-правові договори, які не захищають права працівника. Через це Держпраця накладає ще й великі штрафи. Для того, аби роботодавці не приховували трудові відносини, не видумували схеми тепер запровадять трудовий договір з нефіксованим робочим часом”, – переконана Ганна Лисенко і називає це “позитивним нововведенням”.
Головна вимога до фрілансера – результат роботи
Лисенко пояснює, що після того, як законопроект підпише президент, роботодавці зможуть підписувати з працівниками ці нові договори. В них повинні бути дотримані вимоги законодавства щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку. Кількість робочих годин працівника не може перевищувати 40 годин на тиждень, а кількість днів – шести на тиждень. При цьому має бути передбачена мінімальна тривалість робочого часу протягом календарного місяця не менше аніж 32 години. Заробітна плата при цьому виплачується за фактично відпрацьований час чи фактично виконану роботу. Якщо працівник виконував роботу менше ніж 32 годин, йому все одно мають виплатити зарплату не менш як за 32 години робочого часу. При цьому роботодавець самостійно визначає, коли й для якого обсягу робіт слід залучати працівника-фрілансера. Обидві сторони погоджують у трудовому договорі термін робіт і тривалість робочого часу, за який їх необхідно виконати.
Цей договір дозволяє працівникові поєднувати легальну роботу у кількох роботодавців і мати базові соціальні гарантії – забезпечення лікарняними, відпустками, достатнім рівнем зарплати тощо. Також передбачається, що роботодавець не може забороняти працівникові на фрілансі виконувати роботу з іншого трудового договору іншого роботодавця. “Можна укладати такі договори хоч з десятьма роботодавцями і мати в результаті нормальний заробіток. У тебе вільний графік, працюєш коли хоче, у цих трудових відносинах головне результат роботи”, – коментує правниця.
Договір з нефіксованим робочим часом надасть соціальний захист фрілансерам
Віра Буряк – графічна дизайнерка та ілюстраторка, працює як фрілансер вже кілька років. Аби мати можливість заробляти і виконувати замовлення для великих компаній, їй довелося зареєструватися ФОПом. “Якщо ти захворів, то ніякого лікарняного немає. Є лише терміни та дедлайни, в які треба вкластися і не важливо де ти, що з тобою. Ти не відчуваєш захищеності”, – каже дівчина.
За її словами, серед плюсів роботи на фріласні є те, що людина сама може розподіляти свій час на роботу, однак немає стабільності заробітку і соціального захисту. “Перед святами у мене велике навантаження, влітку всі у відпусках, то для фрілансерів роботи немає, а податки як ФОП я мушу платити завжди”, – розповідає Буряк. Вона позитивно оцінює законодавче нововведення про трудовий договір з нефіксованим робочим часом і вважає, що багато хто з фрілансерів захоче укласти такий договір з роботодавцями, але не впевнена, що самі роботодавці на це підуть. “Якщо буде такий договір, то для фрілансера це відчуття опори, що тебе не обмануть, не скажуть “до побачення” не заплативши. Але роботодавці у нас люблять, аби було подешевше. А за таким договором він має сплачувати податки за фрілансера, тому не всі захочуть щось змінювати”, – припускає графічна дизайнерка.
Роботодавці готові спробувати нову форму трудових відносин
За прогнозами президента Європейської асоціації програмної інженерії, ІТ-бізнесмена Владислава Савченка, до 10 відсотків українських ІТ-компаній можуть перейти на нові договори з нефіксованим робочим часом, якщо законопроект підпише президент і він запрацює. Він пояснює, що нині 80 відсотків ІТ-компаній в Україні у своїх відносинах з робітниками працюють через ФОП, що допомагає оптимізувати податкове навантаження. При цьому компанії все одно беруть на себе сплату податків своїх робітників, що оформлені як ФОП та змушені ще й додатково витрачатися на складне адміністрування цих взаємовідносини зі своїми робітниками. Новий вид договорів з нефіксованим робочим часом значно спростить ці взаємовідносини. “Це новий формат, за яким можна наймати людей на роботу. Це сприятиме легалізації ІТ-індустрії. Це можна буде застосовувати замість ФОПів, там зрозуміліша структура і легше все це проводити через бухгалтерію”, – коментує Савченко.
Він припускає, що договори з нефіксованим робочим часом допоможуть роботодавцям більш раціонально розподіляти витрати бізнесу, що надзвичайно актуально під час війни в Україні, коли обсяги роботи зменшилися. “Зараз фіксовані робочі місця це дуже важка складова бізнесу. Нині легше працювати саме з фрілансерами, які працюють з дому, з безпечних місць, увесь час переміщуються”, – каже Савченко.
У законопроекті передбачено, що кількість трудових договорів з нефіксованим робочим часом у одного роботодавця не може перевищувати 10 відсотків від загальної кількості трудових договорів, а якщо ФОП з найманими працівниками, то лише один з трудових договорів може бути з нефіксованим робочим часом. “Це роблено для того, аби роботодавці не зловживали новим трудовим договором з нефіксованим робочим часом”, – підсумовує Ганна Лисенко.
