Попри те, що держава постійно заявляє про намагання зробити процедури державних закупівель максимально прозорими та закрити усі шпаринки для можливих зловживань, ми час від часу чуємо про те, що хтось таки нагрів собі руки на тендерах. Найчастіше мова йде про завищення цін на товари чи послуги, які замовляють державні чи комунальні установи. Однак насправді можливостей для зловживань та маніпуляцій на тендерах набагато більше. Читайте про найбільш типові у матеріалі УНН.
Завищення очікуваної вартості
Це найбільш поширена схема маніпуляцій. Зустрічається вона майже у всіх сферах закупівель товарів та послуг, але чи не найчастіше у будівельній сфері. Як зазначали аналітики DOZORRO ще у 2024 році фактично кожна тринадцята гривня у договорах, які вони промоніторили – це переплата. Вони вказують, що завищення відбувається зазвичай на вартості будматеріалів.
Ціни на будматеріали завищують учасники тендерів — будівельні компанії. Однак вони їх завищують, бо можуть це робити — бо очікувана вартість закупівлі це дозволяє. Врешті-решт, бізнес шукає можливість заробити, тому в межах очікуваної вартості і пропонує свою ціну. Адже очікувана вартість, яку визначає замовник — це максимальна сума, яку він готовий заплатити
– зазначають у DOZORRO.
Завищення саме на будматеріалах відбувається через зарегульованість вартості робіт, оплати праці, використання техніки. А ось з вартістю матеріалів ситуація дещо інша і тут можливі коригування цін.
Також іноді постачальники завищують обсяги робіт, наприклад, вказують більше людино/годин, ніж та, яка реально потрібна для виконання поставленої задачі.
"Заточення" тендерної документації
Ще одна поширена схема – це підгонка тендерів під конкретного постачальника. Мова зазвичай йде про дискримінаційні умови тендерної документації. Наприклад, вимога акту огляду об'єкта, що підписаний обома сторонами і замовником і постачальником. Або ж замовник може виходити за рамки вимог, які передбачені умовами ліцензування того чи іншого виду діяльності. Досить розповсюдженими подібні маніпуляції є у сфері медичних закупівель.
Наприклад, у 2024 році лікарня у Кривому Розі закуповувала апарат для проведення МРТ. Виявилося, що медико-технічні вимоги відповідають апарату конкретного виробника Philips. Крім того, від постачальників цієї техніки вимагався оригінал листа від виробника, представника, представництва, дилера або дистриб’ютора.
Медичні препарати теж можуть ставати об'єктом таких маніпуляцій. Для цього до лота, який містить кілька позицій, може додаватися одна або дві таких, що можуть бути поставлені обмеженим колом постачальників.
Злив інформації
Серед поширених схем — "злив" інформації учасникам (ціни, умови договору). Іноді зливається і інформація про тендерні пропозиції учасників. Так журналісти вказували на можливість реалізації подібної практики у тендерах, які проводить Черкаський обласний онкоцентр. Зверталася увага, що частим переможцем у закупівлях там виступає компанія "Онкомедика". Здебільшого ця компанія була єдиним учасником закупівель, а у тих випадках, коли на тендері з'являлися конкуренти вона все одно перемагала при цьому з пропозицією, яка могла бути за ціною вищою від інших. Такі дії можуть свідчити про те, що представникам "Онкомедіки" передали закриту інформацію про тендерну пропозицію конкурента, щоб фірма змогла дати більшу пропозицію для перемоги в конкурсі.
Процедури-близнюки
Замовники оголошують одночасно декілька ідентичних тендерів: однакова назва, очікувана вартість, техзавдання, кількість одиниць товарів чи обсяг послуг. Мета – якнайскоріше перейти до переговорної процедури закупівель, що можливо, якщо торги були скасовані двічі. Сама ж переговорна процедура дозволяє обійти тендерну процедуру і відібрати визначеного постачальника.
Змова між учасниками
За такою схемою неухильно стежить Антимонопольний комітет. Він безперешкодно з'ясовує інформацію щодо використаних IP-адрес при завантаженні тендерних пропозицій – збіг IP є одним з ключових доказів змови. Але учасники тендерів, звісно, обходять цей запобіжник. Тоді варто звертати увагу на участь пов'язаних між собою учасників в одному тендері; схожість тендерної документації учасників; наявність зв'язків між замовником та учасником до проведення тендеру; узгоджені дії учасників. Прикладів виявлення узгоджених дій доволі багато і іноді компаніям доводиться сплачувати мільйонні штрафи, наприклад, "Продмет" і "Стілс Україна" були оштрафовані АМКУ на 9,2 млн грн — за узгоджені дії під час закупівель сплавів і труб.
Маніпуляції з договорами після тендеру
Ця схема полягає в тому, що умови підписаного з переможцем договору можуть не збігатися з технічними вимогами, які були оголошені під час проведення тендеру. Або іноді замовник укладає додаткові угоди, які суттєво збільшують вартість послуг.
Верховна Рада днями ухвалила новий закон про публічні закупівлі, який має наблизити проведення тендерних процедур та контроль за ними до вимог Європейського Союзу. Очікується, що цей документ допоможе Державній аудиторській службі активніше та швидше виявляти нові маніпуляції до яких вдаються учасники закупівель.
