Як визначали дату заснування Дніпра: спогади Галини Бінкевич. Місто, яке не має однієї дати народження.
У Дніпра — незвична історія. Це місто, яке десятиліттями святкує ювілеї, але досі не має однозначної дати заснування. 1787, 1783, 1784 чи навіть 1776 рік — кожна з цих цифр фігурувала в офіційних документах, енциклопедіях і наукових дослідженнях.
За цими цифрами — не просто плутанина, а багаторічна боротьба інтерпретацій: архіви проти традицій, наука проти політики, факти проти зручних рішень.
Це історія не лише про місто, а й про те, як створюється сама історія. І як іноді її переписують.
Як з’являються «офіційні дати»
У різні періоди історії дата заснування Дніпра визначалася по-різному. Спочатку — через релігійні події, як-от освячення храму. Пізніше — через імперські укази. А в радянський період — через політичну доцільність.
Саме тому виникла ситуація, коли одне місто отримало одразу кілька «точок відліку». І кожна з них має під собою документ або логіку.
Щоб зрозуміти, як це сталося, потрібно повернутися у 1960-ті роки — коли це питання вперше почали досліджувати системно.
«Я була свідком, а він — у центрі подій»
— Пані Галино, як почалася ця історія?
Я була свідком усього цього. Але головну роль відігравав мій чоловік — Володимир Васильович Бінкевич. Він очолював товариство охорони пам’яток, працював із історичними матеріалами і буквально жив цією темою.
Він дуже любив місто і хотів зрозуміти — коли ж воно насправді виникло.
Випадкова книга, яка змінила все
— Що стало переломним моментом?
Абсолютно випадкова знахідка. У 1963 році він у Москві купує книгу — «Путешествие ея императорского величества в полуденный край России».
І бачить дату — 1786 рік.
А офіційно місто засновують у 1787-му. Тобто місто вже описане до моменту свого «заснування».
Це виглядало як історичний парадокс.
Чотири дати — одна історія
— Які версії з’явилися після цього?
Виявилося, що є одразу кілька дат.
1783 — указ Катерини II.
1784 — уточнення місця.
1786 — вже є план і опис міста.
1787 — приїзд імператриці.
І всі вони — в різних джерелах.
Тому питання стало іншим: що вважати справжнім початком міста?
Коли історія стає політикою
— Чи намагалися це вирішити офіційно?
Так. Почалися публікації, обговорення. Потім створили спеціальну комісію у 1970 році.
Але під час роботи раптом з’являється ще одна дата — 1776 рік.
І тут вже виникають питання.
— Чому саме 1776?
Тому що це було зручно. 1976 рік — це 200-річчя міста. Але це також ювілей Брежнєва. І ця дата добре «лягала» під святкування.
Тобто тут уже працювала не лише історія.
Свято, яке пам’ятають досі
— Яким було святкування 200-річчя?
Дуже масштабним. Лазерне шоу на Дніпрі, нові фонтани, понад 200 скверів, лавочки, озеленення. Місто буквально змінилося.
Це було красиво. Але питання дати так і не закрили.
Історія, яка звучить у піснях
— Ви згадували народні пісні як джерело. Чому це важливо?
Тому що це жива пам’ять.
От, наприклад:
«Пішов молодий чумаченько у Самар на базар…»
Базар — це вже економіка, це центр життя.
Або:
«Ой, дзвонять дзвони…»
Це означає, що була церква, громада, структура.
Ще є згадки про перевіз — пороми. Це вже торгівля і рух.
Місто до міста
— Що було на цій території до Дніпра?
Багато поселень. Самар з перевозом, Новий Кайдак.
Археологи підтверджують — життя тут було задовго до імперських указів.
Тобто місто не виникло — воно сформувалося.
«Ця історія не завершена»
— Чи є сьогодні остаточна відповідь?
Ні. І, можливо, її не буде.
Бо Дніпро — це не одна дата. Це процес, який тривав століттями.
Історія Дніпра — це приклад того, як минуле може бути складнішим, ніж здається. Це історія про документи, які суперечать один одному, про рішення, на які впливала політика, і про пам’ять, яка зберігається навіть у піснях.
І поки історики шукають остаточну відповідь, місто продовжує жити з кількома версіями свого народження — кожна з яких відкриває новий шар його минулого.
Джерело: 056.ua
