Повномасштабне вторгнення кардинально змінило географію і обсяг будівельного ринку, найбільш затребуваними на етапі відновлення стануть технології швидкого будівництва.
Таку думку в коментарі агентству "Інтерфакс-Україна" висловив директор Rauta Андрій Озейчук.
Експерт повідомив, що загальні втрати становлять понад $150 млрд, зокрема, найбільших збитків зазнав житловий фонд ($56 млрд), інфраструктура ($37 млрд) і промисловість ($12 млрд).
"За два роки повномасштабного вторгнення близько 15% виробничих потужностей будівельних матеріалів зазнали руйнувань. При цьому найбільших втрат зазнали сегменти металопрокату та сухих гіпсових сумішей", – повідомив Озейчук.
Він нагадав, що 2022 року обсяг будівельного ринку України скоротився майже втричі порівняно з 2021 роком. Цього року спостерігається тенденція до збільшення споживання будівельної продукції та послуг, за результатами року очікується зростання ринку на 25%.
"Водночас обсяг ринку житлової нерухомості в гривневому еквіваленті залишиться на рівні минулого року, нежитлової нерухомості зросте на 15%, а інженерних споруд покаже приріст 40%", – зазначає Озейчук.
Кардинально змінилася структура активності ринку житлового будівництва. Прифронтові регіони зазнали найбільшого падіння обсягів будівництва майже до 90%, центральна частина – зменшення до 70%, а на заході будівництво зросло на 15%, що пов'язано з релокацією бізнесу і внутрішньо переміщених осіб, а також активним розвитком курортної нерухомості в Карпатах.
"Ринок первинної нерухомості переорієнтувався переважно на захід України. Девелопери в інших регіонах зосереджені здебільшого на завершенні проєктів, розпочатих до березня 2022 року. Поки що більшість інвесторів не наважуються розпочинати нові будівельні проєкти та займають вичікувальну позицію", – повідомив експерт.
У центрі, на півночі та сході України зріс попит на послуги з відновлення зруйнованих будівель і споруд. Бізнес, що зазнав руйнування об'єктів нерухомості, потребує реконструкції будівель задля відновлення функціонування.
Сегментом будівництва, який найшвидше зростає, є відновлення інфраструктури, насамперед мостів та об'єктів соціального призначення, за рахунок бюджетних і донорських коштів.
"У відповідь на загрози воєнного часу з'явився новий сегмент ринку будівельних конструкцій – модульні залізобетонні укриття, призначені для захисту людей під час повітряних тривог, артилерійських обстрілів", – каже експерт.
Щодо цін, то з початку війни собівартість будівництва збільшилася на 53%, що призвело до аналогічного зростання цін на ринку первинної нерухомості. Експерт прогнозує подальше зростання вартості будівництва, що зумовлюється збільшенням попиту та інфляцією.
Суттєво змінилася логістика. Постачальники будівельних матеріалів, які раніше завозили продукцію з Росії та Білорусі (скло, бітум, металопрокат, цемент, сендвіч-панелі та ін.), змушені переорієнтуватися на постачання товарів із країн ЄС і Туреччини. Через закриття українських портів імпорт будівельних матеріалів морем (металопрокат, хімія, оздоблення тощо) став неможливим.
"Сьогодні ввезення цих матеріалів в Україну відбувається переважно через Румунію, що призвело до збільшення їх вартості. Наприкінці 2023 року виникли ускладнення із ввезенням сировини та матеріалів через блокування польськими та словацькими перевізниками пунктів пропуску на кордоні з Україною. Це також призвело до збільшення цін і термінів постачання імпортних будівельних матеріалів", – каже Озейчук.
Ще одна проблема ринку – кадри, за час повномасштабного вторгнення скорочення чисельності працездатного населення України становить близько 35%.
"Мобілізація та еміграція кваліфікованих фахівців спричинили дефіцит кадрів у будівельній галузі, який відчувається навіть на тлі значного падіння ринку. В майбутньому це може зумовити збільшення заробітних плат, що додатково позначиться на зростанні собівартості будівництва, але все одно не розв'яже проблеми нестачі кваліфікованих кадрів", – каже експерт.
Він прогнозує, що у зв'язку з усім комплексом проблем затребуваними будуть технології швидкого будівництва, які потребують мінімальної кількості робітників.
"Наприклад, для зведення будівель із сендвіч-панелей необхідна в рази менша кількість фахівців, ніж для будівництва зі штучних матеріалів", – каже Озейчук.
На його думку, проблему дефіциту кадрів в активній стадії відновлення, ймовірно, не вирішити без трудової міграції кваліфікованих кадрів з ЄС і фахівців робітничих спеціальностей з Азії.
Законодавчі зміни у 2022-2023 рр. стосуються підвищення безпеки людей і покращення енергоефективності будівель.
"Ухвалення змін до закону №2486-IX регламентують вимоги до улаштування бомбосховищ під час зведення нових будівель. Також у ДБН В.2.6-31:2021 змінилися вимоги до мінімально допустимих значень приведеного опору теплопередачі огороджувальних конструкцій будівель, які підвищилися в середньому на 28%", – каже експерт.
Загалом Озейчук відзначив обережно-позитивний настрій більшості українських інвесторів, які готуються до відновлення й активно прораховують вартість будівництва, але очікують закінчення воєнних дій для старту нових проєктів.
"Міжнародні фінансові інституції планують долучатися до відновлення і поступово заходять на ринок України. Ключовими критеріями фінансування повоєнного будівництва в Україні буде прозорість і швидкість реалізації проєктів, тому міжнародні організації вже сьогодні починають налагоджувати партнерство з надійними українськими будівельниками", – каже він. За його спостереженнями, у пріоритеті уваги – компанії, які працюють з європейськими матеріалами та технологіями, що дає змогу створювати сучасні архітектурно привабливі та енергоефективні будівлі.
