Чому Казахстан відходить від російського впливу

Атака на базу ВМФ у новоросійську, де пошкоджень зазнали десантний корабель «Оленегорский горняк» і танкер Sig, вдарила не лише по іміджу російської армії. У Центрі протидії дезінформації при РНБО України проаналізували чому Казахстан відходить від російського впливу. Зруйновані російські безпекові гарантії роботи порту призвели до ланцюгової реакції там, де кремль цього не очікував. Казахстанська влада оприлюднила політичну заяву, що для забезпечення стабільної роботи цього порту і зокрема нафтового терміналу міжнародного Каспійського трубопровідного консорціуму, який з’єднує казахстанські родовища з портом у новоросійську, має бути організований міжурядовий діалог з великими світовими споживачами, найперше з країнами Євросоюзу. Це не перший недружній крок Казахстану в сторону росії. Залізниця республіки з 8 травня ввела заборону на перевезення нафтопродуктів у російський чорноморський порт Тамань (краснодарський край), де 3 травня з невідомих причин горіла нафтобаза. Що означає ситуація з Казахстаном для кремлівської влади? По-перше, антиросійські прояви казахстанської влади вкотре довели втрату москвою впливу на керівництво пострадянських азійських республік. Тригером для такої поведінки стала поразка «спецоперації», яка викликала переважно негативну оцінку в казахстанському суспільстві. Ба більше, на пропозицію путіна вступити до «союзної держави» росії та Білорусі президент К. Токаєв заявив, що його країна не потребує вступу і що ядерна зброя їй теж не потрібна. По-друге, залишаються безрезультатними намагання росії втягнути Казахстан у війну проти України. Після введення російських військ в Україну влада Казахстану не раз виступала за мирне врегулювання конфлікту і пропонувала посередництво в цьому питанні, а президент К. Токаєв закликав до дотримання територіальної цілісності України. По-третє, очевидне погіршення міждержавних відносин руйнує для росії «сіру» схему обходження західних санкцій шляхом постачання до росії передових мікросхем, напівпровідників та сучасних військових технологій країн ЄС і НАТО територією Казахстану. Так, 2022 року ця центральноазійська країна експортувала до росії передових напівпровідників на 3,7 мільйона доларів, порівняно з лише 12 тис. доларів за рік до початку війни. По-четверте, фактично зруйнована надія кремля на поповнення російської армії за рахунок найманців із Казахстану. На тлі ескалації бойових дій в Україні у казахстанському інтернет-просторі почали з’являтися оголошення з пропозицією казахам негайної виплати понад $5 000 за вступ до лав російської армії. Казахстанський уряд жорстко відреагував на порушення національного законодавства, яким заборонено найманство, а Комітет національної безпеки Казахстану порушив у 2023 р. 10 кримінальних справ за фактами участі громадян країни у військових діях на території України. Хоча Міністерство оборони Казахстану не заперечує, що територію республіки використовують для транзиту в росію військової техніки з «третіх країн», останні події свідчать, що ситуація стрімко змінюється. Йдеться про фактичну експропріацію казахстанською стороною 14 китайських безпілотників DJI AgrasT30 вартістю 15,8 мільйона рублів, які йшли до росії територією Казахстану з Киргизії. Також Казахстан демонстративно згортає співпрацю з рф у військово-технічній сфері. Натомість країна планує закупити 834 бойові броньовані машини ARMA у турецької компанії OTOKAR за 4,4 млрд дол. По-п’яте, нанесено відчутний удар іміджу рф як надійного транзитера азійських енергоносіїв. Адже майже 80% казахстанського нафтового експорту (53,1 млн т) йде через «Каспійський трубопровідний консорціум» і росія використовувала цю транзитну залежність для тиску на уряд Казахстану. Вочевидь, казахстанська влада намагається уникнути такої залежності та шукає шляхи диверсифікації маршрутів постачання нафти. Перевагою є той факт, що інвесторами у нафтовидобуванні Казахстану є американські Chevron, ExxonMobil, британський Shell, французький Total. Так, найактивнішим інвестором у казахстанську економіку в першому кварталі 2023 року стала не росія ($653 млн), а Нідерланди ($1,5 млрд), США ($1,4 млрд) та Швейцарія ($875 млн). Перспективи Астани стати провідним хабом Євразії замість росії під час візиту до Казахстану підтвердив голова відділу Держдепартаменту США з координації санкцій Д. О’Браєн. Дипломатичний демарш Астани став черговим ляпасом кремлю. Казахстанський уряд відкрито висловлює сумнів щодо можливостей кремля гарантувати безпеку власних портів і апелює до міжнародного співтовариства з метою захистити свій основний експортний канал. При цьому влада Казахстану визнає, що основна загроза країні – не українські атаки на чорноморські порти, а цілеспрямоване використання ситуації росією для залишення Астани в орбіті російського впливу. Джерело: 056.ua