Депортація кримських татар: хвилюючі факти про страшний злочин радянської влади

18 травня — День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Примусова депортація корінного народу Криму — кримських татар почалася у 1944 році. Це один із найбільших злочинів радянської влади. У 2014 році його повторила путінська росія, анексувавши півострів, окупанти розпочали "зачистки" — викрадення, депортацію, вбивства, тюремні строки. І все це лише за етнічною ознакою чи релігійною приналежністю. Редакція сайту 056 розкаже основні факти про депортацію кримських татар. 1. У 1920-1930-х роках татари складали 25-30% від усього населення Криму. 2. У 1930-х радянська політика щодо татар, як і щодо інших національностей СРСР, стала репресивною. Було розкуркулення і виселення татар на північ росії і за Урал. Потім насильницька колективізація і Голодомор 1932-33 років. А тоді – чистки інтелігенції в 1937-38 роках. 3. Саме в цей день у 1944 році розпочалася спеціальна операція з депортації усіх кримських татар з півострова тоталітарним режимом. 4. Офіційною причиною насильницького переселення стало звинувачення всього кримськотатарського народу в державній зраді, "масовому винищенні радянських людей" і колабораціонізмі – співпраці з нацистськими окупантами. 5. Ще до депортації пропаганда розпалювала серед місцевих жителів ненависть до кримських татар, тавруючи їх як зрадників і ворогів народу. 6. Основна фаза насильного переселення відбулася протягом неповних трьох діб, почавшись удосвіта 18 травня 1944 року і закінчившись о 16:00 20 травня.  7. Лише за три дні, 18-20 травня 1944 року під тиском загонів НКВС з півострова було виселено 191 044 особи татарського походження. 8. Всього з Криму депортували 238 500 людей – майже все кримськотатарське населення. Для цього НКВД залучила понад 32 тисячі силовиків. 9. Щоб зібрати речі, давали 15-20 хвилин. Офіційно кожна сім'я мала право взяти з собою до 500 кг багажу, однак реально дозволяли забрати значно менше, а іноді – взагалі нічого. 10. Людей вантажними автомобілями відвозили до залізничних станцій. Звідти на схід відправили майже 70 ешелонів з наглухо зачиненими товарними вагонами, що були переповнені людьми. 11. Під час переїзду загинули близько 8 000 людей, більшість з яких — діти і літні люди. Найпоширеніші причини смерті – спрага і тиф. Деякі люди, не витримавши страждань, сходили з розуму. 12. Все майно, що залишилося в Криму після татар, держава присвоїла собі. 13. Неофіційною причиною, яку висувають історики є те, що кримські татари історично мали тісні зв’язки з Туреччиною, яку СРСР у той час розглядав як потенційного суперника. У планах Союзу Крим був стратегічним плацдармом на випадок можливого конфлікту з цією країною, і Сталін хотів перестрахуватися від можливих саботажників і зрадників, якими він вважав татар. 14. Злочинний наказ Сталіна призвів до фізичного винищення, руйнування історичної пам’яті та втрати батьківщини десятків тисяч кримських татар. 15. Повністю були депортовані кримські татари, інгуші, чеченці, німці, карачаївці, калмики й балкарці. 16. Більшість татар відправили до Узбекистану і сусідні з ним райони Казахстану і Таджикистану. Невеликі групи людей потрапили в Марійську АРСР, на Урал і в Костромську область росії. 17. За перші три роки після переселення від голоду, виснаження і хвороб померли, за різними оцінками, від 20 до 46% всіх депортованих. Серед померлих за перший рік майже половина — діти до 16 років. 18. Переважну більшість кримських татар перевезли до так званих спецпоселень – оточених воєнізованою охороною, блокпостами і огороджених колючим дротом територій, які скоріше нагадували трудові табори, а не поселення мирних людей. 19. Приїжджі були дешевою робочою силою і їх використовували для праці в колгоспах, радгоспах і на промислових підприємствах. В Узбекистані вони обробляли бавовняні поля, працювали в шахтах, на будівництві, заводах і фабриках. Серед найтяжчих робіт було зведення Фархадської ГЕС. 20. У 1948 році Москва визнала кримських татар довічними переселенцями. Тих, хто без дозволу НКВД виходив за межі свого спецпоселення, наприклад, щоб провідати родичів, наражалися на небезпеку 20-річного ув'язнення. Такі випадки траплялися. 21. Діти переселенців могли отримати освіту російською або узбецькою мовою, але не кримськотатарською. До 1957 року були заборонені будь-які публікації цією мовою. З Великої радянської енциклопедії вилучили статтю про кримських татар. Цю національність також заборонили вписувати в паспорт. 22. За весь період Другої світової війни радянська влада примусово депортувала представників 61 народу. 23. Сталінська депортація кримських татар у 1944 році була нічим не виправданим, жорстоким актом, яка позбавила цілий народ Батьківщини, прирекла його на суворі умови фізичного виживання. 24. Режим спецпоселень для татар проіснував до епохи хрущовської десталінізації — другої половини 1950-х. Тоді радянський уряд пом’якшив для них умови життя, але не зняв обвинувачення в державній зраді. 25. В радянських документах замість депортації використовувався штучний термін “перевезення”, але ці дії мають усі ознаки геноциду. 26. Роки заслання загартували кримських татар, сформували потужні традиції самоорганізації та ненасильницької боротьби за права – актуальні і в наш час. 27. російська окупація Криму у 2014-му, у 70-ту річницю депортації, стала новим ударом для кримськотатарської громади України, яка лише нещодавно оговталася після тривалого заслання. 28. Як і в сталінські часи, кримські татари вважаються неблагонадійними для російських окупантів. путінський режим розгорнув масові політичні репресії проти громади та її лідерів: заборонив Меджліс, переслідує «неправильних» мусульман тощо. 29. Сьогодні нащадки радянського режиму намагаються знищити всю Україну. На окупованих територіях, як у 1944-у та 2014-у роках, людей викидають з домівок, засуджують за позицію, депортують дорослих та дітей. 30. Депортації – це не лише історія, а страшна буденність для мешканців тимчасово окупованих росією територій. 31. Україна ніколи не відмовиться від Криму. Півострів буде обов’язково визволено, а порушені права і свободи всіх кримчан – відновлені. "росія в усі часи прагнула знищити тих, хто був вільним і боровся за свою свободу. Понад пів століття тому радянська влада влаштувала геноцид кримських татар. Їхні долі були перекреслені варварською жорстокістю. Ця трагедія назавжди залишила невиліковний шрам у серцях мільйонів. Сьогодні ми спільно боремося, щоб повернутися до свого дому – українського Криму! Пам’ятаємо синів і дочок кримськотатарського народу, які постраждали від радянського терору! Sovetler zulumına oģraģan qırımtatar halqınıñ oģul-qızlarını hatırlaymız!", — написали в СБУ. Джерело: 056.ua