Свежие новости Днепра и Украины


Информационный портал города Днепр

Пекло в полоні у терористів: клінічна смерть, знущання, імітація розстрілу і голод

Ноябрь 23
21:44 2016

Пекло в полоні у терористів: клінічна смерть, знущання, імітація розстрілу і голод

Володимир Крутолевич провів 96 днів в полоні у терористів: практично без їжі, в холодному підвалі метр на метр, після складного поранення і втрати крові, під постійним страхом смерті і знущань.

Інформатор поговорив з Володимиром і дізнався, як йому вдалося не зламатися за ці страшні три місяці.

Володимиру — 41 рік, він чоловік і батько двох синів, якими дуже пишається. Все життя Володимир Крутолевич пропрацював на залізниці і отримав від неї високий орден, другий після зірки героя. Воював в Карабасі і, хоча повернувся додому з пораненнями в ногу і живіт, впевнений, що з сьогоднішньої війною той конфлікт не зрівняється.

Коли отримав повістку, Володимир ні секунди не сумнівався. І 4 квітня 2014 року Крутолевич був мобілізований і зарахований в 42 батальйон 53 бригаду Кіровоградського полку спецпризначення з місцем дислокації Краматорськ.

«Ми підвозили боєприпаси, продовольство, конвоювали вантажі, — розповідає Володимир Крутолевіч. — І 26 серпня, хоча ми повинні були відпочивати, нас позачергово відправили супроводжувати конвой в бік Іловайська».

Тут і почалося найстрашніше — підрозділ обстріляли, Володимир, захищаючи молодого побратима по зброї, був поранений. З перебитою рукою, кульовим пораненням ноги, осколковими пораненнями обличчя та тіла і крововтратою в три літри, Володимир потрапив у полон до терористів бригади «Призрак». Стан Володимира було настільки важким, що його відразу відправили в лікарню, де прооперували і видалили осколки. Там боєць пережив клінічну смерть, яка тривала цілих 40 хвилин.

У лікарні солдата цілодобово охороняли і не годували. Медики під час перев'язки потай давали йому поїсти, а також допомогли зв'язатися з дружиною, яка багато в чому і допомогла повернути Володимира з полону. А через два тижні бійця, все ще в критичному стані, доставили в колишню друкарню, в кімнату без вікон.

У кімнатці метр на метр сиділо троє полонених. Бити їх прийшло відразу шестеро терористів. Вони намагалися видавити око одному з полонених, проткнули ножем Володимиру руку. Били полонених постійно, без питань і пояснень, а одного разу одного з солдатів просто забрали — «погратися» і вбити, як каже Володимир.

Чоловіка не тільки били — терористи ще і всіляко принижували бійця, намагалися деморалізувати. Йому не давали митися — всього раз за 96 днів надали воду на 10 хвилин, за які поранений солдат, звичайно, майже нічого не встиг. Імітували розстріл, підкидали муляж гранати, годували тричі на тиждень. Били не тільки чоловіки — невідома дівчина била каблуками і помочилася на нього.

«Але я нікого не здав. Я міг би з ними співпрацювати, але не став, — каже Володимир. — У кожного бійця є сім'я. І ми вистояли, не пустили ворога далі, заради наших дітей. Щоб вони жили спокійно, вчилися»…

2 грудня Володимир Крутолевич повернувся з полону. Повернувся інвалідом, вагою в 47 кілограм, до своєї дружини і двох синів — 25 і 9 років — які по праву пишаються своїм батьком.

0 Комментариев

Хотите быть первым?

Еще никто не комментировал данный материал.

Написать комментарий

Комментировать

Оставляя свой комментарий, помните о том, что содержание вашего сообщения может задеть чувства реальных людей, непосредственно или косвенно имеющих отношение к данной новости. Проявляйте уважение и толерантность к своим собеседникам. Пользователи которые нарушают это правило - будут заблокированы.





ru.dhgate.com